ПОСТАНОВА
Іменем України
02 жовтня 2019 року
Київ
справа №818/1040/15
адміністративне провадження №К/9901/8917/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумський завод продовольчих товарів" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 9 червня 2015 року (суддя Бондар С.О.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2015 року (судді: Старостін В.В. (головуючий), Бегунц А.О., Рєзнікова С.С.) у справі № 818/1040/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумський завод продовольчих товарів" до Сумської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Публічне акціонерне товариство "Сумський завод продовольчих товарів" (далі - позивач, ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів") звернулось до суду з позовом до Сумської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (Сумська ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.02.2015: № 0000152200 форми "П" про зменшення розміру від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у картці особового рахунку платника податків, що ведеться в органі державної податкової служби, на 1 180 140,00 грн, № 0000172200 форми "Р" про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 52 746,00 грн та застосування штрафних санкцій в сумі 26 373,00 грн, № 0000182200 форми "В4" про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 994,00 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки відповідач дійшов помилкових висновків про безтоварність господарських операцій з придбання позивачем у ПФ "Комагросервіс" цукру та отримання послуг дистрибюції від ТОВ "Сумська продовольча компанія", тоді як реальність виконання вказаних господарських операцій підтверджується необхідними бухгалтерськими документами, які були надані відповідачу під час перевірки. Крім того, контролюючий орган дійшов помилкового висновку щодо зайвого включення до валових витрат відсотків за кредит, оскільки кредитні кошти були використані в господарській операції, а саме - перераховувалися позивачем контрагенту у вигляді попередньої оплати за товар, і лише після того, як контрагент повернув кошти позивачу, вони були поміщені на депозит.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 9 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2015 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Сумської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області від 10.02.2015: № 0000172200 в частині донарахування 13 586,00 грн, в тому числі: 9 057,00 грн основного платежу та 4 529,00 грн штрафної санкції; № 0000152200 в частині зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 52 000,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 10.02.2015: № 0000172200 в частині донарахування 13 586,00 грн; № 0000152200 в частині зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 52 000,00 грн, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки такі були прийняті без належного їх обґрунтування та без з`ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття відповідачем вказаних рішень.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 9 червня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2015 року, а справу направити для продовження розгляду до суду попередньої інстанції.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 12 грудня 2014 року по 19 січня 2015 року Сумською ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ "Сумський завод продтоварів" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 за результатами якої складено акт від 26.01.2015 № 3/22/00375160. Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення: 1) п.п.14.1.26 п.14.1 ст. 14, п.п.138.1.1, п.138.1, п.138.2, п.п.138.10.3, п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п. 141.1 ст.141 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток в сумі 1 180 140,00 грн; 2) п. 198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 52 746,00 грн; 3) п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено зменшення залишку в від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24 Декларації) на загальну суму 3 994,00 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000152200 форми "П" від 10.02.2015 про зменшення розміру від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у картці особового рахунка платника податків, що ведеться в органі державної податкової служби, на 1 180 140,00 грн; № 0000172200 форми "Р" від 10.02.2015, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 52 746,00 грн та застосовано штрафні санкції в розмірі 26 373,00 грн; № 0000182200 форми "В4" від 10.02.2015 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 994,00 грн.
У вказаному акті перевірки зазначено, що під час перевірки достовірності нарахування і сплати податку на прибуток у 2013 році встановлено завищення показників у рядку 05.1. СВ "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" на загальну суму 52 000,00 грн. Контролюючий орган пов`язує таке завищення із придбанням позивачем в лютому 2013 року, в червні 2013 року та у жовтні 2013 року у ПФ "Комагросервіс" (код за ЄДР 21128566) цукру в кількості 11 тонн на загальну суму 62 400,00 грн, в т.ч. ПДВ 10 400,00 грн без належних підтверджуючих документів, а саме сертифікату якості. Вказану господарську операцію відповідач вважає такою, що фактично не відбулась (безтоварною).
