ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 125/522/16-к
провадження № 51-10234км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Макаровець А.М.,
суддів Маринича В.К., Марчук Н.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Демчука П.О.,
прокурора Ткачук Г.В.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Гавриленка М.К.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015020000000409, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і жителя м. Вінниці, неодноразово судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та захисника Гавриленка М.К. на вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 6 травня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 24 вересня 2018 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вищевказаним вироком ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді позбавлення волі:
- за ч. 4 ст.187 КК - на строк 11 років із конфіскацією 1/2 частини майна, яке є його власністю;
- за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК - на строк 14 років із конфіскацією Ѕ частини майна, яке є його власністю.
- на підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів - на строк 14 років із конфіскацією 1/2 частини майна, яке є його власністю.
На підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком Вінницького міського суду Вінницької областівід 17 квітня 2014 року та остаточно визначено покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі на строк 15 років із конфіскацією 1/2 частини майна, яке є його власністю.
За цим же вироком засуджено ОСОБА_2, судові рішення щодо якого в касаційному порядку не оскаржено.
Апеляційний суд Вінницької області ухвалою від 24 вересня 2018 року залишив вирок без зміни.
ОСОБА_1 визнано винуватим в умисному вбивстві ОСОБА_3 з корисливих мотивів, вчиненому в ході розбійного нападу на останнього, поєднаному із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, за встановлених у вироку обставин.
Так, ОСОБА_1 24 жовтня 2015 року близько 05:00 разом з ОСОБА_2, маючи намір на проникнення до будинку ОСОБА_3 в с. Примощаниця Барського району Вінницької області з метою таємного викрадення його майна, підійшовши до вищевказаного будинку, усвідомили, що власник перебуває всередині, у зв`язку з чим заволодіння майном носитиме відкритий характер. Через відчинені двері ОСОБА_1 проник до будинку, а ОСОБА_2 в цей час залишився ззовні з метою попередження ОСОБА_1 про можливу появу сторонніх осіб. Перебуваючи в будинку ОСОБА_3, ОСОБА_1, діючи з власної ініціативи, самовільно вийшов за межі домовленості про вчинення грабежу, досягнутоїз ОСОБА_2, чим проявив ексцес виконавця, напав на ОСОБА_3, завдав останньому численних ударів по голові та тулубу, після чого повалив на ліжко та зв`язав руки кабелем від принтера. Продовжуючи злочинні дії, ОСОБА_1 з метою протиправного заволодіння майном ОСОБА_3, діючи умисно, з корисливих мотивів, розуміючи, що останній є людиною похилого віку, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, наслідки у вигляді смерті потерпілого та бажаючи їх настання, знайшов у будинку матерчату ганчірку, яку обвив навколо шиї ОСОБА_3 та стискав, доки останній не перестав подавати ознаки життя.
Далі ОСОБА_1 обшукав будинок потерпілого та заволодів картинами, грошима та комп`ютерним монітором, завдавши ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 2108,34 грн, після чого разом із ОСОБА_2, не повідомляючи йому про вчинений розбійний напад та вбивство, залишив місце події.
Вимоги, викладені у касаційних скаргах, і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону, змінивши вимоги, викладені в касаційній скарзі просить скасувати судові рішення та закрити кримінальне провадження у зв`язку з недоведеністю його винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень.
Свої вимоги засуджений мотивує тим, що:
- висновки суду не відповідають фактичним обставинам провадження, судове слідство проведено неповно й однобічно, з обвинувальним нахилом;
- суд не зазначив у вироку, чому надав перевагу показанням обвинуваченого ОСОБА_2, які є суперечливими, а його показання залишив поза увагою;
- покарання, призначене судом ОСОБА_2, не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та його особі через м`якість;
- суд не вказав у вироку конкретної мети й мотиву вчинення злочину;
- під час досудового розслідування його не було ознайомлено з постановами про призначення експертиз до початку їх проведення, всупереч вимогам ст. 290 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не було надано доступу до речових доказів, яких не було відкрито стороні захисту.
У касаційній скарзі захисник Гавриленко М.К.,посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону, просить скасувати судові рішення та закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 у зв`язку з недоведеністю його винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень.
Обґрунтовуючи свої доводи, захисник зазначає, що:
- матеріали провадження не містять належних та достатніх доказів винуватості ОСОБА_1, тому суд мав підстави для закриття цього кримінального провадження у зв`язку з недоведеністю винуватості обвинуваченого, однак його не було закрито;
- суд безпідставно надав критичну оцінку показанням ОСОБА_1 та відмовив у задоволенні клопотання про визнання недопустимим доказом протоколу огляду місця події, оскільки поняті ОСОБА_4 іОСОБА_5 у судовому засіданні підтвердили, що під час огляду житлового будинку, в якому було виявлено труп потерпілого, до будинку не заходили, а перебували на вулиці;
- показання ОСОБА_2 в судах першої та апеляційної інстанцій не відповідають його показанням під час досудового розслідування (слідчого експерименту), є неправдивими й суперечливими, даними з метою уникнути відповідальності за більш тяжкий злочин - убивство, в якому він визнавав себе винуватим на початку досудового розслідування, та отримати звільнення від відбування покарання з випробуванням;
- апеляційний суд усупереч вимогам статей 404, 419 КПК ретельно не перевірив усіх доводів, зазначених в апеляційних скаргах сторони захисту, безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про повторне дослідження обставин, не досліджених судом першої інстанції, та не мотивував свого рішення про залишення вироку без зміни.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений та захисник підтримали вимоги касаційних скарг; прокурор вважала судові рішення законними та обґрунтованими й просила залишити їх без зміни.
Мотиви Суду
У касаційних скаргах порушується питання про перевірку судових рішень у касаційному порядку у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповнотою судового розгляду. Проте зазначені обставини відповідно до вимог ст. 438 КПК не можуть бути підставою для скасування або зміни судових рішень у касаційному порядку.
Крім того, згідно з вимогами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
З урахуванням зазначеного суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості надавати оцінку доводам у касаційній скарзі в частині оцінки доказів, належність і допустимість яких було перевірено в суді апеляційної інстанції. Тому доводи, наведені у скаргах, у цій частині не є предметом дослідження та перевірки в касаційному суді.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів ґрунтується на сукупності доказів, досліджених судом.
Будучи допитаними в судовому засіданні суду першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував, що перебував разом із ОСОБА_2 в с. Примощаниця Барського району Вінницької області упродовж 23-го та 24 жовтня 2015 року, що відповідає часу і місцю вчинення пограбування та вбивства потерпілого ОСОБА_3 При цьому стверджував, що до смерті ОСОБА_3 не причетний, до його будинку не наближався і речей не викрадав; погодився на пропозицію ОСОБА_2 поїхати до села за продуктами, дізнавшись про можливість риболовлі; коли збиралися додому, ОСОБА_2 з інших дверей сараю достав пакунок з речами та закриту коробку, загорнуту у простирадло, у якій, як з`ясувалось пізніше, був монітор. Цей монітор вони разом здали до магазину на його ім`я, оскільки у нього був паспорт, а у ОСОБА_2 не було документів.
Водночас обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні чітко та послідовно повідомив про події, що передували вчиненню заволодіння майном потерпілого, про безпосередню участь його та обвинуваченого ОСОБА_6 у його вчиненні, про дії кожного з обвинувачених при скоєнні відповідних злочинів, про викрадені речі та їх подальший збут.Так, він розповів ОСОБА_1 про мешканця с . Примощаниця, який проживає один і має певні кошти, та домовився з ОСОБА_1 про відкрите заволодіння майном ОСОБА_3 Він повіз ОСОБА_1 до села і показав будинок ОСОБА_3, з якого раптом вийшов господар. ОСОБА_1 вдарив ОСОБА_3 та заштовхав до будинку, зачинив за собою вхідні двері. Залишившись поблизу будинку, оскільки потерпілий знав його особисто, він ( ОСОБА_2 ) чув, як ОСОБА_1 запитував ОСОБА_7 про гроші, а хвилин через 20 вийшов з указаного будинку - в руках у нього була коробка з монітором та ще якісь речі. На прохання ОСОБА_1 за ними у село приїхала на таксі його ( ОСОБА_2 ) дружина, ОСОБА_1 самостійно розрахувався з водієм, після чого здав у магазині викрадений монітор. Про події в будинку ОСОБА_1 не розповідав.