ПОСТАНОВА
Іменем України
24 вересня 2019 року
Київ
справа №810/3551/18
адміністративне провадження №К/9901/14985/19
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
суддя-доповідач Гусак М. Б.,
судді Білоус О. В, Усенко Є. А.,
за участю:
секретаря судового засідання Хом`яка О. А.,
представника позивача - Вітусєвича Я. Ф.,
представників відповідача - Куліди А. А., Станіславського Д. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року (суддя Лисенко В. І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року (судді Собків Я. М., Ісаєнко Ю. А., Файдюк В. В.) у справі № 810/3551/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМ-АГРО-СЕРВІС" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИЛА:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ХІМ-АГРО-СЕРВІС" (далі - ТОВ "ХІМ-АГРО-СЕРВІС", Товариство) звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - ГУ ДФС у Київській області) від 16 квітня 2018 року: №0008151310 (нараховано 5379 грн транспортного податку з юридичних осіб), №0011131402 (збільшено на 4735504 грн суму зобов`язання з прибутку приватних підприємств та нараховано 415425 грн штрафних санкцій), №0011141402 (збільшено на 4345639 грн суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість та нараховано 2172820 грн штрафних санкцій), №0011151402 (зменшено на 80642 грн розмір суми від`ємного значення з податку на додану вартість), №0011191406 (нараховано 134000 грн штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів).
На обґрунтування позовних вимог Товариство посилалося, зокрема на те, що господарські відносини між ним та його контрагентами мали реальний характер; товар поставлений продавцями та оплачений ним; господарські операції належним чином відображені у податковому обліку і податковій звітності; ним надавались всі належним чином оформлені первинні документи, що підтверджують реальність проведених господарських операцій, а їх оподаткування здійснено відповідно до вимог чинного законодавства; воно не мало обов`язку сплачувати транспортний податок за придбаний автомобіль, адже згідно з переліком легкових автомобілів, розміщених на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку, транспортний засіб не підлягав оподаткуванню транспортним податком; висновок контролюючого органу щодо перевищення ліміту залишку готівки у касі не відповідає дійсності, оскільки вся наявна у касі сума станом на 30 грудня 2016 року відповідно до видаткового касового ордеру, була видана у якості дивідендів.
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 26 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року, адміністративний позов ТОВ "ХІМ-АГРО-СЕРВІС" задовольнив частково, визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 16 квітня 2018 року №0011131402, №0011141402, №0011151402, №0011191406, у задоволенні решти позовних вимог відмовив.
При цьому, суди виходили із безспірності, фактичності та дійсності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, підтверджених достатньою, достовірною та належною доказовою базою, наявною в матеріалах справи (договорами, видатковими накладними, актами приймання-передачі, платіжними документами тощо); дотримання позивачем порядку ведення касових операцій (не перевищення ліміту залишку готівки у касі). Щодо податкового повідомлення-рішення від 16 квітня 2018 року №0008151310 суди погодилися з висновком контролюючого органу про необхідність сплати позивачем транспортного податку.
Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, ГУ ДФС у Київській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами при розгляді справи, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення й ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, обґрунтованість оскаржуваних судових рішень у межах наведених у касаційній скарзі доводів, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пункту 44.1. статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
За змістом частини першої статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які у розумінні
абзацу одинадцятого статті 1 цього Закону є документами, які містять відомості про господарську операцію та відповідно до частини другої статті 9 цього ж Закону повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської діяльності і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
За правилами підпункту "а" пункту 198.1. статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
За змістом пункту 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема з придбанням або виготовленням товарів та послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Зі змісту пункту 198.6. статті 198 ПК України вбачається, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідних товарів (робіт, послуг).
Суди встановили, що ТОВ "ХІМ-АГРО-СЕРВІС" є юридичною особою, зареєстрованою Голосіївською районною державною адміністрацією в м. Києві 7 грудня 2010 року за № 1 068 102 0000 027024, перебуває на обліку в Яготинському відділенні Броварської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області.
Протягом 2015- 2017 років позивач (як покупець) укладав договори купівлі-продажу (поставки) засобів захисту рослин, насіння сільськогосподарських культур, угоди щодо надання послуг з обробки (протруювання) насіння сільськогосподарських культур, поставки мінеральних добрив з такими товариствами з обмеженою діяльністю (далі - ТОВ): "АМАД", "УБСП ТЦ "СІЧ", "АІНТЕК", "ІМП Україна", "ПРІУМ ІНТ ФОРС", "БКУ-М-Пост", "АГРОФЛЕКСГРУП 2015", "Ріджвей хімкомпані", "По-перше агро", а також договір поставки (як постачальник) цукру-піску з ТОВ "Локстон". За результатами здійснення цих господарських операцій зареєстровано відповідні податкові накладні.
Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є висновки, викладені в акті перевірки від 26 березня 2018 року №214/10-36-14-02-13/37412862, згідно з якими ТОВ "ХІМ-АГРО-СЕРВІС" порушило, зокрема вимоги: пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України (у результаті чого занизило на 4735504 грн податок на прибуток); пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пункту 44.1 статті 44 ПК України (внаслідок чого занизило на 4345639 грн податкове зобов`язання з податку на додану вартість); абзацу "б" пункту 176.2 статті 176 ПК України; пункту 267.6 статті 267 ПК України (у результаті чого занизило на 4167,00 грн суму транспортного податку за 2017 рік); пункту 2.8 Положення про порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637.
На обґрунтування цих висновків контролюючий орган послався на те, що у період, який перевірявся, ТОВ "ХІМ- АГРО-СЕРВІС" мало фінансово-господарські відносини із ТОВ: "АМАД", "УБСП ТЦ "СІЧ", "АІНТЕК", "ІМП Україна", "ПРІУМ ІНТ ФОРС", "БКУ-М-Пост", "АГРОФЛЕКСГРУП 2015", "Ріджвей хімкомпані", "По-перше агро", "Локстон", діяльність яких спрямована на документальне оформлення безтоварних господарських операцій з метою формування сум податкового кредиту, а також порушило вимоги законодавства щодо оподаткування належного йому транспортного засобу (не зареєструвало декларацію з транспортного податку) та правил дотримання ліміту готівки у касі (видатковий касовий ордер від 30 грудня 2016 року №115 на суму 67000,00 грн не містить підпису одержувача).
Водночас, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що наявні в матеріалах справи документи містять всі обов`язкові для первинних документів реквізити та відповідають законодавчо визначеним вимогам; відповідачем як суб`єктом владних повноважень не було доведено юридичної дефектності чи невідповідності первинних документів вимогам чинного законодавства; висновки, відображені у податковій інформації, є лише відображенням дій працівників податкових органів, і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків, та не є доказами у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, адже складена податкова інформація по контрагенту позивача містить інформацію виключно щодо дотримання податкового законодавства відповідним контрагентом, у ході здійснення ним господарської діяльності; платник податків не може нести відповідальність за невиконання вимог податкового чи іншого законодавства своїми контрагентами, а тим більше контрагентами контрагентів; платник податків не може нести фінансову відповідальність з тієї підстави, що в податкового органу відсутня можливість підтвердження постачання товару по ланцюгу постачання від контрагентів постачальника, оскільки в такому випадку підставою юридичної відповідальності є припущення контролюючого органу про можливе порушення, що суперечить статті 4, пункту 86.1 статті 86, статтям 109, 111, 112 ПК України; протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визнані як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді; до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту на досудовому розслідуванні не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві; вирок Вишгородського районного суду Київської області від 8 серпня 2018 року у справі № 363/261/18 не містить будь-яких фактичних обставин та фактів про господарські операції між ТОВ "АГРОФЛЕКСГРУП 2015" та позивачем.
Відповідно до частини першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам судові рішення у цій справі не відповідають з огляду на наступне.
Докази, на які послалися суди на обґрунтування своїх рішень, є обов`язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення господарських операцій.
Оскільки у справі, яка розглядається, ГУ ДФС у Київській області посилалося на те, що контрагенти позивача є учасниками кримінальних проваджень, а більшість з директорів (керівників) цих контрагентів заперечують свою участь у реєстрації та фінансово-господарській діяльності цих товариств, то перевірка і встановлення таких обставини мала значення для правильного вирішення спору, оскільки ознаки фіктивності господарської діяльності безпосередньо впливають на встановлення чи спростування факту здійснення господарських операцій та можливість формування на підставі первинних документів фіктивних підприємств податкової вигоди.
Так, зі змісту протоколу допиту, здійсненого оперативним відділом Державної установи "Синельниківська виправна колонія № 94" щодо ОСОБА_1 (директора ТОВ "АМАД"), вбачається, що він заперечує свою причетність до діяльності цього товариства та підписання будь-яких документів; згідно з протоколом допиту ОСОБА_2 (уповноважений представник та підписант ТОВ "АІНТЕК"), проведеного Броварською об`єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Київській області, він будь-яких дій щодо реєстрації цього товариства не здійснював, жодних документів щодо його фінансово-господарської діяльності не підписував; зі змісту листа Броварської Об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області вбачається, що згідно з поясненнями ОСОБА_3 (засновник / керівник ТОВ "ІМП Україна"), він заперечує свою причетність до фінансово-господарської діяльності цього товариства та підписання будь-яких документів; згідно з поясненнями, наданими Прокурору військової прокуратури Одеського гарнізону, ОСОБА_4 зареєстрував ТОВ "БКУ-М-Пост", але у зв`язку з проходженням військової служби, господарську діяльність не здійснював; згідно з протоколом допиту ОСОБА_5, здійсненого Броварською об`єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Київській області, він зареєстрував ТОВ "АГРОФЛЕКСГРУП 2015" за грошову винагороду, договорів від імені цього товариства не підписував; згідно з протоколом допиту ОСОБА_6, проведеного Броварською об`єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Київській області, він заперечує свою причетність до діяльності ТОВ "ЛОКСТОН".