ПОСТАНОВА
Іменем України
01 жовтня 2019 року
Київ
справа №216/5180/17(2-а/216/35/19)
адміністративне провадження №К/9901/18203/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Мартинюк Н.М.,
суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону № 1 полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Пархоменка Володимира Володимировича
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2019 року (головуючий суддя: Шальєва В.А., судді: Білак С.В., Малиш Н.І.)
у справі № 216/5180/17 (2-а/216/35/19)
за позовом ОСОБА_1
до інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону № 1 полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Пархоменка Володимира Володимировича,
третя особа на стороні відповідача: полк патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції,
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
І. Історія справи
У жовтні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову серії БР № 699807 від 26 вересня 2017 року, винесену відповідачем, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Центрально-міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області рішенням від 26 березня 2019 року позов задовольнив, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрив.
Зазначене рішення ухвалено у судовому засіданні без участі відповідача (його представника). Супровідний лист суду першої інстанції щодо направлення на адресу учасників справи копій указаного рішення датовано 5 квітня 2019 року. Згідно відбитку штемпеля полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, на адресу полку, яка збігається з адресою відповідача, копія рішення суду від 26 березня 2019 року надійшла 10 квітня 2019 року за вхідним № 3050.
Водночас, як вірно вказує скаржник, рішення Центрально-міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 березня 2019 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень було оприлюднено 8 квітня 2019 року.
Інспектор ОСОБА_2 оскаржив указане рішення в апеляційному порядку шляхом подання 15 квітня 2019 року апеляційної скарги засобами поштового зв`язку (підтверджується копією конверту з трек-номером 5002701264330). В апеляційній скарзі просив поновити строк на апеляційне оскарження. По-перше, вказав, що копію рішення отримав лише 10 квітня 2019 року. По-друге, зазначив, що суд першої інстанції порушив вимоги пункту 1 Розділу 3 Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19 квітня 2018 року № 1200/0/15-18, і пункту 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", згідно яких електронний примірник судового рішення оприлюднюється не пізніше наступного дня після його виготовлення і підписання.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 6 травня 2019 року апеляційну скаргу відповідача залишив без руху. В цій ухвалі суд встановив, що в апеляційній скарзі відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Однак, розглянувши доводи скаржника щодо поновлення строків суд зазначив, що норми статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України") є спеціальними відносно статті 295 КАС України, а відтак строк на апеляційне оскарження судового рішення становить десять днів з моменту його проголошення. Разом з тим, відлік строку на апеляційне оскарження судового рішення з дати отримання особою рішення суду для термінових справ нормами КАС України не передбачений.
В ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху суд апеляційної інстанції запропонував апелянту протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 березня 2019 року у справі №216/5180/17 (2-а/216/35/19), в якій зазначити (поважні) підстави для поновлення строку.
Як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, на виконання цієї ухвали відповідач повторно подав апеляційну скаргу, яка за своїм змістом ідентична тій, що подавалась вперше. Одночасно, апеляційний суд зробив висновок, що відповідачем не надано заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, а тому вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не виконано й недоліки апеляційної скарги відповідач не усунув.
З огляду на це, Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 3 червня 2019 року відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати цю ухвалу суду апеляційної інстанції й направити справу для продовження розгляду до того ж суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Зокрема, скаржник зазначає, що частина третя статті 298 КАС України (щодо залишення апеляційної скарги без руху і права на звернення із заявою про поновлення строку) не передбачає жодних винятків для можливості застосування статті 286 КАС України (щодо особливостей провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності) при залишенні апеляційної скарги без руху. Вказує, що апеляційна скарга була подана ним з дотриманням вимог статті 295 КАС України, яка передбачає можливість поновлення строку на апеляційне оскарження. До того ж, зазначає, що заяву про поновлення відповідного строку він подав, однак суд у відкритті апеляційного провадження відмовив.
Позивач і третя особа не подали відзивів на касаційну скаргу.
Ознайомившись із доводами скаржника, Верховний Суд вважає необхідним задовольнити касаційну скаргу з огляду на таке.
ІІ. Мотиви Верховного Суду
Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.