ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 911/11/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,
представників учасників справи:
позивача - публічного акціонерного товариства Банк "Траст" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства Банк "Траст" - не з`явився,
відповідача - фізичної особи - підприємця Волкової Анастасії Вікторівни - Григоришен О.О.- адвокат (ордер КС №600871,свідоцтво №3875/10),
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу публічного акціонерного товариства Банк "Траст"
на рішення господарського суду Київської області від 18.12.2018 (суддя Ейвазова А.Р.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 (головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Пономаренко Є.Ю., Смірнова Л.Г.)
у справі № 911/11/18
за позовом публічного акціонерного товариства Банк "Траст" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства Банк "Траст" (далі - Банк в особі Уповноваженої особи Фонду)
до фізичної особи - підприємця Волкової Анастасії Вікторівни (далі - ФОП Волкова А.В.)
про визнання нікчемного договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Банк в особі Уповноваженої особи Фонду звернувся до господарського суду Київської області з позовом до ФОП Волкової А.В. про визнання недійсним договору від 22.03.2016 про надання юридичного обслуговування (далі - Договір), укладеного Банком та ФОП Волковою А.В. та застосування наслідків недійсності правочину, шляхом стягнення з відповідача 880 000, 00 грн.
Позов обґрунтовано тим, що укладений сторонами правочин є фіктивним, оскільки не був спрямований на настання правових наслідків, що обумовлені ним. За твердженнями позивача, укладаючи Договір сторони не мали наміру його виконувати, а підписання актів приймання-передачі наданих послуг та їх оплата відбулися без реального надання юридичного обслуговування відповідачем. Враховуючи незаконність укладеного сторонами правочину, останній, на думку, позивача є нікчемним відповідно до пункту 8 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки відповідач є пов`язаною особою з Банком, а укладений Договір не відповідає вимогам законодавства України (у зв`язку з його фіктивністю). Позивач також просив суд застосувати наслідки недійсності правочину шляхом стягнення на його користь з відповідача грошових коштів у розмірі 880 000, 00 грн., сплачених Банком за Договором.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду Київської області від 18.12.2018 у справі № 911/11/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2019, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані відсутністю підстав для визнання Договору фіктивним та, як результат, застосування наслідків недійсності правочину, оскільки обставини виконання Договору сторонами підтверджуються наявними в матеріалах справи двосторонніми актами приймання-передачі наданих послуг та їх фактичною оплатою. Суди дійшли висновку про відсутність підстав вважати Договір нікчемним на підставі пункту 8 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки за змістом цієї статті сам факт укладення договору з пов`язаною з Банком особою не свідчить про те, що такий договір є нікчемним в силу закону, при цьому умовою для визнання договору нікчемним є встановлення факту невідповідності такого правочину вимогам законодавства України, що у даній справі не доведено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Банк, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
За твердженнями скаржника, внаслідок порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій неповно встановлені фактичні обставини справи щодо наявності підстав для визнання Договору недійсним і застосування наслідків недійсності правочину, які призвели до помилкової відмови в позові. Також скаржник зазначає про те, що суди мали застосувати до спірних правовідносин положення пункту 8 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", статті 216, 234 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), але через неправильний аналіз фактичних обставин справи та помилково встановлені обставини справи не застосували наведені норми матеріального права.
