ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 202/3694/17
провадження № 51-10571км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Мазура М. В.,
суддів Наставного В. В., Яковлєвої С. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Миколюка Я. О.,
прокурора Опанасюка О. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області (далі - прокурор) на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2018 року в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040660000715, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого там само, раніше неодноразово судимого, зокрема:
- за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 травня 2017 року за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК), засудженого до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, на підставі ст. 75 КК звільненого від відбування призначеного покарання з іспитовим строком тривалістю 1 рік та покладенням на нього обов`язків, визначених ст. 76 КК;
- за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 липня 2017 року за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК, засудженого до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 309 КК - на строк 2 роки; за ч. 2 ст. 15 ч. 185 КК - на строк 1 рік, на підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 травня 2017 року, більш суворим покаранням, призначеним за цим вироком, остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки;
- за вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2017 року за ст. 246 КК, засудженого до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ч. 4 ст. 70 КК шляхом часткового складання покарання, призначеного за цим вироком та вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 липня 2017 року, остаточно ОСОБА_1 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 3 місяці;
- за вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 жовтня 2017 року за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК, засудженого до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, на підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком, більш суворим, призначеним за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 липня 2017 року, остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки;
- за вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 листопада 2017 року за ч. 2 ст. 309 КК, засудженого до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 3 місяці, на підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 жовтня 2017 року, більш суворим, призначеним за цим, остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 3 місяці, постановлено вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 травня 2017 року виконувати самостійно; 03 квітня 2018 року Апеляційний суд Дніпропетровської області скасував зазначений вирок місцевого суду і ухвалив новий, яким призначив ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 309 КК у виді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком і за вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 жовтня 2017 року, більш суворим, призначеним за вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2017 року, остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 3 місяці. Крім того, виключив з резолютивної частини вироку місцевого суду рішення про самостійне виконання вироку Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 травня 2017 року;
- за вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2017 року за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК, засудженого до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано покарання, призначене за вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 листопада 2017 року, й остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців, постановлено вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 травня 2017 року виконувати самостійно;
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК.
Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 263 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч. 4 ст.70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2017 року, більш суворим покаранням, призначеним за цим вироком, остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. Крім того, постановлено вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 травня 2017 року виконувати самостійно.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він за встановлених судом першої інстанції обставин та детально наведених у вироку в неустановлений час, перебуваючи на території житлового масиву Придніпровськ у м. Дніпрі, з невстановленого джерела та місця незаконно придбав постріл гранатометний ВОГ-25, промислового виготовлення, що відноситься до категорії осколкових боєприпасів для підствольних гранатометів ГП-25, ГП-30 і придатний для здійснення пострілу, вибуху, та запал типу УЗРГМ-2 промислового виготовлення, який відноситься до категорії боєприпасів, використовується для приведення в дію гранат РГД-5 та Ф-1. Ці боєприпаси ОСОБА_1 без передбаченого законом дозволу почав зберігати та носити при собі.
07 квітня 2017 року приблизно о 16:10 ОСОБА_1, продовжуючи без передбаченого законом дозволу, носити та зберігати при собі придбані боєприпаси, прибув до магазину продуктів "АТБ №5" на вул. М. Міхновського (Щербини), 3 у м. Дніпро, де був зупинений співробітниками поліції, які у період із 17:40 до 17:50 під час проведення поверхневої перевірки виявили і вилучили у нього постріл ВОГ-25 та запал типу УЗРГМ-2.
Апеляційний суд Дніпропетровської області ухвалою від 19 вересня 2018 року залишив вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 без змін.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, не оскаржуючи фактичних обставин справи, доведеності винуватості засудженого ОСОБА_1 та юридичної кваліфікації його дій, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону й неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить змінити постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення, виключивши посилання судів про самостійне виконання вироку Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 травня 2017 року.
Обґрунтовуючи наведене, прокурор указує на те, що суди, приймаючи рішення про самостійне виконання вироку Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 травня 2017 року, залишили поза увагою те, що вказаний вирок враховано у вироку цього ж суду від 07 липня 2017 року при призначенні ОСОБА_1 остаточного покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 травня 2017 року, більш суворим, призначеним за цим вироком. До того ж прокурор звертає увагу на те, що 03 квітня 2018 року Апеляційний суд Дніпропетровської області скасував вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 листопада 2017 року та ухвалив новий, яким, серед іншого, виключив із резолютивної частини вироку місцевого суду рішення про самостійне виконання вироку Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 травня 2017 року на тій підставі, що його було враховано при призначені ОСОБА_2 остаточного покарання за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 липня 2017 року. Вказані порушень безпідставно не були виправлені апеляційним судом, який прийняв необґрунтоване рішення про залишення вироку місцевого суду щодо ОСОБА_1 без змін.