1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України

30 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 456/4553/15-ц

провадження № 61-31973св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивачі - ОСОБА_1, ОСОБА_3 ,

відповідач - ОСОБА_9,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_8 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19 квітня 2016 року у складі судді Гулкевича О. В. та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 20 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Струс Л.Б., Левика Я.А., Шандри М.М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2015 року ОСОБА_1 , ОСОБА_3 звернулисяз позовом до ОСОБА_9 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позов обґрунтовано тим, що після смерті ОСОБА_3 -батька позивачів у справі, відкрилася спадщина на спадкове майно, яким є квартира АДРЕСА_1, яка належала останньому на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 20 грудня 2006 року.

Позивачі є спадкоємцями першої черги за законом.

26 жовтня 2015 року листом державного нотаріуса Стрийської державної нотаріальної контори позивачів повідомлено про пропуск шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини, який поновлюється в судовому порядку.

ОСОБА_1 у визначений законодавством шестимісячний строк не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки перебувала за кордоном у Республіці Італія, що підтверджується відмітками в закордонному паспорті. Вона тимчасово проживає в Республіці Італія та має дозвіл на роботу у цій країні.

ОСОБА_3 не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки з 07 серпня 2015 року до 12 жовтня 2015 року перебував на амбулаторному лікуванні з діагнозом "розрив зв`язок правого колінного суглобу".

Позивачі пропустили визначений законодавством шестимісячний строк для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини з поважних причин, тому відповідно до вимог частини третьої статті 1273 ЦК України просили визначити додатковий строк для прийняття спадщини, строком три місяці.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19 квітня 2016 року в позові ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_9 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовлено.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі були обізнані про смерть ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, проте належних та допустимих доказів про перешкоди для прийняття спадщини в період з 10 квітня 2015 року до 10 жовтня 2015 року не надали, а зазначені позивачами причини пропуску ними шестимісячного строку для прийняття спадщини, не є такими, що не залежали від їхньої волі, не є непереборними та такими, що створювали для них істотні труднощі для прийняття спадщини.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 20 квітня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_3 відхилено. Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19 квітня 2016 року залишено без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції обґрунтовано тим, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи та надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що причини пропуску ОСОБА_1, ОСОБА_3 строку для прийняття спадщини після смерті їхнього батька є неповажними. Підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_8 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 20 квітня 2017 року, просили скасувати рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 20 квітня 2017 року.

Рух справи у суді касаційної інстанції

22 вересня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.

У травні 2018 року справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до розпорядження від 11 червня 2019 року № 651/0/226-19 "Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", відповідно до пунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року №7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки" справу відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями призначено судді - доповідачеві Олійник А. С.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що відмовляючи у позові, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що позивачами подано недостатньо доказів поважності пропуску строку для прийняття спадщини, але ОСОБА_1 перебувала за кордоном у Республіці Італія, що підтверджується відмітками в закордонному паспорті та тимчасово проживає в Республіці Італіі, а ОСОБА_3 не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки з 07 серпня 2015 року до 12 жовтня 2015 року перебував на амбулаторному лікуванні з діагнозом "розрив зв`язок правого колінного суглобу".

Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу

Заперечення ОСОБА_9 на касаційну скаргу мотивовано тим, що касаційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що надані позивачами докази не охоплюють граничного строку на подання заяви про прийняття спадщини. Зазначені позивачами причини пропуску строку для прийняття спадщини правильно визнано судами неповажними.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


................
Перейти до повного тексту