Постанова
Іменем України
23 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 754/9121/15-ц
провадження № 61-9251 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,
Кривцової Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк",
представник відповідача - Ключинський Костянтин Леонідович,
треті особи: реєстраційна служба Головного управління юстиції в м. Києві, ОСОБА_3 ,
представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника
ОСОБА_3 - ОСОБА_5,на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25 травня 2016 року у складі судді Галась І. А. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 01 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Іванченка М. М., Желепи О. В., Рубан С. М.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України
у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - ПАТ "ВіЕйБі Банк"), треті особи: реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_3, про усунення перешкод у користуванні майном, припинення обтяження нерухомого майна та заборони на його відчуження.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 22 серпня 2011 року на прилюдних торгах він придбав нерухоме майно, а саме: однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
31 серпня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракудою І. В. було видано ОСОБА_1 свідоцтво про придбання з прилюдних торгів нерухомого майна, що було предметом іпотеки. Проведено повний розрахунок за придбану квартиру.
Вказував, що він не може скористатися своїм правом на реєстрацію права власності на вищевказану квартиру у зв`язку з тим, що ПАТ "ВіЕйБі Банк", яке є правонаступником відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та було іпотекодержателем по вказаному майну, не вчинило жодних дій, необхідних для виключення державним реєстраторам записів із Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, записів щодо припинення обтяження нерухомого майна іпотекою та припинення заборони відчуження нерухомого майна.
З урахуванням наведеного ОСОБА_1 просив суд усунути перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1, припинити обтяження нерухомого майна іпотекою шляхом виключення запису з Державного реєстру іпотек щодо обтяження іпотекою вказаної квартири та припинити заборону на відчуження нерухомого майна шляхом виключення запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо заборони відчужувати вказану квартиру.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 25 травня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Припинено обтяження нерухомого майна іпотекою шляхом виключення запису з Державного реєстру іпотек щодо однокімнатної квартири
АДРЕСА_1 .
Припинено заборону відчуження нерухомого майна шляхом виключення запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо заборони відчуження однокімнатної квартири
АДРЕСА_1 .
У задоволенні інших вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на момент звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом іпотека квартири
АДРЕСА_1 припинилася, оскільки предмет іпотеки реалізовано (стаття 17 Закону України "Про іпотеку"). Разом з цим, ПАТ "ВіЕйБі Банк" не було подано заяви на припинення іпотеки. Оскільки придбана позивачем квартира безпідставно перебувала під обтяженням, необхідно виключити запис із Державного реєстру іпотек щодо обтяження іпотекою вказаної квартири та припинити заборону на відчуження нерухомого майна шляхом виключення запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.
В іншій частині позовні вимоги не підлягали задоволенню, так як право власності на спірну квартиру позивачем не зареєстровано.
Додатковим рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 06 липня 2016 року вирішено питання судових витрат.
Стягнуто з ПАТ "ВіЕйБі Банк" на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору у розмірі 121,80 грн.
Додаткове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно
розміру задоволених позовних вимог у силу положень частини першої
статті 88 ЦПК України 2004 року.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 01 грудня
2016 року апеляційні скарги представника ОСОБА_3 -
ОСОБА_5 , ПАТ "ВіЕйБі Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" відхилено.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25 травня 2016 року та додаткове рішення Деснянського районного суду м. Києва від 06 липня
2016 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що судом першої інстанції вірно з`ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна правова оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи
та ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Крім того, апеляційний суд зазначив, що підстав для зупинення провадження в указаній справі до перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами не було, процесуальний статус сторін визначений правильно, а рішення суду першої інстанції ухвалено на підставі заявлених позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Деснянського районного суду м. Києва
від 25 травня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва
від 01 грудня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким
у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ від 06 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу
№ 754/9121/15-ц із Деснянського районного суду м. Києва.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У лютому 2018 року справа передана до Верховного Суду.
У червні 2019 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, висновки якого підтримав суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи позов ОСОБА_1, вийшов за межі заявлених позовних вимог. Доводи заявника щодо пропуску строку позовної давності позивачем залишені судами без уваги. При цьому були підстави для зупинення провадження в указаній справі.
Учасники справи відзивів (заперечень) на касаційну скаргу до суду не надіслали.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.