Постанова
Іменем України
25 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 461/14725/14-ц
провадження № 61-31366св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Кривцової Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, начальник управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради Слічна Галина Миколаївна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова у складі судді Скаб В. О. від 02 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області у складі колегії суддів: Бойко С. М., Ніткевича А. В., Шумської Н. Л., від 15 лютого 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради ( далі - управління освіти), начальника управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради Слічної Г . М . (далі - начальника управління) про скасування наказу про відсторонення від роботи, наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що він з 1999 року перебував на посаді директора Спеціалізованої середньої загальноосвітньої школи № 93 м. Львова ( далі - ССЗШ № 93 м. Львова) з поглибленим вивченням англійської мови. Постановою слідчого прокуратури від 31жовтня 2012 року та на підставі наказу управління освіти від 07 листопада 2012 року № 208-к на час закінчення кримінального провадження його відсторонено від посади. Вироком Сихівського районного суду м. Львова від 07 листопада 2014 року скасовано постанову слідчого від 31 жовтня 2012 року про відсторонення від посади. 05 грудня 2014 року він повідомив начальника управління Слічну Г. М. про те, що приступає до виконання роботи, пред`явивши копію вироку, який набрав законної сили. Однак відповідачі не допустили його до виконання обов`язків директора, пославшись на відсутність наказу про призначення на посаду. Вважав, що таке формулювання є грубим порушенням права на працю, зокрема статті 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). 23 січня 2015 року наказом управління освіти його звільнено з посади директора ССЗШ № 93 м. Львова за вчинення аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи на підставі пункта третього частини першої статті 41 КЗпП України. Вважає вказаний наказ незаконним, оскільки перевищення повноважень директора ССЗШ № 93 щодо здійснення господарсько-договірних зобов`язань від імені та в інтересах школи не може бути протиставлене виховним функціям, а чинне законодавство не містить дефініції аморального проступку, лише поняття суспільної моралі. Уточнивши позовні вимоги, просив скасувати наказ управління освіти від 07 листопада 2012 року № 208 "Про відсторонення від роботи працівника (посадової особи)"; зобов`язати управління освіти та начальника управління освіти допустити його до виконання обов`язків директора ССЗШ № 93 м. Львова; скасувати наказ управління освіти від 23 січня 2015 року №3-к "Про звільнення ОСОБА_1 "; поновити його на посаді директора ССЗШ № 93 м. Львова з поглибленим вивченням англійської мови; стягнути з управління освіти середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 02 вересня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, працюючи директором та вчителем ССЗШ № 93 і виконуючи виховні функції, відповідно до вироку суду, будучи службовою особою, вчинив умисне, в інтересах третіх осіб використання службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило істотну шкоду охоронюваним законом інтересам юридичної особи ССЗШ № 93 м. Львова, що на думку суду є порушенням основних моральних норм суспільства та суперечить змісту трудової функції відповідача. Тим самим він дискредитував свої службово - виховні, посадові повноваження, чим вчинив аморальний проступок, несумісний з продовженням даної роботи. Крім того, оскільки відсторонення позивача відбулося на підставі наказу, виданого на виконання розпорядження органу досудового слідства, то дії відповідачів є такими, що не суперечать діючому законодавству.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 15 лютого 2017 року в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовлено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що звільнення позивача відбулося правомірно та у відповідності до вимог трудового законодавства. Дії позивача є порушенням основних моральних норм суспільства та суперечать змісту трудової функції відповідача і тим самим він дискредитував свої службово - виховні, посадові повноваження, чим вчинив аморальний проступок, несумісний з продовженням даної роботи. Вказав, що оскільки наказ про відсторонення позивача від займаної посади прийнятий на виконання рішення органу досудового слідства, прийнятого в порядку кримінально процесуального закону, - то немає правових підстав для висновку про незаконність дій відповідача щодо відсторонення позивача на час проведення досудового слідства та розгляду справи судом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані рішення та ухвалити рішення про задоволення позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанції надали неправильну оцінку зібраним доказам та ухвалили необґрунтовані рішення. Вказує, що усупереч вимогам статті 61 ЦПК України 2004 року, суди не надали оцінку обставинам, які мають суттєве значення для розгляду спору, надають позитивну характеристику та правову оцінку його діям, зокрема, вироку Сихівського районного суду м. Львова від 07 листопада 2014 року № 1319/10922/2012, рішенню Господарського суду Львівської області від 24 жовтня 2012 року № 5012/3620/12. Вказує, що висновки судів щодо оцінки доказів є односторонніми та необ`єктивними, що призвели до звуження його права. Вважає, що він не є суб`єктом, до якого може бути застосовано положення пункту третього частини першої статті 41 КЗпП України, оскільки виконання функцій виховання є лише частиною його загальної трудової функції.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України ( далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справа передана до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 06 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
До звільнення ОСОБА_1 обіймав посаду директора ССЗШ № 93 м. Львова.
