Постанова
іменем України
26 вересня 2019 р.
м. Київ
справа №439/7/14-к
провадження № 51-7951км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Ємця О. П.,
суддів: Кравченка С.І., Білик Н. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Глушкової О.О.,
прокурора Рибачук Г.А.,
захисника Савчука В.Л. (у режимі відеоконференції),
законного представника засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_2 (у режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Львівської області на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 12 червня 2018 року у кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012150210000102 та за № 12013150210000811 та за № 12014140210000326, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Заставне Золочівського району Львівської області, проживає у АДРЕСА_2,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Бродівського районного суду Львівської області від 24 листопада 2017 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України (по епізодам крадіжки з приміщення бару "ІНФОРМАЦІЯ_2" та Золочівського коледжу Національного університету "Львівська політехніка") до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Відповідно до статей 75, 104 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, з покладанням ряду обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Цим же вироком ОСОБА_2 виправдано за ч. 3 ст. 185 КК України (по епізодам крадіжки з приміщення кафе-бару "Лебідь" та ТзОВ "Золочівський цегляний завод") за недоведеністю в його діях складу кримінального правопорушення.
Прийняте рішення щодо долі речових доказів.
Згідно з вироком неповнолітній ОСОБА_2 в ніч на 8 жовтня 2013 року, діючи за попередньою змовою із неповнолітнім ОСОБА_3, з метою крадіжки чужого майна, розбив шибку та проник у приміщення Золочівського коледжу Національного університету "Львівська політехніка", який розташований в місті Золочеві Львівської області (вул. І.Труша, 6), де з кабінету директора таємно викрав електронну техніку та інше належне ОСОБА_4 майно, заподіявши останньому матеріальні збитки у розмірі 5604,25 грн.
Також неповнолітній ОСОБА_2 приблизно о 3 годині 10 травня 2014 року, з метою викрадення чужого майна, шляхом розбиття віконного скла проник у приміщення бару " ІНФОРМАЦІЯ_2", який розташований у АДРЕСА_4, звідки таємно викрав грошові кошти у сумі 4304 грн., чим завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріальні збитки у зазначеному розмірі.
Окрім цього, органом досудового розслідування неповнолітній ОСОБА_2 обвинувачувався у тому, що він у період часу з 21 години 12 жовтня по 11 годину 13 жовтня 2010 року за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_6, з метою викрадення чужого майна, шляхом розбиття віконного скла проник в приміщення кафе-бару " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", яке розташоване у АДРЕСА_1, звідки таємно викрав продукти харчування та грошові кошти на загальну суму 526 грн.
Також ОСОБА_2 обвинувачувався органом досудового розслідування в тому, що приблизно о 16 годині 9 жовтня 2013 року він умисно, із корисливих спонукань, шляхом підбору ключа від замка вхідних дверей, проник в приміщення контори ТзОВ "Золочівський цегляний завод" у місті Золочеві Львівської області (вул. Тернопільська, 7), де таємно викрав належні ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 170 грн.
Апеляційний суд Львівської області ухвалою від 12 червня 2018 року вирок місцевого суду залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі заступник прокурора Львівської області, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що вирок суду в частині виправдання ОСОБА_2 за епізодом таємного викрадення чужого майна з приміщення контори ТзОВ "Золочівський цегляний завод" не відповідає вимогам п. 1 ч. 3 ст. 374 КПК України. Крім того, вказує на порушення приписів ст. 67 КК України при встановленні обставин, що обтяжують покарання, а також на неврахування судом досудової доповіді з інформацією, що характеризує ОСОБА_2 . Також заступник прокурора Львівської області посилається на те, що суд не вирішив питання щодо стягнення з ОСОБА_2 процесуальних витрат. Ці порушення, як вважає автор касаційної скарги, залишились поза увагою суду апеляційної інстанції, який залишивши апеляційну скаргу прокурора без задоволення, всупереч вимогам ст. ст. 370, 419 КПК України, в ухвалі не навів переконливих підстав прийняття такого рішення.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Рибачук Г.А. просила задовольнити касаційну скаргу з викладених у ній підстав.
Захисник Савчук В.Л., засуджений ОСОБА_1 та його законний представник ОСОБА_2 просили залишити судові рішення без зміни як законні, а касаційну скаргу - без задоволення як необґрунтовану.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За приписами ст. 94 КПК України суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, має оцінити кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку.