Постанова
Іменем України
25 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 356/1096/16-ц
провадження № 61-21462св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Березанського міського суду Київської області від 07 грудня 2017 року у складі судді Лялик Р. М. та постанову апеляційного суду Київської області від 13 березня 2018 року у складі колегії суддів: Іванової І. В., Сліпченко О. І., Гуля В. В..
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_4 про захист честі та гідності.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 09 квітня 2016 року відповідач зняла біля будинку його матері та сестри відеозапис за участі його шестирічного племінника, який є особою з інвалідністю, та виклала його в соціальній мережі Інтернет і сторінках Facebook із негативними коментарями про те, що дитина голодує і є недоглянутою, що паплюжить честь і гідність його родини. Крім того, відповідач зазначила адресу проживання його сім`ї, що може призвести до негативних наслідків, зокрема, взяття сімʼї на облік у соціальній службі.
Позивач просив суд зобов`язати ОСОБА_4 вибачитись перед його родиною та сплатити 30 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Березанського міського суду Київської області від 07 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Київської області від 13 березня 2018 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з недоведеності позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись з таким вирішенням спору, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 аргументована тим, що оскаржувані рішення судів є неправомірними, оскільки суди не взяли до уваги та не врахували як доказ покази свідків.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про захист честі та гідності.
Витребувано із Березанського міського суду Київської області зазначену справу.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.
Суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Згідно з частиною другою статті 47-1 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.