ПОСТАНОВА
Іменем України
02 жовтня 2019 року
Київ
справа №823/1507/18
адміністративне провадження №К/9901/69346/18
Верховний Суд в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого (судді-доповідача) - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 червня 2018 року, ухвалене у складі головуючого судді Кульчицького С.О. і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.листопада 2018 року, ухвалену у складі головуючого судді Кучми А.Ю., суддів Безименної Н.В., Бєлової Л.В.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. У квітні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області, в якому з урахуванням уточнення просив:
- стягнути з Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області на його користь середній заробіток за час затримки виконання постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 у справі №823/1674/16 про поновлення на роботі за період з 14.12.2016 по 12.06.2018 в сумі 108957 грн.
2. На обґрунтування позову зазначає, що зобов`язання відповідача виникли у зв`язку із затримкою виконання постанови суду щодо поновлення на посаді.
ІІ. Встановлені судами обставини справи
3. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 у справі №823/1674/16, зокрема поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління - начальника відділу координації землеустрою та державного контролю за використання та охороною земель управління агропромислового розвитку Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області з 01.11.2016.
Постанова суду в частині поновлення позивача на посаді допущена до негайного виконання.
4. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017 залишено без змін постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13.12.2016.
5. 11.06.2018 наказом №255/0/50-18 Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Чередніченка Сергія Олексійовича призначено з 12.06.2018 на посаду заступника начальника - начальника відділу у Черкаському районі Міськрайонного управління у Черкаському районі та м. Черкасах ГУ Держгеокадастру в Черкаській області, як такого, що визначений переможцем конкурсу на цю посаду з випробувальним строком 6 місяців.
6. Суть спору полягає у визначенні права позивача на виплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
7. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.листопада 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений повністю.
Зобов`язано Чигиринську районну державну адміністрацію Черкаської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки у поновленні на посаді за період із 14.12.2016 по 12.06.2018 у сумі 108 957 (сто вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят сім) грн 00 коп.
8 Задовольняючи позов суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що період вимушеного прогулу, за який позивач просить стягнути середній заробіток, пов`язаний з фактом незаконного звільнення позивача із займаної посади, який був встановлений судовим рішенням, а тому позивач має законне право на виплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги і аргументи сторін
9. Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої і апеляційної інстанцій, Чигиринська районна державна адміністрація Черкаської області подала касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права просить скасувати оскаржені судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
10. На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає про відсутність його вини в невиконанні судового рішення, з огляду на неможливість поновлення позивача через відсутність відповідної посади. Вказує, що норми Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) не підлягають застосуванню, оскільки статус державних службовців, визначений у Законі України "Про державну службу". Також посилаючись на відсутність до теперішнього часу факту виконання судового рішення про поновлення позивача на посаді, вказує на необґрунтованість визначення судом першої інстанції кінцевого періоду затримки виконання судового рішення і застосування статті 236 КЗпП України до спірних відносин.
11. Позивач не скористався своїм правом подати відзив на касаційну скаргу, що відповідно до статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає касаційному перегляду справи.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
12. Згідно з частиною 5 статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими для виконання на всій території України.
13. Положеннями пункту 7 частини 1 статті 7 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017) було встановлено, що принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є обов`язковість судових рішень.
14. Обов`язковість судових рішень також встановлена статтею 14 КАС України (у редакції, чинній від 03.10.2017).
15. Стаття 255 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017) передбачала, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
16. Статтею 370 КАС України (у редакції, чинній від 03.10.2017) встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
17. Постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно (пункт 3 частини 1 статті 256 КАС України в редакції, чинній до 15.12.2017).
18. Стаття 236 КЗпП України передбачає, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
VI. Позиція Верховного Суду
19. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.