ПОСТАНОВА
Іменем України
30 вересня 2019 року
Київ
справа №814/1937/15
провадження №К/9901/10008/18, К/9901/10013/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ІМЕКСБАНК", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, за касаційними скаргами уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ІМЕКСБАНК", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду у складі судді Біоносенка В.В. від 29 жовтня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого: Градовського Ю.М., суддів: Кравченка К.В., Лук`янчук О.В. від 23 березня 2016 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ІМЕКСБАНК", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просила визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду щодо не включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за вкладами ПАТ "Імексбанк"; зобов`язати надати до фонду додаткову інформацію щодо виплати відшкодування за рахунок коштів фонду; зобов`язати виплатити 101995,93грн. за рахунок фонду.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Імексбанк" щодо невключення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Імексбанк" за договором банківського рахунку фізичної особи від 07.06.2006 р. № 990005611 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Імексбанк" надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі 101995,93 гривень за рахунок коштів цього Фонду ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за договором банківського рахунку від 07.06.2006 р. №990005611. Зобов`язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) кошти у розмірі 101995,93 гривень за її вкладом за договором банківського рахунку від 07.06.2006 року №990005611 за договором банківського рахунку від 07.06.2006 р. №990005611.
3. Рішення судів мотивовано тим, що в уповноваженої особи Фонду були відсутні правові підстави для невключення позивача до переліку вкладників публічного акціонерного товариства "Імексбанк", які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, з огляду на що, уповноваженою особою Фонду протиправно не подано до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві "Імексбанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а тому наявні правові підстави для задоволення позову в цій частині.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ІМЕКСБАНК", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернулись із касаційними скаргами, в яких просять скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 року, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 7 червня 2006 року ОСОБА_1 уклала з АКБ "Імексбанк" договір банківського рахунку фізичної особи № 990005611 (арк.спр.8).
Станом на 15.01.15 на банківському рахунку ОСОБА_1 було 30015,06 доларів США (арк.спр.128)
16.01.15 ОСОБА_1 перерахувала на інші банківські рахунки у відділенні цього ПАТ "Імексбанк" 20000,00 доларів США, двома траншами по 10000 доларів кожний на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3
17, 19, 20 січня 2015 ОСОБА_1 зняла з банківського рахунку 3600 доларів США.
Станом на 27.01.15 залишок коштів на банківському рахунку ОСОБА_1 у ПАТ "Імексбанк" склав 6415,06 доларів США, що відповідно до курсу НБУ дорівнювало 101995,93 гривні.
15.01.15 постановою НБУ №16/67 "Про віднесення ПАТ "Імексбанк" до категорії проблемних" ПАТ "Імексбанк" було визнано проблемним строком на 180 днів, та були встановлені певні обмеження щодо його діяльності.
25.01.15 постановою НБУ №50 "Про віднесення ПАТ "Імексбанк" до категорії неплатоспроможних" банк був віднесений до неплатоспроможних.
26.01.15 постановою виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вирішено розпочати з 27.01.15 процедуру виведення ПАТ "Імексбанк" з ринку та запроваджено в ньому тимчасову адміністрацію.
30.04.15 Уповноважена особа Фонду повідомила позивачку, що до моменту запровадження тимчасової адміністрації, нею були проведені операції (правочини), які за попередніми висновками можуть містити ознаки нікчемності та підпадати під критерії, визначені п.7 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (арк.спр.237).
14 та 28 травня 2015 року ОСОБА_1 звернулась до уповноваженої особи Фонду з проханням включити її до реєстру на виплату вкладників банку, які мають право на виплату за рахунок Фонду (арк.спр.19, 21, 22, 23).
ОСОБА_1 дізнавшись на офіційному сайті Фонду про те, що з 4 червня 2015р. Фонд розпочинає виплати вкладникам ПАТ "ІМЕКСБАНК", звернулась за телефоном гарячої лінії цього банку, де їй було повідомлено про те, що її не має у реєстрі вкладників.
12.06.2015р. позивач звернулась до відділення ПАТ "ІМЕКСБАНК" у м.Миколаєві, де їй з посиланням на ту ж інформацію відмовили у виплаті відшкодування.
6. Оскільки, інформація відносно позивача в Загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду - відсутня, позивач звернулась до суду із вказаним адміністративним позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. Касаційні скарги обґрунтовано тим, що за результатами перевірки виявлено ряд правочинів, обставини яких свідчать про штучність та фіктивність створених правових підстав для отримання клієнтами банку сум гарантованого відшкодування з коштів Фонду, у зв`язку із чим у задоволенні позову слід відмовити.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у касаційній скарзі також зазначив, що позовні вимоги до Фонду є передчасними, оскільки Фонд формує загальний реєстр вкладників на підставі переліку або додаткової інформації, які, в свою чергу, формуються уповноваженою особою Фонду. В даному випадку Фонд не отримував ні переліку вкладників з відомостями про позивача, ні додаткової інформації про позивача, як вкладника, на кошти якого поширюються гарантії Фонду, а тому відсутні підстави для висновку про порушення Фондом прав позивача.
8. Позивачем подано заперечення на касаційні скарги уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ІМЕКСБАНК" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 року, в яких позивач просить відмовити у їх задоволенні, рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін у зв`язку з їх законністю та обґрунтованістю.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
9. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Вкладником, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI, є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
10. Відповідно до положень статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
Частиною другою статті 38 Закону № 4452-VI встановлено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Частина третя статті 38 Закону № 4452-VI визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.