Постанова
Іменем України
26 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 334/11112/14-ц
провадження № 61-17918св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідачі: Запорізька обласна кредитна спілка "Довіра"
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_2 до Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра" про стягнення заборгованості за договором грошового внеску за касаційною скаргою Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра" на рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 23 грудня 2014 року у складі судді Турбіної Т. Ф. та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 05 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Кухаря С. В., Полякова О. З., Спас О. В.
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2014 року позивач звернувся до суду з позовом, зазначивши, що 11 жовтня 2013 року між ним та Запорізькою обласною кредитною спілкою "Довіра" укладений договір № 9370 Про надання фінансової послуги - залучення внеску (вкладу) на депозитний рахунок. Спілка зобов`язалася прийняти внесок члена спілки на депозитний рахунок та повернути його та виплатити проценти у розмірі 20% річних. Договір укладено строком на 13 місяців, днем закінчення строку дії договору є 11 листопада 2014 року. Внесена позивачем сума вкладу становить 133000 грн. Під час дії договору відповідач частково видав позивачу внесок у загальному розмірі 67752,00 грн. Таким чином, залишок внеску становить 65248,00 грн. Також відповідач має заборгованість по процентам у сумі 5294,65 грн.Крім цього, позивачем на додатковий внесок були внесені кошти у розмірі 67000,00 грн. 11 жовтня 2014 року позивач надіслав відповідачу письмову вимогу про повернення внеску у зв`язку із закінченням дії договору, на що 09 жовтня 2014 року отримав відповідь про те, що повернення внеску буде здійснюватися частинами з урахуванням фінансової можливості кредитної спілки. ОСОБА_2 просив суд стягнути з КС "Довіра" суму внеску у розмірі 65248,00 грн, проценти у сумі 5294,65 грн, суму додаткового внеску у розмірі 67000,00 грн, а всього 137542,65 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 23 грудня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто із Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра" на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором № 9370 Про надання фінансової послуги - залучення внеску (вкладу) на депозитний рахунок від 11 жовтня 2013 року: суму вкладу 65248,00 грн, проценти у сумі 5294,65 грн, суму додаткового вкладу у розмірі 67000,00 грн, а всього 137542,65 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Запорізька обласна кредитна спілка "Довіра" звернулася з апеляційною скаргою на нього, вважало рішення незаконним, необґрунтованим, ухваленим із порушенням норм матеріального та процесуального права, просило оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 05 квітня 2017 року апеляційну скаргу Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра" залишено без задоволення, рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 23 грудня 2014 року залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, унаслідок чого ухвалив законне і обґрунтоване рішення про задоволення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2017 року Запорізька обласна кредитна спілка "Довіра" подала касаційну скаргу на рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 23 грудня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 05 квітня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої ти апеляційної інстанції не було надано належної правової оцінки наданим доказам ти залишено поза увагою, що предметом позову був спір, що виник на підставі договору грошового внеску і справа підлягала розгляду саме в межах договірних відносин між сторонами. Ці відносини регулюють норми п`ятої книги Цивільного кодексу України. Вже на стадії судового розгляду цивільної справи, 11 грудня 2014 року позивач добровільно поповнив свій рахунок члена кредитної спілки та передав спілці 67 000 грн у якості додаткового пайового внеску в пайовий капітал кредитної спілки. Тобто, між сторонами склались відносини, які регулюються Законом України "Про кредитні спілки", статутними та внутрішніми нормативними документами кредитної спілки. Отже, поповнення пайового рахунку - це виконання обов`язку члена спілки по формуванню капіталу спілки і передане ним майно у якості внеску в пайовий капітал стає майном спілки.Відповідно, такі відносини не є договірними і не регулюються нормами п`ятої книги Цивільного кодексу України, а тому позивач не мав права вимагати їх повернення. Якщо позивач бажав повернути свій додатковий пайовий внесок, він повинен був звернутись з цією вимогою до керівництва кредитної спілки. В разі отримання відмови від керівництва спілки повернути йому додатковий пайовий внесок виник би спір, який підлягав би вирішенню у суді. Не звертаючись до відповідача з вимогою повернути додатковий пайовий внесок, позивач, в судовому процесі, де розглядався позов з підстав, які виникли відповідно до договору грошового внеску уточнив позов та збільшив розмір позовних вимог на підставі зовсім інших підстав позову ніж були у первісному позові. Необхідно також зазначити, що на час уточнення позовної заяви та збільшення ціни позову на суму додаткового пайового внеску, спір на цю суму між сторонами був відсутній. Існування спору не підтверджується жодним доказом, що міститься в матеріалах цивільної справи.Таким чином, в результаті того, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права визначаючи відносини, що є підставою для збільшення розміру позовних вимог, збільшення розміру позовних вимог відбулось з порушенням норм процесуального права. Окрім цього, сторонам судового розгляду в рамках цивільного процесу не надано право уточнювати позовну заяву та змінювати предмет та підстави позову під час розгляду справи, а надано лише право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, але це повинно відбуватися в рамках предмету та підстав первісного позову.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 червня 2017 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Ленінського районного суду міста Запоріжжя.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до ГПК України, ЦПК України, КАС України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
17 квітня 2017 року справу № 334/11112/14-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки", у справі призначено повторний автоматизований розподіл.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
11 жовтня 2013 року між ОСОБА_2 та Запорізькою обласною кредитною спілкою "Довіра" укладений договір № 9370 Про надання фінансової послуги - залучення внеску (вкладу) на депозитний рахунок. Спілка зобов`язалася прийняти внесок члена спілки на депозитний рахунок та повернути його та виплатити проценти у розмірі 20% річних. Договір укладено строком на 13 місяців, днем закінчення строку дії договору є 11 листопада 2014 року.
Внесена позивачем сума вкладу становить 133000,00 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 5014 від 11 жовтня 2013 року та визнається відповідачем.
Згідно п. 3.2.6 договору, спілка зобов`язана видати внесок на письмову вимогу вкладника в день вказаний у вимозі.
Під час дії договору відповідач частково видав позивачу внесок у загальному розмірі 67752,00 грн, залишок внеску становить 65248,00 грн. Також відповідач має заборгованість по процентам у сумі 5294,65 грн.
Крім цього, позивачем на додатковий внесок були внесені кошти у розмірі 67000,00 грн.
Вказані обставини підтверджуються картою внеску, копіями видаткових касових ордерів, довідкою Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра" від 18 грудня 2014 року № 6518/2014.
11 жовтня 2014 року позивач надіслав відповідачу письмову вимогу про повернення внеску, відповідач всупереч умов договору направив листа про відмову у поверненні коштів.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.