Постановою старшого слідчого прокуратури м. Львова від 31 жовтня 2012 року обвинуваченого ОСОБА_1 відсторонено від посади директора ССЗШ № 93 м. Львова і направлено постанову для виконання начальнику управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради.
На підставі постанови слідчого управлінням освіти видано наказ від 07 листопада 2012 року №208-к, яким ОСОБА_1 з 09 листопада 2012 року відсторонено (на час проведення досудового слідства та розгляду справи судом і прийняття остаточного рішення судовою інстанцією у кримінальній справі) від посади директора ССЗШ № 93 м. Львова .
За період відсторонення позивача від роботи на займаній посаді заробітна плата йому не нараховувалась.
Вироком Сихівського районного суду м. Львова від 07 листопада 2014 року, який набрав законної сили 24 листопада 2014 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 364 Кримінального кодексу України ( далі - КК України) тобто умисне в інтересах третіх осіб використання свого службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило істотну шкоду охоронюваним законом інтересам юридичної особи (зловживання службовим становищем) та призначено покарання у виді одного року обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, в закладах освіти строком на один рік та штрафу в розмірі чотири тисячі двісті п`ятдесят гривень.
На підставі пункту "г" статті 1 Закону України "Про амністію у 2014 році" від 08 квітня 2014 року ОСОБА_1 звільнено від відбування призначених судом покарань.
Вказаним вироком скасовано відсторонення ОСОБА_1 від посади директора ССЗШ № 93 м. Львова, застосоване до нього постановою старшого слідчого прокуратури м. Львова від 31 жовтня 2012 року.
20 січня 2015 року вирок суду надійшов до управління освіти.
Наказом управління освіти від 23 січня 2015 року № 3-к "Про звільнення ОСОБА_1 " з урахуванням положення частини першої статті 54 Закону України "Про освіту", частини першої статті 24 Закону України "Про середню загальну освіту" ОСОБА_1 звільнено на підставі пункту третього частини першої статті 41 КЗпП України за вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку несумісного з продовженням даної роботи за те, що ОСОБА_1 відповідно до вироку суду, будучи службовою особою, вчинив умисне, в інтересах третіх осіб використання службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило істотну шкоду охоронюваним законом інтересам юридичної особи ССЗШ № 93 м. Львова, що тим самим порушує норми суспільної моралі, притаманні нашому суспільству, трудовому колективу та батькам і учням навчального закладу, суперечить змісту трудової функції працівника та тим самим дискредитує його виховні та службові повноваження, що є несумісним із продовженням даної роботи.
Підставою звільнення у наказі вказано: вирок Сихівського районного суду м. Львова від 07 листопада 2014 року, рішення зборів батьківських комітетів ССЗШ № 93 від 03 грудня 2014 року, рішення зборів трудового колективу ССЗШ №93 від 04 грудня 2014 року, клопотання батьківських комітетів ССЗШ № 93 від 03 грудня 2014 року, звернення профспілкового колективу ССЗШ № 93 від 05 грудня 2014 року, протокол відкритого розгляду звернення батьківських комітетів ССЗШ № 93 та трудового колективу ССЗШ № 93 від 22 січня 2015 року.
Пунктом 2.1 посадової інструкції директора ССЗШ №93 ОСОБА_1 передбачено, зокрема, що до його посадових обов`язків належить організація освітньої (навчально-виховної) роботи навчального закладу та реалізація державної освітньої політики.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.