ПОСТАНОВА
Іменем України
01 жовтня 2019 року
Київ
справа №825/2243/18
адміністративне провадження №К/9901/67671/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.06.2018 (суддя Заєць О.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018 (колегія суддів Вівдиченко Т.Р.(головуючий), Чаку Є.В., Борейка Д.Е.) у справі № 825/2243/18 за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вальдкор М" про накладення арешту на кошти та інші цінності та стягнення податкового боргу,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - позивач, контролюючий орган) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вальдкор М" (далі - відповідач, ТОВ "Вальдкор М") про накладення арешту на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Вальдкор М" на суму 22097,79 грн, що знаходяться на відкритих рахунках у банках; стягнення з рахунків в установах банків позивача податкового боргу за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 22097,79 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав свого податкового обов`язку, щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України, відтак, станом на дату звернення до суду підприємство як платник податків має податковий борг зі сплати пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства на загальну суму 22097,79 грн. Крім того, позивач просив накласти арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю "Вальдкор М".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.06.2018 та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018, адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з рахунків в установах банків Товариства з обмеженою відповідальністю "Вальдкор М" податковий борг за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 22097,79 грн, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що оскільки за відповідачем рахується узгоджена сума податкового боргу, яка добровільно ним не сплачена, контролюючим органом вжито передбачені законодавством заходи з метою погашення боргу відповідачем, а тому наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості. Щодо позивних вимог про накладення арешту на кошти та інші цінності боржника суди дійшли висновку про необґрунтованість цих позовних вимог оскільки контролюючим органом не доведено, враховуючи законодавчо встановлену сукупність обставин за наявності яких можливе застосування адміністративного арешту, вчинення дій щодо проведення опису майна підприємства, доказів наявності майна для погашення цього податкового боргу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.06.2018 та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018 в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.
6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вальдкор М" 15.04.2011 зареєстровано в якості юридичної особи, згідно витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17.04.2018 №1003872515.
Відповідач перебуває на обліку в Чернігівській ОДНІ ГУ ДФС у м. Чернігові з 18.04.2011.
Станом на 05.06.2018 за відповідачем рахувалася заборгованість на загальну суму 22 097,79 грн, а саме: відповідачу донараховано штрафні санкції у розмірі 170 грн. за порушення вимог валютного законодавства (акт перевірки від 04.08.2016 №311/14/37633011), що підтверджується податковим повідомленням-рішенням від 17.08.2016 №0002851400, яке отримано 31.08.2016, цим же актом встановлено порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за порушення вимог валютного законодавства, а тому податковим повідомленням-рішенням від 17.08.2016 №0002841400 відповідачу донараховано пеню у розмірі 18218,49 грн.
Крім того, за відповідачем рахується заборгованість за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 3709,30 грн (акт перевірки від 06.10.2016 №380/14/37633011), яка підтверджується податковим повідомленням-рішенням №0003611400 від 20.10.2016, яке отримано Товариством 20.10.2016 .
На виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, контролюючим органом з метою погашення податкового боргу на адресу відповідача було направлено податкову вимогу форми №3208-17 від 06.10.2016, яка була повернута 07.11.2016 у зв`язку із закінченням терміну зберігання.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права та зазначає, що наявність у Товариства податкового боргу є достатньою підставою для звернення податкового органу до суду з цим позовом відповідно до вимог підпункту 20.1.17. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України. Позивач вважає, що арешт коштів (підпункт 20.1.17. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України) та арешт майна (стаття 94 Податкового кодексу України) є окремими самостійними видами арешту, що обумовлює самостійність підстав для його застосування, які передбачені цими статтями та не пов`язані між собою.
9. Відповідач не реалізував своє процесуальне право щодо подання відзиву на касаційну скаргу позивача.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Пункт 14.1.175 статті 14
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
10.2 Підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті16
Платник податків зобов`язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
10.3 Підпункт 20.1.28 пункту 20.1 статті 20
Контролюючі органи мають право: стягувати з банків та інших фінансових установ пеню за несвоєчасне виконання ними рішень суду та доручень платників податків про сплату податків, зборів, платежів.
10.4 Підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20
Контролюючі органи мають право: звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
10.5 Підпункт 20.1.34 пункту 20.1 статті 20
Контролюючі органи мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
10.6 Пункт 36.1 статті 36
Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
10.7 Пункт 94.1. статті 94
Адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.
10.8 Пункт 94.2. статті 94
Арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).