1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



24 вересня 2019 року

Київ

справа №808/6309/13-а

адміністративне провадження №К/9901/9534/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.



при секретарі судового засідання Горбатюку В.С.,

за участю представника відповідача Лабур М.Г.,



розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.10.2014 (суддя Кисіль Р.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2015 (головуючий суддя Круговий О.О., судді: Богданенко І.Ю., Уханенко С.А.) у справі за позовом Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,



ВСТАНОВИВ:



КП "Облводоканал" Запорізької обласної ради звернулося до суду з позовом до ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя, в якому позивач просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.07.2013 №0000372201.



Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.10.2014, яка залишена без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2015, адміністративний позов задоволено.



Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.10.2014, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2015 та прийняти у справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.



В обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що оскаржувані судові рішення прийняті з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права. Податковий орган посилається на те, що судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки господарським операціям, які відображені позивачем у документах. Як вважає відповідач, видаткові накладні та податкові накладні, видані позивачеві не є належною підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, оскільки не відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Крім того, відповідач вказує, що позивачем в порушення вимог чинного податкового законодавства укладено удавані правочини з контрагентами, що не спрямовані на настання реальних наслідків ними обумовлених, також не враховано існування вироку по кримінальній справі та пояснень осіб по кримінальному провадженню які є посадовими особами контрагентів позивача.



Позивачем подано відзив на касаційну скаргу, де КП "Облводоканал" вказує, що вважає касаційну скаргу необґрунтованою. Як зазначає відповідач, відсутність у постачальників по ланцюгу придбання факту відображення у податковому обліку податкового кредиту чи податкових зобов`язань не свідчить про порушення податкового законодавства саме позивачем та не відносяться до суттєвих обставин фінансово-господарської діяльності КП "Облводоканал". Позивач наполягає, що взаємовідносини сторін здійснювалися на підставі належно оформлених розрахункових, платіжних документів, обов`язковість ведення і збереження яких передбачена правилами податкового обліку. З урахуванням викладеного, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів - без змін.



Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.09.2015 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу у справі №808/6309/13-а.



Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №808/6309/13-а за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього кодексу.



Ухвалою Верховного Суду від 09.09.2019 матеріали справи №808/6309/13-а прийнято судом до провадження та здійснено заміну відповідача його правонаступником, справу призначено до касаційного розгляду у судовому засіданні на 24.09.2019.



Ухвалою суду від 19.09.2019 справу призначено до розгляду у судовому засіданні в режимі відеоконференції.



У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи касаційної скарги та просив її задовольнити.



Розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.10.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2015, судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови про скасування рішення судів попередніх інстанцій та ухвалення у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову.



Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин у справі правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.



Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.



Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 25.03.2013 по 13.05.2013 посадовими особами податкового органу проведено документальну позапланову перевірку КП "Облводоканал", з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012.



За наладками перевірки складено акт від 24.05.2013 №148/22-1109/03327115.



Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення позивачем вимог:



пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено розмір валових витрат у розмірі 1601006,00 грн., які сформовано від контрагентів ТОВ "БК Палада", ТОВ "Дисконтропторг", ТОВ "Рвнгоут", ТОВ "Союз-ДСК", ТОВ "Альгіз-СТ", ТОВ "Бергана", ТОВ "Вінкана сервіс", ТОВ "БК "Дагаз", ТОВ "Проком", ТОВ у формі НВО "Електр". ТОВ "Триумф", ТОВ НВП "Е.Л.Т.А.", ТОВ "Кошторисно-консалтингова група", ТОВ "Агройл груп".



В обґрунтування висновків акту перевірки відповідач посилався на відсутність реального характеру правочинів укладених між позивачем та ТОВ "БК Палада", ТОВ "Дисконтропторг", ТОВ "Рангоут", ТОВ "Союз-ДСК", ТОВ "Альгіз-СТ", ТОВ "Бергана", ТОВ "Вінкана сервіс", ТОВ "БК "Дагаз", ТОВ "Проком", ТОВ у формі НВО "Електр". ТОВ "Триумф", ТОВ НВП "Е.Л.Т.А.", ТОВ "Кошторисно-консалтингова група", ТОВ "Агройл груп".



На підставі акту перевірки 04.07.2013 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000372201, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1ʼ601ʼ006,00грн.



Вважаючи прийняте податковим органом рішення протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про його скасування.



Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, посилався на те, що пред`явлені до перевірки документи є первинними документами у розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оформлені належним чином, підписані повноважними особами підприємств, завірені печатками підприємств та повністю підтверджують факт здійснення операцій і, відповідно, право позивача на включення до складу податкового кредиту та валових витрат відповідних сум по операціям з контрагентами. Судами вказано, що саме по собі доведення факту фіктивного підприємництва, з боку засновників підприємства-контрагента не може свідчити про наявність в діях контрагентів, а так само і позивача умислу на порушення публічного порядку. Таким чином, висновки відповідача, з посиланням на вирок суду, щодо відсутності реального характеру досліджених операцій та про відсутність права позивача на їх врахування при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток є безпідставними та необґрунтованими.



Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.



Згідно пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.



Відповідно до підпункту 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.



Згідно підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).



У відповідності до статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.



Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.



Підпунктом 139.1.9. пункту139.1 статті 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.



Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат, платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.



Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.



За змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.



Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.



Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.



Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.



