ПОСТАНОВА
Іменем України
02 жовтня 2019 року
Київ
справа №620/4311/18
адміністративне провадження №К/9901/17248/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув в письмовому провадженні в касаційній інстанції справу №620/4311/18
за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Чернігівській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року (прийняте у складі головуючого судді - Клопота С.Л.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого Пилипенко О.Є., суддів: Костюк Л.О., Степанюка А.Г.),
у с т а н о в и в :
І. Суть спору:
1. У грудні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби України у Чернігівській області (далі - відповідач) в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Управління державної міграційної служби України в Чернігівській області № 129157000 від 17.12.2018 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання громадянина Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов`язати Управління державної міграційної служби України в Чернігівській області повторно розглянути заяву громадянина Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 про видачу посвідки на тимчасове проживання.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що, на момент винесення оскаржуваного рішення, він судимості не мав та до кримінальної відповідальності не притягувався. Таким чином визначення його відповідачем як особу, яка може загрожувати громадському порядку та захисту прав і законних і інтересів громадян України, є безпідставним та необґрунтованим. Відтак, оскаржуване рішення є протиправним та порушує його законні права.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року, залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року в задоволені позову відмовлено
4. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що рішення УДМС України в Чернігівській області від 18.12.2018 року про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянину Грузії ОСОБА_1 прийнято на підставі та у межах повноважень, у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
5. Позивач, не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій. звернувся з касаційною скаргою, у якій посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
6. ОСОБА_1 зазначає, що не надано оцінки посиланню Позивача, що його вину в рамках відкритого кримінального провадження не доведено. Відсутність вироку суду про встановлення вини не може слугувати причиною для відмови Позивачу у наданні посвідки на тимчасове проживання в Україні. Відсутні підстави вважати, що дії позивача загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров`ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні.
7. Також зазначає, що, при відмові Позивачу у наданні посвідки на тимчасове проживання в Україні Позивач підлягає видворенню з території України, а його сім`я: дружина з малолітньою дитиною (свідоцтво про шлюб та про народження містяться у матеріалах справи) залишаться без чоловіка та батька, що є порушенням у першу чергу прав дитини жити і виховуватись у сім`ї, передбаченого Конвекцією про права дитини.
8. Позивач просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року та ухвалити нове судове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
9. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки скаржник не наводить належних підстав для того, щоб вважати, що суд першої та апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без зміни.
ІV. Установлені судами фактичні обставини справи
10. ОСОБА_1 є громадянином Грузії, та перебуває на території України легально.
11. 30.11.2018 року позивачем було подано заяву-анкету № 129157000 (далі - заява) про обмін посвідки на тимчасове проживання, у зв`язку із закінченням строку дії посвідки на тимчасове проживання від 10.01.2018 р. серії ТП № 198538.
12. 03.12.2018 року УДМС України в Чернігівській області надіслало лист № 7401.5-11313/74.2-18 до Управління стратегічних розслідувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі - УСР ГУНП в Чернігівській області) із проханням повідомити про наявність або відсутність підстав для відмови в оформленні посвідки на тимчасове проживання громадянину Грузії ОСОБА_1 .
13. 07.12.2018 року від УСР ГУНП в Чернігівській області до УДМС України в Чернігівській області надійшов лист № 97/124/52/01/2018, в абз. 2, з якого було зазначено наступне: "Проведеною перевіркою було встановлено, що громадянин Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння тяжких, корисливих злочинів, вказаний іноземець був затриманий та притягувався до кримінальної відповідальності: 29.01.2015 працівниками Чернігівського відділення поліції Чернігівського ВПГУДМС в Чернігівській області за скоєння злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України (крадіжка), 22.06.2015 працівниками Чернігівського ВП ГУДМС в Чернігівській області за скоєння злочину передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України (незаконне поводження зі зброєю та бойовими припасами), 18.04.2018 року працівниками Чернігівського відділення поліції Чернігівського ВП ГУДМС в Чернігівській області за скоєння злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
14. Вищезазначена інформація була також підтверджена даними, що містяться в базі даних "Армор".
15. 17 грудня 2018 року УДМС України в Чернігівській області було прийнято рішення про відмову позивачу в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання на підставі підпункту 7 пункту 61 Порядку.
16. Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач був вимушений звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
17. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАСУ) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
19. Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22.09.2011 № 3773-VІ (далі - Закон № 3 773-VІ) посвідка на тимчасове проживання це документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.
20. Згідно із частиною першою статті 2 Закону № 3773-VІ правовий статус іноземців та осіб без громадянства визначається Конституцією України, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України.
21. Частиною вісімнадцятою статті 5 Закону № 3773-VІ визначено, що технічний опис, зразки бланків посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, порядок їх оформлення, виготовлення та видачі встановлюються Кабінетом Міністрів України.
22. У відповідності до частини 2 статті 15 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" і частини 18 статті 5 Закону № 3773-VІ Кабінетом Міністрів України, було прийнято постанову № 322, якою затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання (далі - Порядок).
23. Пунктом 1 Порядку встановлено, що посвідка на тимчасове проживання є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.