Так, на порушення вимог статті 236 Господарсько процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суди попередніх інстанцій не врахували обставин відсутності в матеріалах справи доказів як реального виконання умов Договору сторонами, так і намірів сторін його виконувати. Суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки доводам позивача щодо фіктивності спірного правочину, у тому числі й про те, що:
- за умовами укладеного Договору, ФОП Волкова А.В. як виконавець за Договором зобов`язувалась надавати юридичну допомогу в обсягах та на умовах, передбачених вказаним договором;
- пунктом 3.1 укладеного Договору сторонами визначено перелік послуг, які надаються, конкретизовані види юридичних послуг, які надає виконавець;
- пунктом 3.4 Договору прямо передбачений обов`язок виконавця передавати Банку документи, підготовлені виконавцем у письмовому вигляді;
- надання послуг підтверджується актами наданих послуг, у яких зазначається інформація щодо виду, об`єму наданих послуг та їх вартість;
- суди не врахували того, що оплата за укладеним Договором залежала напряму від об`єму та складності наданих послуг, в той час як ніким не визначався ані об`єм, ані складність наданих послуг;
- відсутня будь-яка деталізація наданих послуг за укладеним Договором;
- в пункті 1.2 Договору сторонами передбачено направлення Банком заявки на електронну адресу виконавця, в якій детально вказуються, які саме послуги необхідно надати, їх об`єм та строки виконання, в той час в матеріалах справи відсутні такі докази. По суті така заявка, на думку скаржника, є дорученням з детальним описом проблеми, на підставі якої виконавець повинен приступити до надання послуг;
- без отримання необхідних доручень з усією інформацією про зміст та об`єм послуг, які необхідно надати, виконавець позбавлений можливості приступити до надання юридичних послуг, тому не отримавши такого доручення останній не міг його виконувати;
- надання юридичних послуг не віднесено до основного виду діяльності ФОП Волкової А.В. ;
- для реального виконання умов Договору ФОП Волкова А.В. повинна мати юридичну освіту, однак в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження зазначеного, а Договором не передбачено право виконавця залучати третіх осіб для надання зазначених послуг.
З`ясовуючи обставини виконання Договору сторонами, суди попередніх інстанцій обмежились лише оцінкою актів приймання-передачі наданих послуг та доказів оплати послуг, не врахувавши при цьому доводів позивача щодо фактичної неможливості надання відповідачем послуг за Договором, що свідчить про формальний підхід судів в оцінці доказів зі справи.
Доводи інших учасників справи
Від ФОП Волкової А.В. надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому остання просить суд залишити скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, з посиланням, зокрема, на те, що судові рішення попередніх інстанцій повністю відповідають закону та фактичним обставинам справи, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. До відзиву додані роздруківки з Єдиного державного реєстру судових рішень постанов Верховного суду, викладені правові позиції у яких ФОП Волкова А.В. просить врахувати у розгляді касаційної скарги Банка, з посиланням на подібність правовідносин у справах.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що:
- 22.03.2016 ФОП Волковою А.В. (далі - виконавець) та Банком (далі - замовник) укладено договір про надання юридичного обслуговування, згідно з умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсягах та на умовах, передбачених вказаним договором;
- деталізація виду послуг, їх об`єму, строків та порядку надання обумовлюється сторонами в заявках до цього Договору, що направляються на електронну адресу виконавця (пункт 1.2 Договору);
- надання юридичних послуг замовнику здійснюється відповідно до умов Договору та заявок до нього (пункт 2.1 Договору);
- пунктом 3.1 Договору визначений перелік юридичних послуг, які надаються згідно з укладеним Договором;
- виконавець приймає на себе зобов`язання своєчасно та в повному обсязі надавати послуги за договором, а також у встановлений Договором термін, готувати та передавати на підпис замовнику акти про надані послуги (пункт 3.3 Договору);
- розмір оплати за надані послуги за цим договором залежить від об`єму та складності, виконаних послуг протягом звітного періоду та визначається в актах наданих послуг, однак не може перевищувати 400 000,00 грн. за один календарний місяць надання послуг. При розрахунку даної суми сторони виходили з орієнтовної вартості послуг: 1200,00 грн. з ПДВ на одну годину роботи виконавця. Факт надання послуг засвідчується актом наданих послуг, що складається виконавцем у двох примірниках, та не пізніше 5-ти календарних днів з дня, що наступає за звітним місяцем надається на погодження замовнику. В актах наданих послуг виконавцем зазначається інформація щодо виду, об`єму наданих послуг та їх вартості. Оплата за надання послуг замовником виконавцю здійснюється шляхом переказу коштів на банківський рахунок виконавця, зазначений в цьому договорі, протягом 5-ти банківських днів після підписання акта наданих послуг обома сторонами (розділ 5 Договору);
- Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2016 року. Договір може бути розірваний кожною із сторін достроково, з попередженням другої сторони за п`ять робочих днів (пункт 8.1 Договору);
- згідно з повідомленням від 31.10.2016 ФОП Волкова А.В. повідомила Банк про припинення дії вказаного договору;
- згідно з актами від 31.03.2016 на суму 160 000,00грн., від 26.04.2016 на суму 370 000,00грн. та від 25.05.2016 на суму 350 000,00грн. за період з 31.03.2016 по 25.05.2016 ФОП Волковою А.В. надано послуги щодо юридичного обслуговування замовника на загальну суму 880 000,00грн.
