ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2019 року
м. Київ
справа №712/6628/17
провадження № 51-8612км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Макаровець А.М.,
суддів Лагнюка М.М., Марчук Н.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Демчука П.О.,
прокурора Деруна А.І.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017251010000864, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Велика Киріївка Бершадського району Вінницької області, жителя м. Черкас, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційними скаргами представника Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) Чишинського Р.В. на вирок Соснівського районного суду м. Черкас від 24 січня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 8 серпня 2018 року та засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 8 серпня 2018 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Соснівського районного суду м. Черкас від 24 січня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 286 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн, без позбавлення права керування транспортними засобами.
На підставі п. "г" ст. 1 Закону України від 22 грудня 2016 року "Про амністію у 2016 році" ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання.
Постановлено стягнути на користь потерпілої ОСОБА_2 :
- з МТСБУ 21 646,20 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грн моральної шкоди;
- з ОСОБА_1 15 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди та 5000 грн витрат на правову допомогу.
Апеляційний суд Черкаської області ухвалою від 8 серпня 2018 року вирок в частині вирішення цивільного позову змінив, збільшив розмір морального відшкодування, яке стягується з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, до 35 000 грн, та зменшив суму матеріального відшкодування, яке стягується з МТСБУ на користь ОСОБА_2, до 15 646,20 грн. У решті вирок залишив без зміни.
ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 27 січня 2017 року близько 13:20, керуючи технічно справним автомобілем "MITSUBISHI Galant", (д.н.з. НОМЕР_1 ), рухаючись у м. Черкасах по вул. Хрещатик у напрямку до вул. Святотроїцької, не дотримався вимог пп. "б" п. 2.3, пп. "г" п. 8.7.3, п. 8.10 Правил дорожнього руху, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, а тому в момент увімкнення жовтого сигналу світлофора, який забороняє рух, за відсутності зовнішніх факторів, що спонукали водія екстрено виконувати ті чи інші норми зазначених Правил, не зупинився, продовжив рух та виїхав на перехрестя із вул. Байди Вишневецького, за межами якого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2, яка переходила проїзну частину вул. Хрещатик по позначеному відповідною дорожньою розміткою регульованому пішохідному переходу справа наліво відносно напрямку руху автомобіля на зелений сигнал світлофора.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я, у вигляді переломів обох щиколоток лівої гомілки зі зміщенням уламків, підвивиху лівої стопи.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі представник МТСБУ Чишинський Р.В., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення в частині вирішення цивільного позову та призначити новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
На обґрунтування своїх доводів зазначає, що:
- потерпілою не було виконано вимог, передбачених ст. 35 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 1 липня 2004 року № 1961 (далі - Закон № 1961-IV) щодо подачі повідомлення про ДТП, заяви про страхове відшкодування та всіх документів передбачених законом, а тому потерпіла не набула правових підстав на отримання відшкодування за рахунок коштів фонду захисту потерпілих МТСБУ;
- при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції не врахував положень ст. 26-1 Закону № 1961-IV, відповідно до якої страховиком у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 ст. 41 цього Закону, МТСБУ відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 % страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, а стягнута з МТСБУ сума моральної шкоди в розмірі 5 000 грн. є грошовим еквівалентом 5 % від загальної страхової суми, а не страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 ;
- у даному випадку суд мав постановити не обвинувальний вирок зі звільненням ОСОБА_1 від призначеного покарання на підставі акта амністії, а ухвалу, якою звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності з наведених підстав, залишивши при цьому цивільний позов без розгляду;
- суд апеляційної інстанції ретельно не перевірив усіх доводів, зазначених в апеляційній скарзі, і не мотивував свого рішення про залишення без зміни вироку суду першої інстанції, чим порушив вимоги ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу в частині збільшення розміру морального відшкодування, яке підлягає стягненню з нього на користь потерпілої ОСОБА_2, до 35 000 грн, та залишити розмірморального відшкодування, визначений судом першої інстанції.
На обґрунтування своїх доводів зазначає, що апеляційний суд не врахував його щирого каяття, а також даних про його особу, а саме того, що він є особою з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, має на утриманні малолітню доньку, систематично перебуває на лікуванні та потребує невідкладного оперативного втручання.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 підтримав свою касаційну скаргу, під час розгляду касаційної скарги МТСБУ покладався на розсуд суду, а прокурор заперечував щодо задоволення касаційних скарг.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі не оскаржуються.
Твердження у касаційній скарзі МТСБУ про те, що суд мав постановити не обвинувальний вирок, а ухвалу, якою звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі акту амністії, залишивши при цьому цивільний позов без розгляду, є безпідставними.
Так, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 належить до категорії осіб, які підпадають під дію п. "г" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" від 22 грудня 2016 року, що набрав чинності 7 вересня 2017 року,відповідно до якого особи, яких на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку визнано інвалідами І, ІІ чи ІІІ групи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, які не є тяжким або особливо тяжким, у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким, а також особи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі.
Виходячи з наведеного, звільнення особи від кримінальної відповідальності вказаним актом амністії не передбачено. Тому суд, встановивши відсутність обставин, які б виключали можливість застосування амністії до обвинуваченого, звільнив ОСОБА_1 на підставі цього актасаме від призначеного покарання.