Постанова
Іменем України
26 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 752/11123/18
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/824/455/2019
Провадження № 51 - 1946 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів: Марчука О.П., Матієк Т.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Трутенко А.Ю.,
прокурора Ємця І.І.,
захисників засудженого ОСОБА_1 . адвокатів Пушка С.В., Черненка П.С. та Кравця Р.Ю.,
законного представника неповнолітньої
потерпілої ОСОБА_2 ОСОБА_3,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100010003856 від 20 квітня 2018 року, щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іванковичі Васильківського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
за ст. 286 ч. 1 КК України,
за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката
Кравця Р.Ю. на вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 20 листопада 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 20 листопада 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 286 ч. 1 КК України до покарання у виді арешту на строк 5 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк
2 роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 вказано рахувати з моменту затримання в порядку виконання вироку.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 : на користь потерпілої ОСОБА_2 17 021 гривню 27 копійок на відшкодування матеріальної шкоди, 60 000 моральної шкоди; на користь держави 1974 гривні 70 копійок та 1796 гривень 90 копійок за проведення судових експертиз.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 19 квітня
2018 року приблизно о 17 годині 50 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем марки "ВАЗ-21104" державний номерний знак НОМЕР_1, рухався у світлий час доби по третій лівій смузі проїзної частини по вул. Васильківській зі сторони
пров. Коломийського у напрямку вул. Маричанська у м. Києві зі швидкістю 50 км/год. Наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу біля будинку № 19/15 по вул. Васильківській у м. Києві, який позначений дорожньою розміткою 1.14.3 та дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 2.3.б), 18.1, 18.4 ПДР, проявив неуважність та неправильно відреагував на зміну дорожньої обстановки, не зменшив швидкість свого руху, щоб надати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, не врахував, що у третій смузі зустрічного руху перед нерегульованим пішохідним переходом зупинився транспортний засіб, надаючи перевагу пішоходам, та допустив наїзд передньою лівою частиною свого автомобіля на пішоходів
ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які перетинали проїзну частину зліва направо відносно руху автомобіля та мали перевагу в русі. Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди
ОСОБА_2 та ОСОБА_4 отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без зміни, а апеляційну скаргу його захисника - адвоката Пушка С.В. - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Кравець Р.Ю., діючи в інтересах засудженого
ОСОБА_1 , посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність призначеного судом покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальне провадження закрити за відсутністю в його діях складу злочину. Даючи свою оцінку доказам у кримінальному провадженні, захисник вважає, що судом порушено вимоги статей 17, 91, 92 КПК України та як докази визнано обставини, які жодним чином не вказують на порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, у матеріалах кримінального провадження також відсутні документи, у яких встановлено такі порушення та прямий причинно-наслідковий зв`язок з цими порушеннями. Звертає увагу на те, що у кримінальному провадженні не проведено автотехнічну експертизу. Указує на те, що ОСОБА_1 після виявлення пішоходів, які виходили із-за автобусу, зробив все можливе для зупинки транспортного засобу, застосувавши екстрене гальмування, а потерпілі не дотримались правил дорожнього руху, оскільки не переконались у безпечності свого руху. Зазначає про неправильне вирішення цивільного позову, позовні вимоги були зменшені у відповіді на відзив, моральна шкода необґрунтована належним чином, не пред`явлено вимог до страховика ПРАТ "СК "Арсенал Страхування". Вважає, що суд апеляційної інстанції порушив вимоги ст. 404 КПК України та не дослідив повторно документів, які стосуються цивільного позову, оскільки в апеляційній скарзі було зазначено про неповне дослідження матеріалів кримінального провадження. Указує на несправедливість призначеного
ОСОБА_1 покарання внаслідок суворості, не враховано всіх даних про особу засудженого, необґрунтовано призначено не штраф, як просила сторона обвинувачення, а більш суворе покарання у виді арешту.
В запереченнях на касаційну скаргу законний представник малолітньої потерпілої ОСОБА_2 - ОСОБА_3 вказує на безпідставність доводів касаційної скарги, у зв`язку із чим просить залишити її без задоволення.
Заперечень від інших учасників судового провадження на касаційну скаргу захисника не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Захисники засудженого ОСОБА_1 - адвокати Пушок С.В., Черненко П.С. та Кравець Р.Ю. в судовому засіданні висловили доводи на підтримання касаційної скарги, зазначали про обґрунтованість касаційної скарги та просили її задовольнити.
Законний представник малолітньої потерпілої ОСОБА_2 - ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечувала проти касаційної скарги захисника і просила залишити її без задоволення.
Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу захисника необґрунтованою і просив залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України та на які є посилання в касаційній скарзі, не є відповідно до вимог ст. 438 ч. 1 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
Доводи касаційної скарги про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є обґрунтованими.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Статтею 62 Конституції України гарантовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначені права і свободи мають своє відображення у загальних засадах кримінального провадження, а саме у презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка відповідно до ст. 17 ч. 1 КПК України полягає у тому, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводи свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.