ПОСТАНОВА
Іменем України
24 вересня 2019 року
м. Київ
справа №826/9039/16
адміністративне провадження №К/9901/15633/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Желтобрюх І.Л., Гусака М.Б.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.08.2018 (суддя Шрамко Ю.Т.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2019 (судді Собків Я.М., Ісаєнко Ю.А., Файдюк В.В.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгхолодмаш" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,
У С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгхолодмаш" (далі - ТОВ "Торгхолодмаш", Товариство, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ, відповідач), в якому просило: скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.11.2015 №0004282204 та №0004292204 про збільшення сум грошових зобов`язань за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на 141`290,00 грн та за платежем "податок на додану вартість" (далі - ПДВ) на 188`386,50 грн.
Позивач вважає порушеним порядок проведення податкової перевірки Товариства та зазначає, що податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом на підставі необґрунтованих висновків акта перевірки, без урахування наданих Товариством первинних документів на підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ "Райспром".
Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 07.08.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2019, позов задовольнив: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення ДПІ від 12.11.2015 №0004282204 та №0004292204.
Висновок суду про задоволення позовних вимог вмотивований тим, що Товариство правомірно відобразило в податковому обліку господарські операції із ТОВ "Райспром". Цей висновок суду ґрунтується на встановлених у справі обставинах щодо придбання позивачем у межах господарської діяльності у вказаного постачальника товару (аксесуари для холодильного обладнання), які (обставини), в свою чергу, встановлені судом на підставі оцінки доказів у справі, а саме: наданих позивачем належно оформлених первинних документів на підтвердження сформованих показників податкового обліку за наслідками господарських операцій із ТОВ "Райспром", наявності у учасників цих операцій податкової та господарської правосуб`єктності. Посилання ДПІ на заперечення громадянином ОСОБА_1, директором та засновником ТОВ "Райспром", причетності до господарської діяльності вказаної юридичної особи, які були надані в межах досудового розслідування, порушеного по факту фіктивного підприємництва, не визнані судом обставиною, яка є безумовною підставою для визнання господарських операцій між позивачем та ТОВ "Райспром" безтоварними. З урахуванням правової позиції Верховного Суду, що була викладена у постанові від 06.11.2018 у справі №822/551/18, суди зазначили, що факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів (контрагентів платника) в рамках кримінальної справи не є виключним доказом про протиправність дій платника податків щодо формування даних податкового обліку. Суди також виходили із сформованого Європейським Судом з прав людини у рішенні від 22.01.2009 "Булвес "АД проти Болгарії" висновку, що платник податку не повинен відповідати за наслідки невиконання постачальником податкових зобов`язань та сплачувати податки ще раз. Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що кримінальне провадження №32015100000000001, у межах якого була проведена податкова перевірка позивача та обставини якого були покладені в основу висновків контролюючого органу про відсутність реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ "Райспром", в частині відомостей, внесених до ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 205, частиною 1 статті 212, частиною 3 статті 212, частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України, закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
ДПІ подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.08.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2019, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач посилається на те, що надані позивачем на підтвердження показників податкового обліку первинні документи від ТОВ "Райспром" підписані від імені ОСОБА_2, який заперечує свою причетність до господарської діяльності товариства. ТОВ "Райспром" за місцем реєстрації відсутнє, матеріальних та трудових ресурсів для здійснення відповідної господарської діяльності не має, податкову та фінансову звітність не подає, видане йому свідоцтво платника ПДВ анульовано 02.03.2015. Відповідач зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій, надаючи оцінку первинним документам, не взяли до уваги, що позивач не надав під час перевірки документів про відповідність якості поставленого товару, тоді як цими документами, згідно з умовами договору поставки від 30.09.2014, повинна супроводжуватися поставка; банківських реквізитів (номер рахунку), вказаних в договорі, на дату підписання останнього не було, оскільки банківський рахунок, зазначений у договорі, був відкритий 09.10.2014. Ці обставини, за оцінкою відповідача, свідчать про нереальність операцій з постачання товару ТОВ "Райспром" на користь позивача. Крім того, відповідач зазначає про безпідставне застосування судом норми пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (далі - ПК), оскільки цей пункт був виключений із ПК 01.09.2015 згідно із Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на платників податків" від 17.07.2015 №655-VIII.
