Постанова
Іменем України
30 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 757/51449/16-ц
провадження № 61-28966св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Крата В. І., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Печерського районного суду міста Києва від 04 травня 2017 року в складі судді Васильєвої Н. П. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 15 серпня 2017 року в складі колегії суддів: Антоненко Н. О., Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - ПАТ "Українська залізниця") про визнання незаконним наказів про звільнення, поновлення на роботі.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що відповідачем при звільненні його з роботи не було запропоновано іншої роботи, чим порушено вимоги статті 49-2 КЗпП України. Фактично, ліквідуючи департамент внутрішнього контролю Укрзалізниці зі штатною чисельністю 28 одиниць, відповідач створив департамент аудиту та контролю з більшою чисельністю - 34 штатні одиниці. Йому 25 травня 2016 року було запропоновано посади для подальшого працевлаштування, а саме: посада старшого ревізора відділу аудиту та контролю фінансово-господарської діяльності Департаменту аудиту та контролю та посаду старшого ревізора відділу оперативного контролю фінансово-господарської діяльності департаменту аудиту та контролю. Позивач від вказаних посад відмовився.
При цьому, на його думку, відповідач зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам та які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.
Позивач зазначав, що йому не була запропонована посада заступника начальника новоствореного департаменту аудиту та контролю, яка повністю відповідала усім фаховим здібностям позивача, його кваліфікації, стажу роботи, хоча була вакантною на день його звільнення. Позивач вважав, що звільнення буде законним, якщо власник або уповноважений ним орган дійсно провів скорочення чисельності або штату, врахував переважне право на залишення працівника на роботі, запропонував працівникові перейти на іншу роботу на тому ж підприємстві, надав працівникові гарантії, передбачені чинним законодавством, отримав згоду від профспілкового органу на звільнення працівника.
Також відповідачем не було враховано переважне право позивача на залишення на роботі, оскільки на утриманні позивача було троє неповнолітніх дітей, його дружина не працювала, безперервний стаж роботи позивача у ПАТ "Українська залізниця" становив більше 14 років, за час роботи він має заохочення, жодних зауважень у керівництва щодо якості та продуктивності його роботи не було.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 04 травня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 15 серпня 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ ПАТ "Українська залізниця" № 1761/ос від 07 вересня 2016 року "Про припинення трудового договору/контракту" та наказ № 1827/ос від 20 вересня 2016 року "Про внесення змін до наказу про припинення трудового договору/контракту".
Поновлено ОСОБА_1 на раніше займаній посаді заступника начальника Департаменту внутрішнього контролю ПАТ "Українська залізниця" з 20 вересня 2016 року
Стягнуто з ПАТ "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 69 405,60 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, вважав, що позивачу не було запропоновано всі наявні у відповідача вакантні посади у зв`язку зі звільненням за скороченням штату, що є підставою для його поновлення на роботі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2017 року ПАТ "Українська залізниця" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі заявник вказує, що звільнення позивача відбулося з додержанням вимог статей 39, 43, 49-2 КЗпП України та статті 22 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", відповідно до яких згода виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення ОСОБА_1 за пунктом 1 статті 40 КЗпП України була надана. Крім того, на засіданні профспілкового комітету 23 серпня 2016 позивачу було запропоновано дві інші, ніж ті, що були запропоновані 30 березня 2016 року, вакантні посади, в тому числі в новоутвореному департаменті аудиту та контролю. Проте позивач повідомив, що у разі офіційної пропозиції про зайняття цих посад він їх розгляне. Тому, на думку заявника, позивач звільнений за пунктом 1 статті 40 КЗпП України відповідно до вимог чинного законодавства.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції