1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



24 вересня 2019 року

Київ

справа №818/2808/14

адміністративне провадження №К/9901/8359/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2014 (суддя - Опімах Л.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2015 (головуючий суддя - Старостін В.В., судді: Бегунц А.О., Зеленський В.В.) у справі № 818/2808/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Партнер" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -



встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Партнер" (далі - ТОВ "Агрохім-Партнер") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило:



визнати протиправним наказ керівника Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі - ДПІ у м. Полтаві) від 14.08.2014 № 1844 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Агрохім-партнер";



визнати протиправними дії ДПІ у м. Полтаві по проведенню позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Агрохім-партнер" на підставі наказу № 1844 від 14.08.2014;



визнати протиправним дії ДПІ у м. Полтава по внесенню інформації про результати перевірки ТОВ "Агрохім-партнер" до електронних систем Міністерства доходів і зборів України, в тому числі в автоматизовану систему "Результати співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" відомостей щодо заявлених позивачем податкового кредиту, податкових зобов`язань, витрат по операціях з придбання товарів та доходу по їх реалізації;



зобов`язати ДПІ у м. Полтаві поновити дані податкової звітності відносно податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ "Агрохім-партнер" за період березень-квітень 2014 року відповідно до поданих податкових декларацій з податку на додану вартість за березень 2014 року та квітень 2014 року, відображену в електронних системах Міністерства доходів і зборів України, в тому числі в автоматизованій системі "Результати співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України";



визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 24.09.2014 № 0000402308 про збільшення ТОВ "Агрохім-Партнер" суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 216000,00 грн.



Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2014, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2015, позов задоволено.



Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у м. Полтаві оскаржила їх у касаційному порядку.



У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2014, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2015 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.



В обґрунтування своїх вимог зазначає, що доводи платника про незаконність надсилання відповідних запитів не відповідають положенням пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України та обставинам даної справи; оскаржувані дії з проведення перевірки є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх посадових обов`язків зі збирання доказової інформації щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог чинного законодавства; підставою для внесення змін до АІС "Податковий блок", якими коригуються задекларовані показники, є наявність грошових зобов`язань, які визначені податковими повідомленнями-рішеннями на підставі висновків акту перевірки про порушення платником податкового законодавства. Крім того, відповідач зазначає, що враховуючи податкову інформацію щодо ТОВ "Рокфор Маркет" позивачем не підтверджено факт здійснення операцій з придбання спірних послуг, у зв`язку з чим відсутні підстави для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.



В письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ "Агрохім-партнер" зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.



Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.



Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, керівником ДПІ в м. Полтава прийнято наказ від 14.08.2014 №1844 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Агрохім-партнер" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках з ТОВ "Трейдбор" за березень-квітень 2014 року, ТОВ "Спектр-Агро" за квітень 2014 року, ТОВ "Грін- Лайф" за квітень 2014 року, ІП "БЕСТ" за травень 2014 року, ТОВ "Рокфор Маркет" за травень 2014 року та з покупцями за березень-травень 2014 року.

В період з 15.08.2014 по 21.08.2014 відповідачем проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Агрохім-Партнер" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках з ТОВ "Трейдбор" за березень - квітень 2014 року, ТОВ "Спектр-Агро" за квітень 2014 року, ТОВ "Грін-Лайф" за квітень 2014 року, ІП "БЕСТ" за травень 2014 року, ТОВ "Рокфор Маркет" за травень 2014 року та з покупцями за березень-травень 2014 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 29.08.2014 №4888/16-01-22-02/38397547, в якому відображено висновок про порушення позивачем пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового Кодексу України ТОВ "Агрохім-Партнер", внаслідок чого завищено суму податкового кредиту за рахунок неправомірного віднесення до його складу ПДВ з придбання товару у постачальників: ТОВ "Трейдбор" за березень, квітень 2014 року, ТОВ "Спектр-Агро" за квітень 2014 року, ТОВ "Грін-Лайф" за квітень 2014 року, ІП "БЕСТ" за травень 2014 року, ТОВ "Рокфор Маркет" за травень 2014 року; в порушення статті 44, підпункту 185.1.1 пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187 Податкового Кодексу України, ТОВ "Агрохім-Партнер" завищено суму податкового зобов`язання за рахунок неправомірного віднесення до його складу ПДВ при реалізації покупцям товару, придбаного у ТОВ "Трейдбор", ТОВ "Спектр-Агро", ТОВ "Грін-Лайф", ІП "БЕСТ", ТОВ "Рокфор Маркет" за березень, квітень, травень 2014 року.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ в м. Полтаві прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.09.2014 №0000402308, згідно з яким збільшено грошове зобов`язання по податку на додану вартість в сумі 216000,00 грн., в т. ч. основного платежу - 172800 грн., штрафних (фінансових) санкцій - 43200 грн.

Підставою для зазначеного донарахування став висновок ДПІ в м. Полтаві про фіктивний характер господарських операцій з придбання послуг у контрагента ТОВ "Рокфор Маркет".



Надаючи оцінку обставинам у справі, Верховний Суд виходить з неповного з`ясування судами попередніх інстанції усіх обставин справи з огляду на наступне.



Частиною третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).



Вказані вимоги законодавства зобов`язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин, з метою з`ясування об`єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника податків негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту. При цьому, суди повинні перевірити відповідність рішення контролюючого органу вимогам, зокрема, принципу обґрунтованості, справедливості та співрозмірності заподіяної платником шкоди державним інтересам та настання відповідальності останнього за такі дії.



Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому Податковим кодексом України.



Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.



Згідно з підпунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.



Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.



Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки.



Так, відповідно до підпунктів 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.



Згідно з положеннями пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.



Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.



Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб`єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.



Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування спірного наказу про призначення перевірки суди попередніх інстанцій виходили з того, що запити відповідача всупереч абзацу 2 пункту. 73.3 статті 73 Податкового кодексу України не містять жодного конкретного факту, які б свідчили про порушення самим позивачем, або його контрагентами податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.



Таким чином, спірний наказ №1844 від 14.08.2014 прийнятий керівником ДПІ в м. Полтава за відсутності визначених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України підстав для призначення відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Агрохім-партнер", а відповідачем не було дотримано обов`язкових умов для проведення зазначеної перевірки позивача.



Окрім того, приймаючи спірний наказ від №1844 від 14.08.2014 про проведення документальної невиїзної перевірки, відповідач не зазначив, ненадання яких саме документів або письмових пояснень, які мав надати платник на письмовий запит податкового органу стало підставою для призначення перевірки.



Проте, суд звертає увагу на те, що отримання податковим органом відповіді платника податків на запит не виключає можливості призначення позапланової перевірки у випадку недостатності наданих відомостей або у випадку якщо надана інформація не спростовує виявлені факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового законодавства, та потребує подальшої перевірки, що судами попередніх інстанцій враховано не було.



Не враховано судами й те, що нормами Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення перевірок, в тому числі документальних невиїзних. Лише їх дотримання може бути підставою для висновку про законність такої перевірки.



Так, пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.



Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.



Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).


................
Перейти до повного тексту