ПОСТАНОВА
Іменем України
01 жовтня 2019 року
Київ
справа №420/912/19
адміністративне провадження №К/9901/17097/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А. В.,
суддів: Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства юстиції України
на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року (головуючий: Л.П. Шеметенко, судді: Л.В. Стас, І.О. Турецька) у справі 420/912/19
за позовом Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3
до Міністерства юстиції України
про визнання протиправними та скасування наказів
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2019 року Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Колмакова Нонна Вікторівна звернулася з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 17.12.2018 року № 4623/7 "Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Колмакової Нонни Вікторівни";
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 04.02.2019 року № 318/5 "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно".
Одночасно з поданням адміністративного позову позивачем до суду надана заява від 18.02.2019 року про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, в якому просила зупинити дію наказу Міністерства юстиції України від 04.02.2019 року № 318/5 "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили.
2. Заява обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову призведе до ускладнення чи унеможливить виконання судового рішення, а захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача, за якими вона звернулась до суду, не буде вже ефективним.
Крім того, невжиття заходів забезпечення позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам та інтересам третіх осіб. Також позивач зазначає про очевидні ознаки протиправності оскаржуваного наказу від 04.02.2019 року № 318/5.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
3. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачкою не зазначено суду будь-яких прийнятних та переконливих обґрунтувань того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних його прав або інтересів, за захистом яких він звернувся у своїй заяві про забезпечення позову.
5. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року апеляційну скаргу задоволено.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року скасовано та прийнято нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування наказів задоволено.
Зупинено дію наказу Міністерства юстиції України від 04.02.2019 року № 318/5 "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили.
6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у даному випадку буде мати наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, при цьому, заходи забезпечення адміністративного позову, про які у своїй заяві просить позивач, відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що зупинення дії оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України від 04.02.2019 року № 318/5, яким тимчасово заблоковано доступ позивача до Державного реєстру речових прав, про що просить позивач у заявленому клопотанні, не скасовує його чинність, ніяк не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених цим наказом заходів до вирішення спору у даній справі.
Апеляційний суд послався на правову позицію Верховного Суду, яка викладена, зокрема, в постанові у справі № 826/15847/17 від 02.05.2018 року.
7. 12 червень 2019 року Міністерством юстиції України (касатор) подано касаційну скаргу.
8. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року залишити в силі.
9. У серпні 2019 року до суду касаційної інстанції позивачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції.
10. Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду призначено до касаційного розгляду.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу
12. Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
13. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на те, що відповідальність у вигляді тимчасового блокування доступу державному реєстратору - приватному нотаріусу Одеського нотаріального округу ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці є заходом адміністративного примусу.
Відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови не тільки вирішив адміністративний спір по суті, але й позбавив будь-якого сенсу застосовану до ОСОБА_3 відповідальність у вигляді заходу адміністративного примусу.
Крім того обмеження доступу даного реєстратора до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ніяким чином не впливає на права третіх осіб. Також тимчасове блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не позбавляє можливості здійснювати інші нотаріальні дії, для яких не потрібний доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
14. У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2019р. у справі №420/912/19 позовні вимоги частково задоволено та визнано протиправним і скасовано наказ Міністерства юстиції України від 04.02.2019 року №318/5 "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно".
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
15. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08.01.2019 року на підставі наказу Міністерства юстиції України від 17.12.2018 року №4623/7 "Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Колмакової Нонни Вікторівни" відповідачем було здійснено перевірку позивача, щодо дотримання ним законодавства при проведенні реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
16. Наказом Міністерства юстиції України від 04.02.2019 року №318/5 "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" позивачці було тимчасово заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на три місяці на підставі висновків камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Колмакової Нонни Вікторівни.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
17. Конституція України від 28 червня 1996 року
17.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Кодекс адміністративного судочинства України.
18.1. Частина перша та друга статті 150. Підстави забезпечення позову
1. Суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
2. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
18.2. Частини 1-3 статті 151. Види забезпечення позову
1. Позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
2. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
3. Не допускається забезпечення позову шляхом: 1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та встановлення для них заборони або обов`язку вчиняти певні дії; 2) зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та щодо здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, встановлення заборони або обов`язку вчиняти певні дії уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку; 3) зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків; 4) зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов`язку вчиняти певні дії; 5) зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
18.3. Стаття 154. Порядок розгляду заяви про забезпечення позову.
1. Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
2. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
3. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
4. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
5. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
6. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
7. Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
8. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
9. Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного заходу забезпечення позову іншим зупиняє виконання цієї ухвали.
18.4. Стаття 156. Виконання ухвали про забезпечення позову
1. Ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
2. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
3. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
18.5. Стаття 157. Скасування заходів забезпечення позову
1. Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
2. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.