Крім того, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 6 квітня 2011 року між ПФ "Комагросервіс" (код за ЄДР 21128566) та ПАТ "Сумський завод продтоварів" був укладений договір № 06/04, у відповідності до якого ПФ "Комагросервіс" зобов`язався передати у власність позивачу продовольчі товари у відповідності до накладних, а позивач прийняти та оплатити товар. Реальність виконання вказаної господарської операції підтверджується видатковими та податковими накладними, згідно яких ПФ "Комагросервіс" поставив позивачу цукор в кількості 11 тонн на загальну суму 62 400,00 грн. Придбаний цукор доставлявся за адресою виробничих потужностей позивача до с. Бездрик, вул. Зарічна, 1, Сумського району, Сумської області, як власним автотранспортом позивача, так і автотранспортом, наданим ПФ "Комагросервіс" (товарно-транспортні накладні № 6114 від 28.10.2013, № 003476 від 06.06.2013, № 003492 від 08.02.2013).
Суди попередніх інстанцій зазначили, що відсутність виключно сертифікату якості на придбаний цукор, при умові надання контролюючому органу всіх необхідних документів, у тому числі: видаткових та податкових накладних, рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних, та іншими належними документальними доказами, не свідчить про безтоварність господарської операції.
ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" заключило договір дистриб`юції із TOB "Сумська продовольча компанія" від 31.12.2012 № 25, згідно якого TOB "Сумська продовольча компанія" здійснює послуги дистриб`юції по реалізації продукції (олія, майонез) ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" за винагороду в розмірі 6% від реалізації майонезу в асортименті та 3% за реалізацію фасованої олії в асортименті. TOB "Сумська продовольча компанія" на умовах договору від 31.12.2012 № 25, який передбачає перехід власності на товар, придбає у ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" готову продукцію (майонез, олію) на загальну суму 5 673 488,43 грн, при цьому в податкових та видаткових накладних на придбання товару сума знижки по договору дистриб`юції від 06.09.2011 № 186 не застосовується. ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів", на виконання умов договору дистриб`юції, після реалізації готової продукції отримує податкові накладні, акти здачі - приймання робіт по винагороді (бонусах) за здійснення дистриб`юції у розмірі 6% за майонез та 3% за олію, а також звіти-розрахунки про виконання обсягів реалізації (щомісяця) на загальну суму 312 156,00 грн, у тому числі ПДВ - 52 026,00 грн.
При цьому, оплата винагороди (бонусів) за здійснення дистриб`юції ПАТ "Сумським завод продовольчих товарів" не здійснювалась. Нарахована винагорода використовувалась на зменшення вартості реалізованої готової продукції в наступних періодах. Знижки (винагорода (бонуси)) за дистрибуцію TOB "Сумська продовольча компанія" при оформленні первинних документів на реалізацію готової продукції ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" не надавались.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 17 вересня 2012 року між ПАТ "Сумський завод продтоварів" та ПАТ "Державний ощадний банк України" був укладений договір кредитної лінії № 6, за умовами якого банком надано підприємству кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 6 000 000,00 грн цільовим призначенням "на поповнення обігових коштів" строком на 5 років з сплатою 21% річних. У відповідності до умов Договору кредитної лінії № 6 (п. 3.1.1.) Банк проводить надання кредиту в безготівковій формі шляхом сплати платіжних документів, наданих Позичальником або шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника, відкритий у Ощадбанку, для подальшої сплати платіжних документів згідно з цільовим призначенням кредиту. Зарахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника в іншому банку умовами Договору кредитної лінії не передбачено.
19 листопада 2012 року ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" заключено Договір банківського депозиту № 01-11/12 із ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", за умовами якого Банк зобов`язується приймати від вкладника та зараховувати на депозитні рахунки грошові кошти. 21 листопада 2012 року Ощадбанком на рахунок позивача були перераховані кредитні кошти в сумі 6 000 000,00 грн. 21 листопада 2012 року кошти в сумі 6 000 000,00 грн були перераховані позивачем товариству "Угроїдський цукровий завод" в якості оплати за насіння соняшника.
