Постанова
Іменем України
26 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 461/7452/17
провадження № 51-675 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Білик Н.В.,
суддів Ємця О.П., Остапука В.І.
за участю:
секретаря судового засідання Ковтюка В.В.,
прокурора Данько Д.О.,
захисника Полячука С.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на вирок Галицького районного суду м. Львові від 06 липня 2018 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 10 грудня 2018 року у кримінальному провадженні № 42017140000000305 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Великі Грибовичі Львівської області, жительки АДРЕСА_1, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Галицького районного суду м. Львові від 06 липня 2018 року ОСОБА_1 виправдано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 10 грудня 2018 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувалася у тому, що вона, обіймаючи посаду старшого інспектора-криміналіста слідчого відділу Франківського ВП ГУНП у Львівській області, будучи відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язаною щорічно подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, будучи поінформованою про необхідність отримання електронного цифрового підпису та подання електронної декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2016 рік, отримавши 31 березня 2017 року електронний цифровий підпис, в порушення вимог закону у строк до 01 травня 2017 року умисно не подала щорічну декларацію за 2016 рік.
В подальшому ОСОБА_1, отримавши 02 травня 2017 року ще один електронний цифровий підпис, зі своєї електронної скриньки скерувала електронного листа в службу технічної підтримки НАЗК, відповідно до якого при введенні нею контактної інформації для заповнення е-декларації виникає помилка. На відповідь служби технічної підтримки ОСОБА_1 11 травня 2017 року повторно скерувала електронного листа в службу технічної підтримки НАЗК, на що їй було надіслано листа про зміни її поштової скриньки із вказівкою перейти за вказаним у листі посиланням.
Не дивлячись на викладене, ОСОБА_1, усвідомлюючи передбачену законом вимогу щодо необхідності подачі нею щорічної декларації, у період з 11 травня по жовтень 2017 року зазначену декларацію умисно не подала.
Виправдовуючи ОСОБА_1, суд вказав на те, що викладені обставини не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, в суді не було встановлено умислу обвинуваченої на неподання декларації, тобто не встановлено, що в її діях є склад кримінального правопорушення.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Зазначає, що суд не дав належної оцінки ряду доказів, зокрема, результатам службової перевірки, показанням свідків, в основу вироку поклав лише показання обвинуваченої, за наявності суперечливих доказів не вказав у вироку, чому взяв до уваги одні докази та відкинув інші. Дані порушення були підставою звернення з апеляційною скаргою, натомість апеляційний суд вказані порушення не усунув, ухвала цього суду не відповідає ст. 419 КПК України, оскільки не містить мотивів на спростування доводів апеляційної скарги прокурора.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні підтримав касаційну скаргу, просив скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Захисник у суді касаційної інстанції заперечував проти задоволення скарги.
Мотиви суду
Згідно ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставою для скасування судового рішення судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Згідно ч. 1 ст. 412 КПК України істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є таке порушення вимог цього Кодексу, яке перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
За вимогамист. 419 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має містити встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними, мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.