Постанова
Іменем України
30 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 587/2697/17
провадження № 61-14221 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
третя особа - Степанівська селищна рада Сумського району Сумської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_2, на рішення Сумського районного суду Сумської області від 13 вересня 2018 року у складі судді Дашутіна І. В. та постанову Сумського апеляційного суду від 25 червня 2019 року у складі колегії суддів: Левченко Т. А., Собини О. І., Хвостика С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа: Степанівська селищна рада, про визнання заповіту недійсним.
Позов мотивовано тим, що 07 лютого 2017 року ОСОБА_4 складено заповіт на випадок її смерті на користь відповідача, який посвідчено секретарем Степанівської селищної (сільської) ради Сумської області та зареєстрований у реєстрі за № 1516.
ОСОБА_4 мала дочку - ОСОБА_5
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, - дочка ОСОБА_5 є круглою сиротою та дитиною-інвалідом.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 .
Після смерті ОСОБА_4, ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , при зверненні до нотаріуса з приводу оформлення спадщини дізналася, що ОСОБА_4 було складено заповіт на випадок її смерті. Позивач вважає вказаний заповіт недійсним, так як на момент посвідчення вказаного заповіту на користь відповідача, ОСОБА_4 у зв`язку з її віком та хворобою не могла розуміти значення своїх дій.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_2, просила визнати недійсним заповіт від 07 лютого 2017 року, посвідчений секретарем Степанівської селищної (сільської) ради Сумської області 07 лютого 2017 року, на користь ОСОБА_6, та який складено ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 13 вересня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_2, відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відсутні правові підстави для визнання спірного заповіту недійсним, оскільки при його посвідченні були дотримані усі вимоги чинного законодавства України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Сумського апеляційного суду від 25 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, залишено без задоволення.
Рішення Сумського районного суду Сумської області від 13 вересня 2018 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновком судово-психіатричної експертизи від 25 квітня 2019 року № 06-04/13 встановлено, що ОСОБА_4 на час складання заповіту (07 лютого 2017 року) страждала психічним захворюванням у вигляді Органічного маячного (шизофреноподібного) розладу. За своїм психічним станом ОСОБА_4 могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Таким чином, позивачем не доведено підстав для визнання спірного заповіту недійсним, заповіт вчинений з дотриманням положень законодавства України. Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що заповідач під час складення спірного заповіту не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, не надано.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2019 року ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_2, подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду від 05 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У серпні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому, що оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими, оскільки суди, вирішуючи спір, неправильно застосували норми матеріального права та допустили порушення норм процесуального права. Суди першої та апеляційної інстанцій не повно встановили та з`ясували обставини, що мають значення для справи, висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У вересні 2019 року до Верховного Суду надійшли заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_3 , в яких вона просила залишити оскаржувані судові рішення без змін, оскільки вони прийняті при всебічному та повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статі 203 цього Кодексу.