Постанова
Іменем України
27 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 295/12539/16-ц
провадження № 61-27586св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Департамент праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, Департаменту цивільного захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 16 травня 2017 року у складі головуючого судді Чішман Л.М. та рішення Апеляційного суду Житомирської області від 06 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Троянівської Г. С., Гансецької І. А., Павицької Т. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути заборгованість за договором № 56 від 29 травня 2013 року в сумі 323 960,00 грн, інфляційні в сумі 158 740,00 грн. та 3 % річних в сумі 19 437,60 грн., а всього 502 137,60 грн.
В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що вона, є потерпілою від аварії на ЧАЕС відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 № 796.
29 жовтня 2013 року згідно тристороннього договору укладеного між Департаментом цивільного захисту населення Житомирської облдержадміністрації (розпорядник коштів), обласного міжгосподарського обʼєднання по капітальному будівництву (орган уповноважений для надання довідок про розмір відшкодування витрат) та забудовником ОСОБА_1 про відшкодування витрат на завершене індивідуальне будівництво в порядку ст. 32 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та відповідної довідки від 21 жовтня 2013 року позивачу підлягало до відшкодування 332 960,00 грн, однак кошти не відшкодовані, тому позивач просила стягнути з відповідачів 323 960 грн основного боргу зобовʼязання, інфляційні втрати в сумі 158 740 грн та 3 % річних за прострочення виконання грошового зобовʼязання в розмірі 19 437,60 грн, а всього 502 137,60 грн.
Короткий зміст судових рішення суду першої інстанції
Рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 16 травня 2017 року задоволено позовні вимоги в частині стягнення коштів з Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за безпідставністю.
Рішення суду першої інстанції, мотивовано тим, що позивач неодноразово зверталась до відповідача - Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації з вимогою про відшкодування коштів, проте, останній відповідями від 21 червня 2016 року № 2546/12 та від 16 серпня 2016 року № 3762/12 не заперечуючи факту наявності кредиторської заборгованості, відмовив у відшкодуванні, оскільки Законом України "Про державний бюджет на 2016 рік" видатки на забезпечення житлом та індивідуальне будівництво громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи не передбачені.
Встановивши між сторонами зобов`язальні правовідносини на підставі договору № 56 від 29 жовтня 2013 року, які не виконано, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та стягнення на її користь передбачених договором грошових коштів та інфляційних витрат і 3 % річних.
Короткий зміст судових рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 06 вересня 2017 року рішення Богунського районного суду міста Житомира від 16 травня 2017 року в частині стягнення з Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації 158 740 грн інфляційних та 19 437,60грн - 3% річних скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині. В решті рішення суду залишено без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції, мотивовано тим, що у вказаних правовідносинах відповідачі не допускали дій, які б перешкоджали виконанню договору, а тому висновок суду першої інстанції (стосовно застосування ст. 625 ЦК України) про те, що відповідачами не надано суду доказів, що останніми вживались всі передбачені законом заходи з метою отримання бюджетних асигнувань для погашення заборгованості перед позивачем, є необґрунтованим.
Тому суд прийшов до висновку про відсутність підстав для застосування ст.625 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2017 року Департамент праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій, у якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
05 жовтня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі.
Згідно із статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 червня 2019 року вказану справу призначено судді-доповідачеві Петрову Є. В.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що розпорядником коштів з січня 2014 року є Міністерство соціальної політики України, то їх необхідно зобов`язати виділити та перерахувати кошти на рахунок Житомирської ОДА, цільовим призначенням для відшкодування позивачу витрат на завершене індивідуальне будівництво в порядку ст. 32 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Таким чином, оскільки згідно із пунктом з Порядку № 587 головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Міністерство соціальної політики України, на якого покладається обовʼязок спрямування бюджетних коштів для компенсації витрат для їх подальшого перерахування на поточні рахунки отримувачам, в тому чисті і на погашення бюджетної кредиторської заборгованості, яка зареєстрована в органах Казначейства, тому саме Міністерством соціальної політики України допущено протиправну бездіяльність, яка полягає не у спрямуванні бюджетних коштів на погашення бюджетної кредиторської заборгованості в розмірі 323 960,00 грн, зареєстрованої в органах Казначейства, за програмою "Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для перерахування на рахунки позивача. Крім того вказує, що між Департаментом та ОСОБА_1 відсутні договірні відносини, оскільки Департамент не є стороною вказаного договору.
Також відповідач у касаційній скарзі посилався на те, що зі змісту тристороннього договору № 56 від 29 жовтня 2013 року вбачається, що Департамент праці та соціального захисту населення не є стороною вказаного договору, а тому між Департаментом та ОСОБА_1 відсутні договірні відносини та спори.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с.6, 110-114,118-120), має право на отримання житла в порядку ст.32 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зазначеною нормою передбачено, що громадяни, які самостійно переселяються або переселилися відповідно до ст. 4 даного Закону за направленням обласних державних адміністрацій, за новим місцем проживання (крім м. Києва та курортних місцевостей) включаються підприємствами, установами та організаціями, де вони працевлаштовані, або місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами рад до окремих від інших категорій списків для позачергового одержання житла без подання документів про здачу приміщення, яке вони займали. Для забезпечення житлом сімей, які відселяються або самостійно переселяються відповідно до ст. 4 цього Закону за направленнями обласних державних адміністрацій, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи рад, підприємства, установи та організації, а також самі громадяни можуть купувати в будь-якому населеному пункті України (крім м. Києва та курортних місцевостей) за договірними цінами жилі будинки та квартири у громадян, яким вони належать на праві особистої власності, а також будинки і квартири державного і громадського житлового фонду, що не використовуються, - за їх залишковою балансовою вартістю.
Судом також встановлено, що 29 жовтня 2013 року між Департаментом цивільного захисту населення Житомирської облдержадміністрації (розпорядник коштів), Обласним міжгосподарським обʼєднанням по капітальному будівництву (орган уповноважений для надання довідок про розмір відшкодування витрат) та забудовником ОСОБА_1 було укладено договір № 56 про відшкодування витрат на завершене індивідуальне будівництво в порядку ст. 32 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с.5).
Відповідно до п. 2.1.1 вказаного договору Департамент цивільного захисту населення Житомирської облдержадміністрації здійснює відшкодування витрат шляхом перерахування коштів на рахунок забудовника на підставі довідки уповноваженого органу про розрахунок розміру відшкодування.
Згідно довідки № 9/5-27 від 21 жовтня 2013 року вартість витрат, які підлягають відшкодуванню ОСОБА_1 за спорудження житлового будинку становить 323 960,00 грн ( а.с.3).
Розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації від 30 січня 2014 року № 15 "Про передачу бюджетних програм", функції з виконання державної бюджетної програми по забезпеченню житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у 2014 році були передані до Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації, зокрема: передано кредиторську заборгованість в сумі 323 960,00 грн, яка станом на 01 червня 2016 року обліковується як така, що підлягає відшкодуванню (а.с.54).
Позивач 30 травня 2016 року та 14 липня 2016 року зверталась до Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації з вимогою про відшкодування коштів, проте, останній відповідями від 21 червня 2016 року № 2546/12 та від 16 серпня 2016 року № 3762/12 не заперечуючи факту наявності кредиторської заборгованості, відмовляє у відшкодуванні, оскільки Законом України "Про державний бюджет на 2016 рік" видатки на забезпечення житлом та індивідуальне будівництво громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи не передбачені.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.