ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 920/844/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - Данилова К.О.,
відповідача - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
на рішення Господарського суду Сумської області від 05.03.2019 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019
за позовом Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
до Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання"
про стягнення 3 060 грн пені та зобов`язання виконати рішення на підставі статті 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України".
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позовних вимог
1. Харківська Сумське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення АМК) звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" (далі - ПАТ "Сумське НВО") про:
зобов`язання відповідача усунути наслідки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке встановлене у пункті 2 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 29 від 27.10.2016 (далі - Рішення № 29), шляхом виконання перерахунку розміру плати за послуги з централізованого постачання гарячої води у зв`язку зі зниженням їх якості у листопаді та грудні 2014 року;
стягнення 3 060 грн пені внаслідок невиконання в установлений строк Рішення № 29 в частині накладення на ПАТ "Сумське НВО" штрафу.
Стислий виклад судових рішень
2. Рішенням Господарського суду Сумської області від 05.03.2019 (суддя Спиридонова Н.О.) позов задоволено частково; стягнуто з відповідача до загального фонду Державного бюджету України 3 060 грн пені; в решті позову відмовлено.
3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 (колегія суддів: Буравльов С.І., Пашкіна С.А., Калатай Н.Ф.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Стислий виклад вимог касаційної скарги
4. Відділення АМК просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Аргументи учасників справи
Аргументи позивача, зазначені в касаційній скарзі
5. У касаційній скарзі зазначено, що суди попередніх судових інстанцій порушили норми матеріального права, а саме частину першу статті 18 та статтю 30 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", не усунули допущеного відповідачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції внаслідок чого не забезпечили захист інтереси споживачів та рівності сторін договору про надання послуг з централізованого постачання гарячої води.
6. Суди першої та апеляційної інстанції дійшли помилкового висновку, що відповідач усунув встановлені Рішенням № 29 порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Визнання постановою Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 920/30/17 недійсним Рішення № 29 в окремій частині не звільняє відповідача від обов`язку виконати це рішення.
Зміст оскаржених рішень місцевого та апеляційного господарських судів свідчить про повторний перегляд ними Рішення № 29.
Отже, суди порушили положення статті 129-1 Конституції України, статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", частини другої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210-ІІ).
7. Відповідно до статті 48 Закону № 2210-ІІ органи Антимонопольного комітету України приймають рішення про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Таке рішення повинно мати чіткий безальтернативний характер. Оскільки порушення, встановлене Рішенням № 29, не припинилось, Відділення АМК звернулось з позовом у справі. Суди відмовивши у задоволенні позову, порушили зазначену норму права.
8. Попередні судові інстанції, дослідивши обставини, які свідчать про припинення порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції дійшли помилкового висновку про його усунення.
Аргументи відповідача, зазначені у відзиві на касаційну скаргу
9. Відповідач просить у задоволенні касаційної скарги відмовити та зазначає, що висновок судів про виконання Рішення № 29 є обґрунтованим.
10. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
11. У резолютивній частині Рішенням № 29 зазначено:
ПАТ "Сумське НВО" займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з централізованого постачання гарячої води у територіальних (географічних) межах зони обслуговування цього підприємства в місті Суми протягом 2014- 2015 років та у січні-вересні 2016 року з часткою 100 % (пункт 1);
дії ПАТ "Сумське НВО", які полягали в нарахуванні споживачам плати в повному обсязі за послуги з централізованого постачання гарячої води, надані з відхиленням їх якісних показників від нормативних у листопаді та грудні 2014 року, визнано порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону № 2210-ІІ, у вигляді зловживання монопольним становищем на досліджуваному ринку, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, яке було б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку (пункт 2);
ПАТ "Сумське НВО" зобов`язано протягом двох місяців з дня отримання рішення усунути наслідки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначеного у пункті 2 резолютивної частини рішення, шляхом виконання перерахунку розміру плати за послуги з централізованого постачання гарячої води у зв`язку із зниженням їх якості у листопаді та грудні 2014 року. Про вжиті заходи повідомити Відділення АМК (пункт 3);
за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у пункті 2 резолютивної частини рішення, на ПАТ "Сумське НВО" накладено 68 000 грн штрафу (пункт 4).
12. ПАТ "Сумське НВО" звернулося до суду з позовом про скасування Рішення № 29 (справа № 920/30/17).
13. Верховний Суд 26.06.2018 ухвалив у справі № 920/30/17 постанову, якою рішення місцевого та апеляційного судів скасував; ухвалив нове рішення про задоволення позову частково; визнав недійсним Рішення № 29 у частині таких слів і цифр, вміщених у пункті 3 цього рішення: "шляхом виконання перерахунку розміру плати за послуги з централізованого постачання гарячої води у зв`язку із зниженням їх якості у листопаді та грудні 2014 року"; у решті позову відмовлено.
14. Постанову Верховного Суду мотивовано, тим, що органи Антимонопольного комітету України, зокрема, відповідно до статті 48 Закону № 2210-ІІ не мають повноважень надавати ПАТ "Сумське НВО" вказівок з питань господарської компетенції, у цьому разі - щодо виконання перерахунку розміру плати за послуги з централізованого постачання гарячої води. ПАТ "Сумське НВО" зобов`язане усунути встановлене порушення законодавства про захист економічної конкуренції самостійно у визначений законом спосіб.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. АКТИ ЗАСТОСУВАННЯ ПРАВА
Закон України "Про захист економічної конкуренції"
15. Частина друга статті 56
Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання.
16. Частина третя статті 56
Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
17. Частина п`ята статті 56
За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Закон України "Про Антимонопольний комітет України"
18. Частина перша статті 22
Розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.