Відтак, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.



З оскаржуваних судових рішень вбачається, що як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 задекларовано податок на прибуток у сумі 0,00 грн. Крім того, за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 позивачем задекларовано валові витрати у сумі 1ʼ601ʼ006,00грн.



Судами з`ясовано, що 23.06.2010 між позивачем та ТОВ "Агройл груп" було укладено договір поставки №06/10, відповідно до якого останній зобов`язався поставити позивачу товар, згідно із специфікаціями, а позивач прийняти та сплатити вартість поставленого товару. Продавцем на суму 1670513,20 грн. у тому числі ПДВ у сумі 278418,87грн. виписано податкову накладну від 23.06.2010 №186. Факт оплати поставки товарів підтверджується банківськими виписками, наявними в матеріалах справи. Позивач розрахувався за товар у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ "Агройл груп".



З метою реалізації придбаної у ТОВ "Агройл груп" соняшникової олії 23.06.2010 між позивачем та ПП "Діабаз-2007" було укладено договір комісії №06/10, відповідно до якого ПП "Діабаз-2007" зобов`язався від свого імені та за рахунок позивача здійснити реалізацію на експорт соняшникової олії. На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем було надано митну декларацію (форми МД-2) №508040002/2010/0036559, згідно якої ПП "Діабаз-2007" поставило Marsan Gida San Ve Tic.A.S. соняшникову олію нерафіновану, першого ґатунку, вагою 248467 кг на суму 1476222,10 USD. За наслідками виконання договору було складено та підписано Акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 21.07.2010 №ОУ-0000009, №ОУ-0000011, №ОУ-0000010. Банківськими виписками підтверджується факт перерахування ПП "Діабаз-2007" виручки від реалізації соняшникової олії. Факт оплати комісійних та транспортних послуг підтверджується банківськими виписками, наявними в матеріалах справи. Позивач розрахувався за надані послуги у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ПП "Діабаз-2007".



08.04.2008 між позивачем та ТОВ "Проком" було укладено договір №13150401 про інформаційне обслуговування, предметом якого є інформаційне обслуговування, яке здійснюється на основі систем інформаційно-правового забезпечення Ліга:Закон і передбачає передачу позивачу цих систем та подальше обслуговування, а позивач сплачувати щомісячно інформаційне обслуговування на підставі рахунків-фактур. За наслідками виконання договору були складені та підписані Акти прийому-передачі виконаних робіт Виконавцем на суму наданих послуг виписано податкові накладні. Факт оплати послуг підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями. Позивач розрахувався за надані послуги у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ "Проком".



23.03.2012 між позивачем та ТОВ у формі НВО "Електр" було укладено договір №23, відповідно до якого ТОВ у формі НВО "Електр" зобов`язався розробити та передати позивачу проектно-кошторисну документацію "Споруди для очищення стічних вод смт.Куйбишеве", а позивач прийняти та оплатити розроблену документацію. Загальна вартість робіт за договором складає 298542,00грн. Виконавцем на суму виконаних робіт виписано податкові накладні. За наслідками виконання договору було складено та підписано Акт приймання-передачі виконаних робіт від 01.10.2012 №10. Факт оплати послуг підтверджується банківськими виписками, наявними в матеріалах справи. Позивач розрахувався за надані послуги у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ у формі НВО "Електр".



25.06.2012 між позивачем та ТОВ у формі НВО "Електр" було укладено договір №25/06, відповідно до якого ТОВ у формі НВО "Електр" зобов`язався розробити та передати позивачу проектно-кошторисну документацію "Розробка торгівельної точки з продажу питної води", а позивач прийняти та оплатити розроблену документацію. Загальна вартість робіт за договором складає 72440,78грн. На виконання договору ТОВ у формі НВО "Електр" виписало позивачу рахунок №11 від 06.07.2012 №11 на суму 21732,23грн. (вартість виконаних робіт). Виконавцем на суму виконаних робіт виписано податкові накладні. За наслідками виконання договору було складено та підписано Акт приймання-передачі виконаних робіт від 01.10.2012 №8. Факт оплати послуг підтверджується банківськими виписками, наявними в матеріалах справи. Позивач розрахувався за надані послуги у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ у формі НВО "Електр".



22.03.2012 між позивачем та ТОВ у формі НВО "Електр" було укладено договір №22, відповідно до якого ТОВ у формі НВО "Електр" зобов`язався розробити та передати позивачу проектну документацію "Споруди для забезпечення якісною питною водою населення смт. Комиш-Зоря. Куйбишевського району, Запорізької області", а позивач прийняти та оплатити розроблену документацію. Загальна вартість робіт за договором складає 296052,00грн. За наслідками виконання договору було складено та підписано Акт виконаних робіт №1 від 21.12.2013 та Акт приймання-передачі проектної документації від 01.02.2013. Виконавцем на суму виконаних робіт виписано податкові накладні. На виконання договору ТОВ у формі НВО "Електр" виписало позивачу рахунок №2 від 05.04.2013 на суму 91086,26 грн.(вартість виконаних робіт). За наслідками виконання договору було складено та підписано Акт приймання-передачі виконаних робіт від 01.02.2013 №1. Факт оплати послуг підтверджується банківськими виписками, наявними в матеріалах справи. Позивач розрахувався за надані послуги у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ у формі НВО "Електр".




................
Перейти до повного тексту