22 листопада 2012 року кошти в сумі 6 000 000,00 грн повернуті товариством "Угроїдський цукровий завод" позивачу згідно листа останнього. 22 листопада 2012 року кошти в сумі 6 000 000,00 грн поміщені позивачем на депозит згідно Додатку Депозит "Класичний" № 01 від 22.11.2012 до Договору банківського депозиту № 01-11/12 від 19.11.2012 під 29% річних. 22 січня 2013 кошти в сумі 6 000 000,00 грн повернуті позивачу у зв`язку із закінченням строку дії договору депозиту.
23 січня 2013 року ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" (Клієнт) заключено Договір банківського вкладу (депозиту) № 10/Д/13/01-43 "Пунктуальний" з ПАТ "Терра Банк", згідно якого клієнт перераховує не пізніше 24.01.2013, а Банк приймає на депозитний рахунок кошти (Депозит) в сумі 6 000 000,00 грн з правом подальшого збільшення суми депозиту згідно умов цього Договору на строк до 23.07.2013 (Строк зберігання Депозиту). Дата повернення Депозиту є 23 липня 2013 року, а процентна ставка за Депозитом встановлюється в розмірі 24% річних. На виконання вказаного договору депозиту, 24 січня 2013 року позивачем було перераховано 6 000 000,00 грн на депозитний рахунок. 23 липня 2013 року платіжним дорученням № 369077 із депозитного рахунку № НОМЕР_1 повернуто грошові кошти на поточний рахунок № НОМЕР_2, відкритому позивачем у ПАТ "Терра Банк" на суму 6 000 000,00 грн.
5 вересня 2013 року позивач платіжним дорученням № 8 на кредитний рахунок, відкритий у ПАТ "Ощадний банк України" з поточного рахунку (ПАТ "Терра Банк") повернув грошові кошти на загальну суму 6 007 619,65 грн.
Суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що з аналізу банківських виписок, платіжних доручень та головної книги за 2013 рік (рахунок 31), вбачається нарахування та сплата відсотків ПАТ "Ощадний банк України" за користування кредитною лінією на загальну суму 868 009,43 грн. ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" не є фінансовою установою, основним видом діяльності якої є грошове посередництво. Основний вид діяльності підприємства, згідно Статуту, є виробництво прянощів і приправ, тобто витрати понесені позивачем за рахунок сплати процентів за користування кредитними коштами, які було перераховано на депозитні рахунки для отримання прибутку у вигляді відсотків, не відносяться до господарської діяльності товариства. В ході проведення перевірки, було встановлено, що кредитні кошти, одержані в ПАТ "Ощадний банк України" з метою "поповнення обігових коштів" використані не за призначенням (не в господарській діяльності), в результаті чого позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат до рядка 06.3 "Фінансові витрати відповідно до підпункту 138.10.5 пункту 138.10 статті 138 розділу III Податкового Кодексу України" декларації з податку на прибуток за 2013 рік на загальну суму 868 009,00 грн витрати, що понесені не в господарській діяльності.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. В доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на порушення допущені контролюючим органом при проведенні перевірки позивача та на неврахування судами першої та апеляційної інстанції окремих положень Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема, щодо вимог оформлення первинних документів, врахування кредитних коштів в податковому обліку, а також не підтвердження позивачем реальності господарських операцій з контрагентами, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.
8. Відповідачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Підпункти 14.1.36, 14.1.108, 14.1.258 пункту 14.1 статті 14.
Господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;
маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги);
фінансовий кредит - кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами - нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент.
10.2. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
10.3. Пункт 135.1 статті 135.
Доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
10.4. Підпункт 135.5.4 пункту 135.5 статті 135.
Інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.