ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/3361/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2018 (суддя Якименко М.М.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2019 (головуючий суддя Скрипка І. М., судді Тищенко А. І., Чорна Л. В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Венбест" до Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" про стягнення 216 968, 00 грн,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. 01.03.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Венбест" (далі - Позивач, Товариство) звернулось до Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" (далі - Відповідач, Банк) з позовом про стягнення заборгованості за послуги охорони на загальну суму 216 968 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані нездійсненням оплати наданих за Договором № 782-Ф від 01.09.2014 про фізичну охорону Банку (далі - Договір) послуг за грудень 2015 року та за січень 2016 року.
2. Розгляд справи судами
2.1. 20.03.2017 Господарський суд міста Києва прийняв рішення, залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2017, яким у позові відмовив повністю.
2.2. 28.11.2017 Вищий господарський суд України прийняв постанову, якою рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 скасував, справу передав на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
2.3. 28.02.2018 Господарський суд міста Києва прийняв рішення, залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2018, яким позовні вимоги задовольнив повністю; стягнув з Відповідача на користь Позивача 216 968, 00 грн.
2.4. Судове рішення мотивовані тим, що, враховуючи положення частин четвертої та шостої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", початок введення тимчасової адміністрації не є підставою для припинення, розірвання або невиконання договорів про надання послуг (виконання робіт), які забезпечують господарську діяльність банку, зокрема договорів охорони, а обмеження щодо задоволення вимог кредиторів, встановлене пунктом 1 частини п`ятої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", не поширюється на зобов`язання банку в тому числі щодо витрат, пов`язаних із забезпеченням його господарської діяльності, отже введення процедури тимчасової адміністрації та подальше відкликання банківської ліцензії Відповідача не є тією обставиною, що звільняє його від оплати отриманих послуг, надання яких належним чином підтверджено та не спростовано Відповідачем, а сплата їх вартості не доведено.
2.5. 29.08.2018 постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 скасовано; справу передано на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.
2.6. Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу, не врахував позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 13.03.2018 у справі № 910/23398/16, не надав оцінки спірним правовідносинам у контексті наведених норм Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", залишив поза увагою і не надав належної оцінки тим обставинам, що 29.01.2016 Фонд запровадив тимчасову адміністрацію та розпочав процедуру виведення Банку з ринку; 25.02.2016 Правлінням НБУ прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії, а з 26.02.2016 розпочато процедуру ліквідації Банку; Позивач звернувся із цим позовом після відкликання банківської ліцензії та початку ліквідації Банку (позовну заяву від 17.02.2017 № 133 отримано господарським судом 01.03.2017 згідно з відбитком штампу суду на позовній заяві). Відповідних правових наслідків настання зазначених обставин досліджено та з`ясовано судом не було. Разом з цим Відповідач упродовж усього розгляду спору, зокрема, й в апеляційній скарзі, наголошував на тому, що Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено особливий порядок задоволення вимог кредиторів із встановленою черговістю, та акцентував на неприпустимості задоволення кредиторських вимог поза межами ліквідаційної процедури, що має місце у цьому випадку. Відповідач зауважував, що на Позивача поширюються обмеження, установлені зазначеним Законом, а тому з часу запровадження у Банку тимчасової адміністрації не можуть бути задоволені вимоги Позивача поза межами ліквідаційної процедури Банку. Проте наведені доводи суд апеляційної інстанції не перевірив, відповідної правової оцінки таким обставинам не надав, як і не зазначив мотивів, за яких суд їх відхилив чи прийняв. Суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові обмежився лише посиланням на те, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.
2.7. 06.06.2019 постановою Північного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2018 залишено без змін.
2.8. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідно до пункту 12.8 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 № 2 (далі - Положення), оплата витрат, пов`язаних із здійсненням ліквідації, здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат банку, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. До цих витрат належить, зокрема, і витрати з утримання та збереження майна банку, витрати на охорону майна та приміщень банку. Однак уповноважена особа Фонду не здійснила заходи щодо включення до кошторису витрати на оплату послуг Позивача ні у період тимчасової адміністрації, ні у період ліквідації Банку. З огляду на наведене суд дійшов висновку про те, що неплатоспроможність Банку на будь-якій її стадії не є підставою невиконання ним договірних зобов`язань, спрямованих на забезпечення його господарської діяльності, оскільки встановлений законодавством порядок передбачає включення цих витрат як в процесі здійснення тимчасової адміністрації, так і під час ліквідації банку в кошторис, тому на послуги з охорони майна банку не поширюються обмеження, встановлені частиною шостою статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Банк подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2019, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
4. Доводи Скаржника, викладені в касаційній скарзі
4.1. Враховуючи, що у Банку запроваджено процедуру ліквідації, звернення з заявою про акцептування вимог Позивача, відповідно до частини першої статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", є єдиним способом захисту порушеного права, оскільки за відсутності такого звернення заборгованість вважається погашеною. Однак Позивач з відповідною заявою до Банку не звертався.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
5.1. 12.09.2019 Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2019 залишити без змін, касаційну скаргу залишити без задоволення.
