1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



02 жовтня 2019 року

Київ

справа №820/4593/17

адміністративне провадження №К/9901/48253/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Дашутіна І.В.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,



розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної міграційної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Волошина Д.А. (головуючого), Мороко А.С., Панова М.М. та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2018 року у складі колегії суддів: Калиновського В.А. (головуючого), Бондара В.О., Кононенко З.О. у справі №820/4593/17 за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, треті особи: Управління Державної міграційної служби України в Київській області, Головне Управління Державної міграційної служби України в Харківській області про скасування наказу,-

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної міграційної служби України, третя особа: Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області, в якому просив:

- скасувати пункт 13 наказу ДМС України №81 від 29.03.2017 в частині скасування деяких рішень про видачу посвідок на постійне проживання щодо гр. Соціалістичної Республіки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1

2. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року, яка залишена без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2018 року, позов задоволено.

2.1. Скасовано п. 13 (п.п.13.1-13.3) наказу ДМС України №81 від 29.03.2017 в частині скасування деяких рішень про видачу посвідок на постійне проживання щодо гр. Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1

2.2. Стягнуто з на користь позивача судовий збір у розмірі 640 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ДМС України.

3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

3.1. Позивач - громадян Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 у 1989 році прибув до України.

3.2. На підставі рішення ВГІРФО ГУ МВС України в Київській області від 03.09.2004 та рішення УГІРФО ГУМВС України в Харківській області від 11.04.2008 ОСОБА_1 документовано посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_1 .

3.3. 10 березня 2017 року позивач звернувся із заявою до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про обмін посвідки на постійне проживання у зв`язку із досягненням 45-річного віку.

3.4. Листом від 19 вересня 2017 року Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області №04/1-23304 ОСОБА_1 повідомлено про те, що наказом ДМС України № 81 скасовано посвідку на постійне проживання в Україні.

4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд виходив з того, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем з порушенням норм статті 19 Конституції України, Закону №2491-ІІІ, Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 № 251. Суди зазначили, що скасування дозволу на імміграцію з підстав пропуску шестимісячного строку для подання заяви про видачу посвідки на постійне проживання в Україні, чинним законодавством не передбачено. Тому, оскаржуваний п. 13 (п.п.13.1-13.3) наказу ДМС України №81 від 29.03.2017 не може бути визнаний таким, що прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

6. Державна міграційна служба України звернулася до суду із касаційною скаргою, просить скасувати рішення суддів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

7. Аргументи скаржника зводяться до того, що судами попередніх інстанцій було неправильно застосовано норми матеріального права, а саме - положення Закону України "Про імміграцію", Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 №251.

8. Учасники справи правом подачі відзиву на касаційну скаргу відповідача не скористалися.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

9. Конституція України:

Стаття 19. <…> Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України…

Стаття 26. Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України.

10. Закон України від 22.09.2011 № 3773-VI "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

- іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав;

- посвідка на постійне проживання - це документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні…

11. Закон України "Про імміграцію" від 07.06.2001 №2491-III

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

- імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання;

- іммігрант - іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання…

Стаття 3. Правовий статус іммігранта

Правовий статус іммігранта в Україні визначається Конституцією України, цим Законом, іншими законами України та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Стаття 12. Підстави для скасування дозволу на імміграцію

Дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо:

1) з`ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність;

2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили;

3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні;

4) це є необхідним для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України;

5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;

6) в інших випадках, передбачених законами України.

Стаття 13. Вилучення посвідки на постійне проживання, виїзд і видворення за межі України

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері імміграції, не пізніш як у тижневий строк надсилає копію рішення про скасування дозволу на імміграцію особі, стосовно якої прийнято таке рішення, та вилучає у неї посвідку на постійне проживання.

Розділ V "Прикінцеві положення"

4. Вважати такими, що мають дозвіл на імміграцію в Україну:

іноземців та осіб без громадянства, які прибули в Україну до 06 березня 1998 року за Угодою між Урядом Соціалістичної Республіки В`єтнам та Урядом СРСР про направлення і прийняття в`єтнамських громадян на професійне навчання та роботу на підприємства і в організації СРСР від 02 квітня 1981 року, залишилися проживати в Україні і звернулися протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом із заявою про видачу їм посвідки на постійне проживання в Україні.


................
Перейти до повного тексту