ПОСТАНОВА
Іменем України
24 вересня 2019 року
Київ
справа №823/3745/13-а
адміністративне провадження №К/9901/4132/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І., суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В., розглянув касаційну скаргу Тальнівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16.01.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2014 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Блу Оіл Компані" до Тальнівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
ТОВ "Блу Оіл Компані`подало подало до суду позов, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.11.2013 № 0000172200 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 169205,00 грн за основним платежем та в сумі 84602,5 грн та від 12.11.2013 № 0000182200 про зменшення від`ємного значення з податку на додану вартість в сумі 39659 грн, зокрема в сумі 5363 грн за квітень 2013 року, в сумі 3984 грн за травень 2013 року, в сумі 30312 грн за січень 2013 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що господарські операції підтверджені первинними документами. Податковий кредит сформовано на підставі податкових накладних, виданих платником податку на додану вартість. Податкові повідомлення-рішення є неправомірними.
Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 16.01.2014 адміністративний позов задовольнив повністю. Скасував податкове повідомлення-рішення від 12.11.2013 № 0000172200 та від 12.11.2013 № 0000182200.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18.06.2014 постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16.01.2014 залишив без змін.
Тальнівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Черкаській області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що суди не надали належної оцінки доказам, дійшли висновків, які не відповідають обставинам справи, та порушили норми матеріального права, зокрема статтю 44.1 статті 44 Податкового кодексу України.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 18.07.2014 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.
Верховний Суд ухвалою від 23.09.2019 призначив справу до касаційного розгляду у попередньому судовому засіданні на 24.09.2019.
Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, зважає на таке.
Підставою для визначення позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 12.11.2013 № 0000172200 грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 169205,00 грн за основним платежем та в сумі 84602,5 грн та для зменшення за податковим повідомленням-рішенням від 12.11.2013 № 0000182200 від`ємного значення з податку на додану вартість в сумі 39659 грн, зокрема в сумі 5363 грн за квітень 2013 року, в сумі 3984 грн за травень 2013 року, в сумі 30312 грн за січень 2013 року, слугували висновки контролюючого органу, викладені в акті від 04.11.2013 № 36/22/36778252 документальної позапланової невиїзної перевірки за період з 01.01.2013 по 30.09.2013, про порушення вимог пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України. Порушення полягали у неправомірному віднесенні до складу податкового кредиту податку на додану вартість за операціями з придбання товару (соя врожаю 2012 року) у ТОВ "ТД Теко Груп", які реально не вчинені. Висновки про нереальність господарських операцій контролюючий орган обґрунтовує тим, що ним отримано акт від 29.08.2013 № 964/26-55-22-03-11/37046716 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТД Теко Груп".