5.2. Банк відмовив Товариству в оплаті послуг не з посиланням на спеціальний порядок задоволення кредиторських вимог, встановлений Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а у зв`язку з ненаданням виконавцем належного підтвердження виконання зобов`язань за Договором та обсягу виконаних робіт.
5.3. Суди правильно застосували частину шосту статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки обмеження, встановлене пунктом 1 частини п`ятої цієї статті не поширюється на зобов`язання банку, пов`язані із забезпеченням його господарської діяльності.
5.4. Уповноважена особа Фонду не вжила заходи щодо включення до кошторису витрати на оплату послуг Позивача ні у період тимчасової адміністрації, ні у період ліквідації Банку.
5.5. Неплатоспроможність Банку на будь-якій її стадії не є підставою невиконання договірних зобов`язань, що спрямовані на забезпечення його господарської діяльності, тому заборгованість за послуги охорони майна Банка повинна бути сплачена.
6. Встановлені судами обставини
6.1. 01.09.2014 року між Товариством (виконавець) та Банком (замовник) укладено Договір, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується здійснити заходи з охорони майна на об`єктах замовника згідно з розрахунком-дислокацією об`єктів (Додаток № 1) та оперативно реагувати на правопорушення, що скоюються на території охоронюваного об`єкта.
6.2. Згідно з пунктом 2.2 Договору охорона об`єкта здійснюється шляхом організації роботи постів фізичної охорони виконавця згідно з Додатком № 1 до цього Договору.
6.3. Відповідно до підпункту 3.2.13 пункту 3.2 Договору замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати послуги виконавця за цим Договором.
6.4. Пунктами 8.1, 8.2 Договору передбачено, що вартість послуг виконавця визначається Розрахунком-дислокацією вартості постів Товариства з охорони об`єкта Банку (Додаток № 1), який є невід`ємною частиною цього Договору. Оплата за Договором здійснюється на умовах передплати і проводиться щомісячно, в термін перших п`яти банківських днів з моменту підписання договору.
6.5. Згідно з пунктом 8.5 Договору фактичне надання послуг підтверджується актом наданих послуг, що складається виконавцем та направляється на підпис замовнику не пізніше п`яти перших днів місяця, наступного за місяцем, у якому надавалися послуги. Замовник має право підписати та направити виконавцю акт наданих послуг, або не підписувати та надати письмові пояснення. Якщо протягом 10 календарних днів після отримання акта наданих послуг замовник відмовляється його підписувати або надавати письмові пояснення щодо відмови, послуги охорони вважаються наданими у повному обсязі без зауважень.
6.6. Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами й скріплення печатками сторін. Строк договору починає свій перебіг з моменту, визначеного Розрахунком-дислокацією (пункти 9.1, 9.2 Договору).
6.7. На виконання умов Договору Позивач надав Банку послуги з охорони майна, що підтверджується підписаними між сторонами актами здачі-прийняття робіт: №Ф-12/782 за грудень 2015 року на суму 114 000,00 грн та № Ф-01/782 за січень 2016 року на суму 102 968,00 грн, однак надані послуги Відповідач не оплатив.
6.8. Факт надання послуг Позивачем Відповідачу у грудні 2015 року та січні 2016 року підтверджується заявами свідків, які оформлені у відповідності до вимог статей 87 та 88 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
6.9. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) від 29.01.2016 № 96 розпочато процедуру виведення Банку з ринку, шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 29.01.2016 по 28.02.2016 (включно); призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора Банку, визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ларченко Ірині Миколаївні на один місяць з 29.01.2016 по 28.02.2016 (включно).
6.10. Відповідно до постанови правління Національного банку України (далі - НБУ) від 25.02.2016 №109 вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати Банк.