Позивач не реалізував право подати відзив на касаційну скаргу.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК на виконання постанови старшого слідчого ОВС СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві Стринжи Г.Л. від 01.07.2015 (кримінальне провадження №32015100000000001) ДПІ провела документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток та ПДВ по взаємовідносинах із ТОВ "Райспром" за період з 01.08.2014 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт перевірки від 19.10.2015 №393/26-57-22-04-10/37832907. Згідно з висновками цього акта Товариство, крім іншого, порушило норми підпункту 14.1.228 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пунктів 138.1, 138.2, 138.8 статті 138, підпунктів 139.1.1, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.6, 201.10 статті 201 ПК, внаслідок чого занизило податок на прибуток за 2014 рік на 113`032,00 грн та ПДВ за жовтень 2014 року на 125`591,00 грн.
Висновок ДПІ про порушення позивачем порядку ведення податкового обліку, що полягало у завищенні витрат за 2014 рік на 627`956,00 грн та податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2014 року на 125`591,20 грн в ціні придбаного товару на суму 753`547,20 грн, обґрунтований посиланням на те, що операції між ТОВ "Торгхолодмаш" та ТОВ "Райспром" не мають реального змісту, а відображені лише в документах бухгалтерського обліку. При цьому контролюючий орган посилається на отриману за результатами здійснення заходів податкового контролю інформацію (інформаційні бази даних ДФС), згідно з якою: ТОВ "Райспром" за місцезнаходженням відсутнє; видане Товариству свідоцтво платника ПДВ анульовано 02.03.2015 у зв`язку з тим, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських об`єднань внесені відомості про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням; остання декларація з ПДВ Товариством подана за грудень 2014 року; трудових ресурсів для здійснення підприємницької діяльності у Товариства немає (звіти за формою 1-ДФ). Крім того, громадянин ОСОБА_2, який згідно з реєстраційними документами був засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ "Райспром", свою причетність до господарської діяльності вказаного товариства заперечує. Джерелом цієї інформації ДПІ вказує постанову старшого слідчого ОВС СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві Стринжи Г.Л. від 01.07.2015 про призначення та проведення податкової перевірки у кримінальному провадженні №32015100000000001, порушеному 05.01.2015 за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ "Век-Тор", та протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 29.04.2015, складений старшим слідчим СУ ФР Маріупольської ОДПІ ГУ Міндоходів в Донецькій області майором податкової поліції Адарченко Д.С.
На підставі акта перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення від 12.11.2015 №0004282204 та №0004292204, з приводу правомірності яких виник спір.
У судовому процесі встановлено, що між позивачем та ТОВ "Райспром" був укладений договір поставки від 30.09.2014 №30/09/14, за умовами якого постачальник (ТОВ "Райспром") зобов`язувався поставити та передати у власність покупця (позивач), а покупець прийняти та оплатити продукцію у кількості, асортименті та за цінами, що визначені в замовленні, яке може бути подано у письмовій або усній формі. За результатами поставки продукції (аксесуари в комплекті для холодильного обладнання) ТОВ "Райспром" на адресу позивача виписано податкову накладну від 13.10.2014 №21 на загальну суму 753`547,20 грн, в тому числі ПДВ в сумі 125`591,20 грн, яку позивач включив до складу податкового кредиту у податковій декларації за жовтень 2014 року, а витрати в сумі 627`956,00 грн - до складу витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.
Порядок формування платником податку на прибуток підприємств витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, та податкового кредиту у 2014 році регулювався нормами статей 138, 139, 198 ПК (у редакції, чинній на жовтень 2014 року).
Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. (пункт 138.2 цієї статті).
Згідно із підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.