- відповідні послуги надавались за заявками Банка від 22.03.2016, 31.03.2016, 26.04.2016;
- вказані послуги оплачено Банком у повному обсязі, що підтверджується меморіальними ордерами від 27.05.2016 на суму 350 000,00грн., від 28.04.2016 на суму 370 000,00грн. та від 31.03.2016 на суму 160 000,00грн.
Судами попередніх інстанцій також встановлено що:
- рішенням правління Національного банку України від 29.12.2016 № 559-рш та прийнятим на його виконання рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО) від 30.12.2016 № 3085 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк "ТРАСТ" та делегування повноважень ліквідатора банку", вирішено ліквідувати Банк, запроваджено процедуру його ліквідації з 30.12.2016 до 29.12.2018 включно, призначено Уповноваженою особою Фонду на здійснення ліквідації Банка Кухарева В.В. ;
- на підставі наказів Уповноваженої особи Фонду від 16.12.2016 та від 06.02.2017 з метою виконання обов`язку зі збереження активів Банка утворено комісію з перевірки договорів на виявлення ознак нікчемності;
- Комісія здійснила перевірку договорів, укладених Банком, на предмет нікчемності за період з 15.12.2015 до 07.12.2016, за результатами якої виявлено ознаки нікчемності Договору, передбачені частиною третьою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Комісія встановила, що Договір не відповідає вимогам, передбаченим частиною п`ятою статті 203 ЦК України, оскільки зазначений правочин вчинений без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином, тому останній містить ознаки фіктивного правочину. Актом з питань перевірки правочинів від 13.06.2017 Комісія рекомендувала визнати Договір нікчемним;
- наказом Уповноваженої особи Фонду від 15.06.2017 Договір визнано нікчемним, про що на адресу ФОП Волкової А.В. 15.06.2017 направлено відповідне повідомлення з вимогою повернути грошові кошти в сумі 880 000 грн., які отримані нею за нікчемним Договором;
- у повідомленні було також зазначено про те, що ФОП Волкова А.В. та Банк є пов`язаними особами, оскільки протягом 2016 року основними контрагентами ФОП Волкової А. В. були: товариство з обмеженою відповідальністю "АВК КОНФЕНКШІНЕРІ" (далі - ТОВ "АВК КОНФЕНКШІНЕРІ") та товариство з обмеженою відповідальністю "ФК"КОНТРАКТОВИЙ ДІМ" (далі - ТОВ "ФК"КОНТРАКТОВИЙ ДІМ"). Зазначені Товариства є пов`язаними з Банком особами та містяться в офіційно поданому до Національного банку України переліку осіб, пов`язаних з Банком. Пов`язаність ФОП Волкової А.В. та Банка визначена згідно з положенням "Про визначення пов`язаних із банком осіб", затвердженим постановою Національного банку України від 12.05.2015 № 315, за критерієм економічної залежності (основним джерелом надходжень особи, в тому числі для погашення заборгованості або виконання зобов`язань, є кошти Банка та/або пов`язаної з Банком особи або особи, яка має ознаки пов`язаності).
4. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб":
стаття 1:
- цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків;
- метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків;
частина перша статті 3:
- Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом;
частини перша - третя, п`ята статті 38:
- Фонд зобов`язаний забезпечити збереження активів та документації банку;
- протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті;
- правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;
9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства;
- порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду;
- у разі отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов`язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. Такий нікчемний договір не може бути використаний для визначення ринкової ціни.
ЦК України:
стаття 11:
- цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини;
частина перша статті 13:
- цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства;
стаття 14:
- цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї;
стаття 15:
- кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання;
стаття 16:
- кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу;
- способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов`язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб;
- суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках;
- суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу;
частина перша статті 202:
- правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків;
частина п`ята статті 203:
- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
стаття 204:
- правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним;
стаття 215:
- підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин);
стаття 234:
- фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами;
частина першої статті 901:
- за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором;
стаття 902:
- виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору;
стаття 903:
- якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" :
стаття 1:
- господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню у бухгалтерському обліку;
частина перша статті 9:
- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
ГПК України:
частини перша - третя статті 13:
- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;
- учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом;