ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/10801/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,
за участю секретаря судового засідання Шпорта О. В.
розглянувши касаційні скарги Державного підприємства "Львівський виробничо-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" та Львівської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2018 (суддя Шкурдова Л.М.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 (головуючий суддя - Кравчук Г.А., судді: Коробенко Г.П., Козир Т.П.)
за позовом Міністерства аграрної політики та продовольства України
до:
1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Опора -БКБ",
2.Державного підприємства "Львівський виробничо-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації",
3. Державної інспекції сільського господарства,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:
1. Львівська обласна державна адміністрація,
2. Фонд державного майна України,
3. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру,
4. Львівська міська рада,
про визнання недійсним рішення Державної інспекції сільського господарства України, інвестиційного договору та зобов`язання вчинити певні дії,
За участю представників:
від позивача: не з`явився,
від відповідача-1: Максимишин І.Б. - адвокат,
від відповідача-2: Горячев О.А. - адвокат,
від відповідача-3: не з`явився,
від третьої особи-1: Смотрич Д.В. - адвокат,
від третьої особи-2: не з`явився,
від третьої особи-3: не з`явився,
від третьої особи-4: Никифоров Д.О. - адвокат,
ВСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1. Міністерство аграрної політики та продовольства України (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Опора-БКБ" (далі - ТОВ "Опора-БКБ", відповідач-1), Державного підприємства "Львівський виробничо-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" (далі - ДП "Львівський виробничо-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації", відповідач-2), Державної інспекції сільського господарства України (далі - відповідач-3, Інспекція), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Львівської обласної державної адміністрації (далі - третя особа-1), Фонду державного майна України (далі - третя особа-2), Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - третя особа-3), Львівської міської ради (далі - третя особа-4), про:
- визнання недійсним рішення Державної інспекції сільського господарства України про дозвіл на укладення Інвестиційного договору від 07.12.2012 №42 між ДП "Львівський виробничо-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" та ТОВ "Опора- БКБ", оформленого листом Державної інспекції сільського господарства України №33-8- 11/5476 від 17.10.2012;
- визнання недійсним Інвестиційного договору від 07.12.2012 №42, укладеного між ДП "Львівський виробничо-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" та ТОВ "Опора-БКБ";
- зобов`язання ТОВ "Опора-БКБ" знести самовільно збудований 9-ти поверховий багатоквартирний житловий будинок за адресою: м. Львів, вул. Лемківська, 9-а, розташований на земельній ділянці кадастровий номер 4610137500:03:001:0029, площею 0,0795 га, з цільовим призначенням "для обслуговування побутового корпусу", за адресою: м. Львів, вул. Лемківська, 9-а, та відновити на цій земельній ділянці приміщення побутового корпусу площею 135,7 м2 до попереднього стану за власні кошти.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний Інвестиційний договір підлягає визнанню недійсним з підстав відсутності повноважень сторін на його укладення, оскільки була відсутня згода Державної інспекції сільського господарства України на укладення такого договору. Позивач зазначає, що лист №33-8-11/5476 від 17.10.2012 не свідчить про надання Державною інспекцією сільського господарства України такої згоди, оскільки така згода мала б бути оформлена шляхом видачі відповідного наказу. Позивач також зазначає, що Фондом державного майна України не було надано згоду на укладення спірного правочину. Укладення Інвестиційного договору свідчить про порушення порядку відчуження майна, вилучення майна із державної власності, в зв`язку з не проведенням процедури аукціону. Інвестиційним договором передбачено розпорядження земельною ділянкою без згоди її власника; за даним договором право замовника будівництва передано особі, що не мала права здійснювати забудову земельної ділянки; умови договору порушують норми земельного законодавства щодо цільового використання земельних ділянок; у зв`язку з реалізацією Інвестиційного договору право на земельну ділянку та розташоване на ній нерухоме майно вибуло у держави всупереч встановленому законом порядку, а взамін держава не отримала жодного майна із законним правовим статусом.
3. Відповідач-1 проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи, що судом у справі №914/3236/14 вже розглядалися вимоги про визнання недійсним Інвестиційного договору від 07.12.2012 №42 з аналогічних підстав, про які позивач зазначає у даній справі №910/10801/18. Рішенням суду у справі №914/3236/14 встановлено відсутність підстав для визнання Інвестиційного договору від 07.12.2012 р. №42 недійсним, а також просив застосувати наслідки спливу позовної давності.
4. Відповідач-2 подав відзив на позов, в якому підтримав позовні вимоги.
5. Третьою особою-1 подані пояснення по справі, в яких зазначено, що вимога про визнання недійсним Інвестиційного договору вже була предметом судового розгляду.
6. Третя особа-2 надала пояснення про відсутність необхідності надання Фондом згоди на укладення спірного Інвестиційного договору від 07.12.2012 №42.
7. Третя особа-4 подала пояснення, в яких позовні вимоги підтримала.
ІІ. Короткий зміст судових рішень
8. Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2019, у задоволенні позову відмовлено.
9. Додатковою постановою від 23.05.2019 в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Опора БКБ" про розподіл судових витрат відмовлено.
ІІІ. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді
10. 14.06.2019 (згідно з поштовим штемпелем на конверті) Державне підприємство "Львівський виробничо-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" звернулося із касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 у справі № 910/10801/18 безпосередньо до Касаційного господарського суду.
11. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу касаційної скарги між суддями від 27.06.2019 для розгляду справи № 910/10801/18 визначено колегію суддів у складі: Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Стратієнко Л.В., Ткач І.В.
12. 04.07.2019 суддями Верховного Суду Кондратовою І.Д., Стратієнко Л.В., Ткачем І.В. подано заяву про самовідвід у розгляді справи № 910/10801/18 в порядку статті 35 Господарського процесуального кодексу України.
13. Ухвалою Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 910/10801/18 заяву суддів Кондратової І.Д., Стратієнко Л.В., Ткача І.В. про самовідвід у розгляді справи №910/10801/18 за касаційною скаргою Державного підприємства "Львівський виробничо-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 задоволено.
14. Витягом з протоколу передачі касаційної скарги раніше визначеному складу суду від 08.07.2019 у справі № 910/10801/18 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Краснов Є.В., Мачульський Г.М.
15. 14.06.2019 (згідно з поштовим штемпелем на конверті) Львівська міська рада звернулась із касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 у справі № 910/10801/18 безпосередньо до Касаційного господарського суду.
16. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу касаційної скарги між суддями від 27.06.2019 для розгляду справи № 910/10801/18 визначено колегію суддів у складі: Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Стратієнко Л.В., Ткач І.В.
17. 04.07.2019 суддями Верховного Суду Кондратовою І.Д., Стратієнко Л.В., Ткачем І.В. подано заяву про самовідвід у розгляді справи № 910/10801/18 в порядку статті 35 Господарського процесуального кодексу України.
18. Ухвалою Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 910/10801/18 заяву суддів Кондратової І.Д., Стратієнко Л.В., Ткача І.В. про самовідвід у розгляді справи №910/10801/18 за касаційною скаргою Львівської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 задоволено.
19. Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу касаційної скарги від 08.07.2019 у справі № 910/10801/18 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Краснов Є.В., Мачульський Г.М.
20. Ухвалою Верховного Суду від 18.07.2019 у справі № 910/10801/18 відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами Державного підприємства "Львівський виробничо-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" та Львівської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 у справі № 910/10801/18; призначено до розгляду касаційні скарги на 11.09.2019.
21. Ухвалою Верховного Суду від 03.09.2019 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Опора-БКБ" про проведення судового засідання у режимі відеоконференції було задоволено.
22. В судовому засіданні 11.09.2019 оголошено перерву до 25.09.2019.
23. В судові засідання, проведені 11.09.2019 і 25.09.2019 в режимі відеоконференції, з`явилися представники відповідача-2 та третіх осіб 1 і 4, котрі підтримали касаційні вимоги, представник відповідача-1, який заперечив проти касаційних скарг та просив відмовити в їх задоволенні. Решта представників сторін не з`явились у судові засідання, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
ІV. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
24. У касаційній скарзі відповідач-2 просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
25. Ці вимоги мотивовано неправильним застосуванням судами ч.1 ст. 203, ст. 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), незастосуванням положення п.13 Порядку відчуження об`єктів державної власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №803 від 06.06.2007 року, та пп. "ї" п.1 ч,1 ст.7 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", абз.2 ч.1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно", ст.ст 17, 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК), хибним потрактуванням положення Інвестиційного договору щодо обов`язку Підприємства передати земельну ділянку в якості Інвестиції, ототожнивши таку з передачею будівельного майданчика, не врахуванням того, що земельна ділянка входить в межі історичного ареалу м.Львова, та відсутності переюдиції у встановлених судом у справі №914/3236/14 обставинах.
26. Львівська міська рада у касаційній скарзі також просить вказані рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.
27. Аргументи третьої особи-4 є аналогічними з доводами відповідача-2. Звертає скаржник увагу суду на те, що згода Інспекції на укладання Інвестиційного договору могла бути надана суб`єкту господарювання, визначеному за результатами аукціону (на конкурсних засадах), функції замовника нерозривно пов`язані зі статусом користувача або власником земельної ділянки, незастосування судами ст.ст. 17, 42, 120 ЗК України, вважає побудований 9-ти поверховий будинок самочинним будівництвом.
V. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
28. Судами у справі встановлено, що 07.12.2012 між ДП "Львівський виробничо-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Опора-БКБ" (інвестор) укладено Інвестиційний договір №42 (далі - Інвестиційний договір) про проектування та реконструкцію об`єкта нерухомого майна - приміщення побутового корпусу площею 135,7 м2 за адресою: м.Львів, вул.Лемківська, 9-а.
Згідно з п. 2.2 Інвестиційного договору замовник передає інвестору свої функції з проектування та реконструкції об`єкту, за винятком функцій для забезпечення відведення та передачі інвестору згідно акту земельної ділянки для реконструкції об`єкта, розташованого на ній.
Замовник надає своє право користування земельною ділянкою у якості інвестиції в об`єкт реконструкції. Після здачі об`єкта в експлуатацію, замовник набуває право власності на реконструйовані нежитлові приміщення загальною площею не менше ніж 180 кв.м. відповідно до узгодженого сторонами акту розподілу площ (п. 2.3 Інвестиційного договору).
На період реконструкції інвестор безоплатно забезпечує замовника придатним до експлуатації приміщенням, що передбачено п.п.3.2.18 Інвестиційного договору.
У п.1.8 спірного договору сторони визначили строк його дії - до повного виконання своїх обов`язків сторонами. При цьому, на інвестора покладено обов`язки із забезпечення будівництва, перевірки актів виконаних робіт, здачу об`єкта в експлуатацію тощо.
29. Відповідно до Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 177923 від 05.10.2011, відповідачу-2 належить на праві постійного користування земельна ділянка площею 0,0795 га за адресою: м. Львів, вул. Лемківська, 9а.
30. На вказаній земельній ділянці був розташований належний до державної власності будинок: приміщення побутового корпусу площею 135,7 кв.м., який підлягав реконструкції відповідно до умов договору.
Побутовий корпус за адресою: вул. Лемківська, 9-а, м. Львів, належав на праві господарського відання ДП "Львівський виробничо-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації", що підтверджується реєстраційним посвідченням серії КММ №015863, виданим Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки Управління житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації 12.09.2002.
31. У справі встановлено, що на момент укладення Інвестиційного договору ДП "Львівський виробничо-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" входило до сфери управління Державної інспекції сільського господарства України та було їй підзвітне.
32. В матеріалах справи міститься лист Державної інспекції сільського господарства №33-8-11/5476 від 17.10.2012, адресований ДП "Львівський виробничо-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації", відповідно до якого відповідачем-1 надано погодження відповідачу-2 на укладення Інвестиційного договору.
33. Після укладення Інвестиційного договору та внаслідок його реалізації ТОВ "Опора- БКБ" збудовано 9-ти поверховий багатоквартирний житловий будинок, що підтверджується Декларацією про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності (інформація про об`єкт - м. Львів, вул. Лемківська, 9а, реконструкція з розширенням приміщень побутового корпусу під багатоквартирний житловий будинок із закладами громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Лемківська, 9а у м. Львові), яка зареєстрована Департаментом державної архітектурно - будівельної інспекції у Львівській області 11.04.2016 за № ЛВ 143161042335.
34. Нежитлове приміщення загальною площею 183,6 кв.м за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Лемківська, буд.9А, перебуває у державній власності, власником зазначено ДП "Львівський виробничо-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації".
35. Земельна ділянка за кадастровим номером 4610137500:03:001:0029 площею 0,0795га за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Лемківська, 9А перебуває у державній власності, власник - держава в особі Львівської обласної державної адміністрації.
36. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 №551-р "Про віднесення цілісних майнових комплексів державних підприємств і установ до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України" цілісний майновий комплекс ДП "Львівський виробничо-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" (код згідно з ЄДРПОУ 05500517) віднесено до сфери управління Мінагрополітики.
Зазначена передача із сфери управління Державної інспекції сільського господарства України до сфери управління Мінагрополітики відбулася на підставі Акта приймання-передачі, затвердженого першим заступником Мінагрополітики 12.12.2017.
37. Листом від 11.05.2018 ДП "Львівський виробничо-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" повідомило Мінагрополітики, як орган управління майном, про порушення прав держави на земельну ділянку кадастровий номер 4610137500:03:001:0029, площею 0,0795 га з цільовим призначенням "для обслуговування побутового корпусу", за адресою м. Львів, вул. Лемківська, 9-а.
VІ. Короткий виклад мотивів судових рішень судів попередніх інстанцій
38. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції прийшов до висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що площа приміщень, які належать ДП "Львівський виробничо-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" збільшилась в результаті укладення Інвестиційного договору, земельна ділянка за адресою: м.Львів, вул.Лемківська, 9а перебуває у постійному користуванні ДП "Львівський виробничо-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" та із державної власності не вибувала, а відтак, позивач, який не є стороною оспорюваного договору, наявність свого порушеного права та інтересів держави укладенням спірного Інвестиційного договору не довів.
39. Крім того судом у справі №914/3236/14 вже досліджувалось питання щодо визнання Інвестиційного договору недійсним з тих самих підстав, що заявлені Позивачем у даній справі, а також встановлено, що лист Державної інспекції сільського господарства №33-8-11/5476 від 17.10.2012 є належним доказом на підтвердження висловлення згоди на укладення Інвестиційного договору, що виключає підстави для задоволення позову в частині визнання недійсним рішення Державної інспекції сільського господарства України про дозвіл на укладення Інвестиційного договору від 07.12.2012 №42, яке оформлене листом №33-8-11/5476 від 17.10.2012 (у зв`язку з тим, що така згода мала б бути оформлена наказом), так і для визнання недійсним Інвестиційного договору від 07.12.2012 №42.
40. Оскільки основна вимога про визнання недійсним Інвестиційного договору не підлягає задоволенню, суди відмовили у задоволенні і решти позовних вимог, які є похідними від цієї вимоги.
VІІ. Позиція Верховного Суду
41. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК):
"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."
З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів та встановленням по новому обставин справи.
42. Розглядаючи доводи касаційних скарг та заперечення на них, колегія суддів касаційного суду приймає до уваги наступне.
43. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державна інспекція сільського господарства України у вересні 2014 року зверталась з позовною заявою до ТОВ "Опора-БКБ", ДП "Львівський виробничо-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" про визнання недійсним Інвестиційного договору від 07.12.2012 №42 з тих самих підстав, які зазначені позивачем - Міністерством аграрної політики та продовольства України в позовній заяві у даній справі №910/10801/18.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.11.2014 в позові відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.12.2014 рішення Господарського суду Львівської області від 20.11.2014 у справі №914/3236/14 залишено без змін, а апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства України - без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.03.2015 у справі №914/3236/14 частково задоволено касаційну скаргу позивача: постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.12.2014 та рішення Господарського суду Львівської області від 20.11.2014 у справі №914/3236/14 скасовано та передано справу на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.
За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду Львівської області у справі №914/3236/14 від 12.05.2015 позов задоволено повністю та визнано недійсним Інвестиційний договір.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду у справі №914/3236/14 від 16.12.2015, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 28.03.2016, рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/3236/14 від 12.05.2015 в частині визнання недійсним Інвестиційного договору №42 від 07.12.2012 скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.
44. У межах вказаної справи №914/3236/14 судом розглядалося питання наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним Інвестиційного договору №42 від 07.12.2012, досліджувалось додержання сторонами вимог в момент вчинення правочину, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст. 203 ЦК України, та встановлено, що будівля за адресою вул. Лемківська. 9А у м. Львові належить до державної власності і закріплена на праві господарського відання за Львівським виробничо - технічним центром стандартизації, метрології та сертифікації (Львівський центр "Облагростандарт"), листом Державної інспекції сільського господарства №33- 8-11/5476 від 17.10.2012, надано погодження на укладення інвестиційного договору; законодавством не передбачена процедура для погодження договорів, а тому такий лист є належним допустимим доказом погодження інвестиційного договору №42 від 07.12.12. Також Інвестиційний договір було схвалено ДП "Львівський виробничо-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації".
Також у справі №914/3236/14 судом досліджено, що спірний Інвестиційний договір не потребує погодження Фондом державного майна України, про що також зазначено Фондом державного майна України в своїх поясненнях, положеннями Закону України "Про управління об`єктами державної власності" не передбачено погодження інвестиційних договорів фондом.
У справі №914/3236/14 досліджувались твердження про те, що умови спірного договору порушують норми земельного законодавства щодо цільового використання земельних ділянок та судом було встановлено, що детальним планом території міста передбачено розміщення на земельній ділянці приміщень побутового корпусу під багатоквартирний будинок з закладами громадського призначення та підземним паркінгом в м. Львові, на вул. Лемківська, 9, з функцією використання - землі громадського призначення, що спростовує посилання на нецільове використання земельної ділянки.
Крім того, судом встановлено наявність у ТОВ "Опора-БКБ" права здійснювати реконструкцію нежитлових приміщень на земельній ділянці в м. Львові, на вул. Лемківська, 9 на виконання умов Інвестиційного договору, а тому твердження позивача, як на підставу для визнання договору недійсним, що право замовника будівництва передано особі, яка не мала права здійснювати забудову земельної ділянки, відхилені судом.
Як встановлено у справі №914/3236/14, в результаті укладеного Інвестиційного договору об`єкт не вибуває із власності держави, оскільки відповідно до умов договору замовник у справі після здачі об`єкта в експлуатацію набуває в установленому порядку приміщення не менше ніж 180 кв.м., виконання сторонами умов Інвестиційного договору не передбачає фактичне відчуження нерухомого майна з його переходом у приватну власність, отже укладення Інвестиційного договору не свідчить про порушення порядку відчуження майна та вилучення майна із державної власності, в зв`язку з чим дані твердження не свідчать про наявність підстав для визнання Інвестиційного договору недійсним.
Також судами враховано, що постановою Львівського апеляційного господарського суду у справі №914/3236/14, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України, встановлено, що згідно Ухвали сесії Львівської міської ради №3385 від 11.03.10 відповідачу-2 передано земельну ділянку площею 0,0795 га на вул. Лемківській, 9А у постійне користування для обслуговування побутового корпусу за рахунок земель, що надані у власність або користування, за функцією використання - землі громадського призначення. Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №898 від 15.11.13 дозволено розроблення детального плану території у межах вул. Під Дубом, просп. Чорновола, вул. Хімічна, вул. Лемківська, вул. Замарстинівська.
Такий детальний план території розроблено та передбачено розміщення на належній відповідачу-2 земельній ділянці приміщень побутового корпусу на вул. Лемківська 9 А під багатоквартирний житловий будинок з закладами громадського призначення та підземним паркінгом в м. Львів.
Отже суди визнали, що матеріалами справи не підтверджуються доводи скаржників про те, що умови Інвестиційного договору порушують норми земельного законодавства щодо цільового використання земель.
45. Частиною 4 ст. 75 ГПК України встановлено, що: