Постанова
Іменем України
19 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 289/1431/18
провадження № 61-12365св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Брусилівського районного суду Житомирської області, у складі судді Лівочки Л. І., від 13 березня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Коломієць О. С., Павицької Т. М., від 05 червня 2019 року.
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що ОСОБА_5 є законним власником нерухомого майна: незакінчений будівництвом житловий будинок (готовністю 11 %) по АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,0505 га, кадастровим номером 1825010100:06:001:1044, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за цією ж адресою. Правовстановлюючі документи на вказане майно не видавалися.
Заявник зазначає, що він є фактичним власником вказаного майна, оскільки придбав його у ОСОБА_4 за 7 000, 00 грн, за усною домовленістю. Однак, він не може вільно розпоряджатися купленою нерухомістю за відсутністю у нього правовстановлюючого документу - нотаріального договору купівлі-продажу. ОСОБА_5, на вимогу заявника, гроші не повертає та не здійснює дій для виготовлення необхідних документів, які потрібні для нотаріального оформлення договору- купівлі продажу.
Посилаючись на зазначені обставини та на положення частини другої статті 220 ЦК України та статті 655 ЦК України, ОСОБА_1 просив суд визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке складається з незакінченого будівництвом житлового будинку (готовністю 11 %) по АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,0505 га, кадастровим номером 1825010100:06:001:1044, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за цією ж адресою.
Короткий зміст ухвали та рішення суду першої інстанції
Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 13 березня 2019 року відмовлено у затвердженні мирової угоди.
Рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області від 13 березня 2019 року ОСОБА_1 Відмовлено у задволенні заявлених позовних вимог.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що підстави для визнання за позивачем права власності на незакінчений будівництвом житловий будинок та земельну ділянку відсутні, оскільки позивачем не доведено, що відповідач ухилився від нотаріального посвідчення договору та що така можливість була втрачена. Окрім того, відповідач не є власником незакінченого будівництвом житлового будинку у розумінні положень цивільного законодавства.
Короткий зміст ухвали та постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 05 червня 2019 року відмовлено у затвердженні мирової угоди.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 05 червня 2019 року рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 13 березня 2019 року змінено у частині правового обгрунтування. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що, місцевий суд дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позивачем вимог, однак висновки місцевого суду зроблені на підставі положень частин другої та третьої статті 376 ЦК України, а не на підставі норм частини другої статті 220 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2019 року ОСОБА_6 подано касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 13 березня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 05 червня 2019 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позивачем позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій повно і всебічно не з`ясували обставини справи. Ухвалюючи рішення у справі, місцевий суд дійшов необґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 Суди безпідставно не визнали мирову угоду, подану та підписану сторонами.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
01 серпня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Відзиву на касаційну скаргу не подано
У вересні 2019 року сторонами у справі направлено до суду касаційної інстанції заяву про затвердження мирової угоди та підписаний проект мирової угоди, відповідно до якої позивач відмовляється від своїх позовних вимог до відповідача та приймає на себе судові витрати у повному обсязі, а відповідач - ОСОБА_5 передає у власність позивача - ОСОБА_1 належні відповідачу на праві власності нерухоме майно та земельну ділянку, які складаються з: незакінченого будівництвом житлового будинку по АДРЕСА_1, та земельної ділянки площею 0,0505 га, кадастровий номер № 1825010100:06:001:1044, яка розташована у АДРЕСА_1 .
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Звертаючись до суду з позовом про визнання права власності на придбане майно - на незакінчений будівництвом житловий будинок та земельну ділянку, позивач посилався на те, що відповідачка є законним власником спірного незакінченого будівництвом житлового будинку (готовністю 11%) та приватизованої земельної ділянки площею 0,0505 га, які знаходяться по АДРЕСА_1 на підставі:
- рішення виконавчого комітету Радомишльської міської ради депутатів трудящих Житомирської області від 26 листопада 1975 року № 319 "Про виділення земельної ділянки, про дозвіл на добудову до житлового будинку, про дозвіл на побудову гаражів та господарського хліва, про відміну рішення". Вказаним рішенням ОСОБА_7 надано право на особисте житлове будівництво та виділено їй у безстрокове користування земельну ділянку АДРЕСА_1, площею 500 кв . м;
- рішення 56 сесії 6 скликання Радомишльської міської ради Житомирської області від 25 лютого 2015 року № 891 "Про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що передаються безоплатно у власність";
- рішення 5 сесії 7 скликання Радомишльської міської ради Житомирської області від 12 квітня 2018 року № 211 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що передаються безоплатно у приватну власність".
Право власності у державному реєстрі речових прав не зареєстровано, правовстановлюючий документ не видавався.
Земельна ділянка площею 0,0505 га приватизована, кадастровий номер 1825010100:06:001:1044.
Як на правову підставу для задоволення позовних вимог позивач посилався на норми частини другої статті 220 ЦК України.
Позиція Верховного Суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим кодексом.