ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 182/12б-98/3/14/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В.Г.,
суддів: Банаська О.О., Катеринчук Л.Й.,
за участю секретаря судового засідання - Хмельовського В.О.;
за участю представників:
Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст" - Бойченка С.А. та Грони В.Л.,
кредитор боржника ОСОБА_1 прийняв участь у судовому засіданні особисто,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_2
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2019
у складі колегії суддів: Остапенка О.М. (головуючий), Отрюха Б.В., Верховця А.А.,
у справі за заявою Дочірнього підприємства АТ "Київхліб "Хлібокомбінату № 12"
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Бучанське"
про визнання боржника банкрутом.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Розгляд справи відбувається відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону від 30.06.1999 № 784-ХІV, чинній до 19.01.2013).
Хронологія подій та опис фактів, встановлених судами першої та апеляційної
інстанції
1. 03.08.1998 ухвалою Арбітражного суду Київської області за заявою Дочірнього підприємства АТ "Київхліб "Хлібокомбінат № 12" порушено справу № 182/12б-98 про банкрутство Радгоспу "Бучанський".
2. 11.12.1998 ухвалою Арбітражного суду Київської області у справі № 182/12б-98 правонаступником Радгоспу "Бучанський" визнано Колективне сільськогосподарське підприємство агрокомбінат "Бучанський".
3. 18.12.2007 постановою Господарського суду Київської області Колективне сільськогосподарське підприємство агрокомбінат "Бучанський" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі № 182/12б-98/3/14/18 та призначено ліквідатором КСП АК "Бучанський" арбітражного керуючого Дорошенко Я.В.
4. 22.01.2008 до Господарського суду Київської області від ліквідатора КСП АК "Бучанський" арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. надійшла заява про затвердження мирової угоди у справі № 182/12б-98/3/14/18, укладеної під час ліквідаційної процедури.
Розгляд справи судами
5. 28.01.2008 ухвалою Господарського суду Київської області затверджено мирову угоду від 18.01.2008 у справі № 182/12б-98/3/14/18 про банкрутство КСП АК "Бучанський", провадження у справі № 182/12б-98/3/14/18 припинено. Затверджена мирова угода передбачала передачу єдиного майнового комплексу боржника третій особі - ТОВ "ВВ-Брік Траст" - в обмін на погашення останньою боргів боржника у межах справи про банкрутство.
6. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2018 відхилено клопотання ОСОБА_2 про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 28.01.2008 по справі № 182/12б-98/3/14/18, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Київської області від 28.01.2008 по справі №182/12б-98/3/14/18, а апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами повернуто ОСОБА_2
7. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.12.2018 скасовано ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2018, а матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2018 направлено до Північного апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Київської області від 28.01.2008 про закриття провадження у справі про банкрутство № 182/12б-98/3/14/18.
8. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 призначено дату розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
9. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2019 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Київської області від 28.01.2008 у справі № 182/12б-98/3/14/18 закрито.
10. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що станом на дату звернення до суду з апеляційною скаргою скаржник не набув статусу сторони чи учасника у справі № 182/12б-98/3/14/18 і права апелянта оскаржуваною ухвалою не порушені та рішення стосовно його прав та обов`язків судом не приймалось. Відтак, скаржник не наділений процесуальний правом на апеляційне оскарження прийнятих у даній справи процесуальних документів, зокрема на оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 28.01.2008 року. При цьому зазначено, що на момент винесення оскаржуваної ухвали судом першої інстанції про затвердження мирової угоди телятник скаржника заходився у власності ОСОБА_2, тому не був частиною єдиного майнового комплексу боржника КСП АК "Бучанський" та, як наслідок, не був переданий до складу активів ТОВ "ВВ-Брік Траст" після винесення оскаржуваної ухвали. Також встановлено, що ТОВ "ВВ-Брік Траст" жодним чином не перешкоджає скаржнику користуватись відповідним нерухомим майном, і у разі необхідності, між сторонами можливе встановлення земельного сервітуту, якщо буде встановлено, що земельна ділянка за кадастровим номером 3210945900:02:009:0018, право власності на яку зареєстровано за ТОВ "ВВ-Брік Траст" 16.05.2017 на підставі затвердженої судом мирової угоди, перетинається із земельною ділянкою під відповідним телятником, належним скаржнику.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
11. 30.07.2019 (час електронного підпису 29.07.2019 22:45:32) Верховним Судом зареєстровано касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2019 у справі № 182/12б-98/3/14/18. У скарзі наведено прохання скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2019 та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 28.01.2008.
12. Посилання зроблені на порушення судом апеляційної інстанції положень статті 236 ГПК України в частині необґрунтованості оскарженої ухвали, а також зазначено про те, що майно ОСОБА_2 намагаються включити до складу єдиного майнового комплексу, переданого за мировою угодою у власність ТОВ "ВВ-Брік Траст".
Б. Доводи відзиву на касаційну скаргу
13. 20.09.2019 від ТОВ "ВВ-Брік Траст" до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому з посиланням на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права наведено прохання залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржену ухвалу апеляційного господарського суду - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи
і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
А. Щодо суті касаційної скарги
14. Заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні учасників справи, здійснивши перевірку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
15. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
16. Тому відхиляються доводи касаційної скарги про неповноту судового розгляду, оскільки в силу положень частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
17. Суд апеляційної інстанції, закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Київської області від 28.01.2008 у справі № 182/12б-98/3/14/18, зазначив, що скаржник не набув статусу сторони чи учасника у справі № 182/12б-98/3/14/18 і права апелянта оскаржуваною ухвалою не порушені та рішення стосовно його прав та обов`язків судом не приймалось. Тому скаржник не наділений процесуальний правом на апеляційне оскарження прийнятих у даній справи процесуальних документів.
18. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.
19. Частиною першою статті 3 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
20. У частині шостій статті 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
21. Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
22. Статтею 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" унормовано, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.
23. Відповідно до статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
24. Апеляційним судом вірно зазначено, що реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.