ПОСТАНОВА
Іменем України
01 жовтня 2019 року
м. Київ
справа №640/21350/18
адміністративне провадження №К/9901/16490/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Блажівської Н.Є., Гусака М.Б.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу адвоката Гольдарба Яківа Юрійовича, представника ОСОБА_1, на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.03.2019 (суддя Добрівська Н.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2019 (судді Василенко Я.М., Кузьменко В.В., Шурко О.І.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, рішення про опис майна у податкову заставу, визнання протиправними дій,
У С Т А Н О В И В :
У грудні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач-1, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві) та Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач-2, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просила: визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 11.06.2015 №2312-17; визнати протиправним і скасувати рішення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про опис майна у податкову заставу від 16.06.2016 №8927-17; визнати протиправними дії ГУ ДФС у м. Києві зі складання акта опису майна від 14.09.2018 №7/7/26-15-17-03-15.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.03.2019, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2019, позовну заяву ОСОБА_1 в частині вимог про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 11.06.2015 №2312-17 залишено без розгляду.
Висновок суду про залишення позову в зазначеній частині вимог без розгляду вмотивований тим, що перебіг строку на звернення до суду розпочався 20.07.2015 та закінчився 20.07.2018, в той час як позивачка звернулася до суду з позовом лише 17.12.2018, тобто з пропуском строку звернення до суду, встановленого пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України.
Адвокат Гольдарб Я.Ю., представник ОСОБА_1, подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.03.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2019, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводи, наведені в касаційній скарзі, про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права обґрунтовані посиланням на те, що позивачка не отримувала оскаржуване податкове повідомлення-рішення, про факт його прийняття дізналась лише в листопаді 2018 року після ознайомлення з копією акта про опис майна в податкову заставу, направленого на її адресу, та відповіді від ГУ ДФС у м. Києві на адвокатський запит та скаргу. Залишаючи позов без розгляду в частині вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили лише з того, що між датою прийняття податкового повідомлення-рішення і датою звернення до суду минуло більше, ніж 1095 днів, тоді згідно з частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Заперечуючи проти касаційної скарги у відзиві на скаргу, відповідачі просять залишити скаргу без задоволення як безпідставну.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що податкове повідомлення - рішення №2312-17, з приводу правомірності якого виник спір, прийняте ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві 11.06.2015.
19.06.2015 це податкове повідомлення-рішення було надіслано на адресу позивачки рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Проте, 20.07.2015 вищезазначений лист повернувся на адресу відповідача без вручення, з відміткою на конверті "За закінченням терміну зберігання".
Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України (далі - ПК) документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Згідно з абзацом другим пункту 58.3 статті 58 ПК податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг (абзац другий пункту 58.3 статті 58 ПК в редакції до внесення змін згідно із Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII).
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення (абзац третій пункту 58.3 статті 58 ПК).