ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/15932/14
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,
за участю секретаря судового засідання - Шпорта О.В.,
розглянувши касаційні скарги Відкритого акціонерного товариства "Укртурінвест" та Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2015 (суддя Курдельчук І.Д.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 (головуючий суддя - Козир Т.П., судді: Разіна Т.І., Кравчук Г.А.)
за позовом Товариства власників квартир "Літа"
до: 1. Київської міської ради,
2. Відкритого акціонерного товариства "Укртурінвест",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Державне агентство земельних ресурсів України,
про визнання державного акту на право власності на земельну ділянку та договору купівлі-продажу недійсними, скасування державної реєстрації державного акта на право власності на землю,
За участю представників сторін:
від позивача: Головніна О.Г. - голова правління, Канарський В.О. - адвокат,
від відповідача-1: Баранов М.С. - представник,
від відповідача-2: Супрун А.М. - в.о. голови правління,
від реєстраційної служби: Субота О.В. - представник,
від третьої особи: не зʼявився,
ВСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1. У серпні 2014 року Товариство власників квартир "Літа" (далі - позивач) звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі - відповідач-1, КМР), Відкритого акціонерного товариства "Укртурінвест" (далі - відповідач-2, ВАТ "Укртурінвест"), Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач-3) та просило суд:
- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу земельної ділянки від 02.04.2017 року, укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2;
- визнати недійсним державний акт серії КВ №137542 на право власності на земельну ділянку розміром 0,1742 га, виданий відповідачу-2 та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №02-8-00194;
- зобов`язати відповідача-3 внести відповідні зміни до земельного кадастру щодо визнання недійсним державного акта серії КВ №137542 на право власності на земельну ділянку розміром 0,1742 га та скасувати державну реєстрацію за №02-800194 від 30.09.2008 року державного акта на право власності на землю.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що земельна ділянка, яка є предметом спірного договору, є прибудинковою територією будинку по вул. Суворова №14/ 12, який є пам`яткою архітектури, а тому продаж її відбувся незаконно. При цьому, судовими рішеннями були скасовані рішення відповідача-1 щодо продажу земельної ділянки.
3. ВАТ "Укртурінвест" звернулося до суду із заявою про застосування позовної давності, посилаючись на те, що позивач дізнався про порушення його права ще у 2007 році.
4. У письмових поясненнях Київська міська рада посилалася на Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009, за змістом якого рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції. Водночас Конституційний Суд України зазначив, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати своїх попередніх рішень, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, повʼязані з реалізацією певних субʼєктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і субʼєкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.
ІІ. Короткий зміст судових рішень
5. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2015, провадження у цій справі в частині вимог до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про зобовʼязання внести зміни до державного земельного кадастру та скасування державної реєстрації від 30.10.2008 № 02-8-00194 державного акта на право власності на землю припинено; у задоволенні позову про визнання договору від 02.04.2007 та державного акта серії КВ № 137542 на право власності на земельну ділянку недійсними відмовлено.
6. Постановою Вищого господарського суду України від 06.08.2015 постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2015 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2015 у цій справі в частині відмови у позові скасовано, а справу в цій частині направлено до Господарського суду міста Києва на новий розгляд; у решті постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2015 у частині припинення провадження у справі залишено без змін.
7. Після нового розгляду справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 21.10.2015 позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 02.04.2007, укладений між Київською міською радою та ВАТ "Укртурінвест", засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П., зареєстрований у реєстрі за № 224. Визнано недійсним державний акт серії КВ № 137542 на право власності на земельну ділянку площею 0,1743 га, виданий ВАТ "Укртурінвест", зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 02-8-00194. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
8. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2015 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
9. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.04.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
10. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2015 скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
11. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.12.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2018 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
12. За наслідками нового розгляду апеляційна інстанція оскаржуваною постановою від 25.06.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2015 залишила без змін.
ІІІ. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді
13. 19.07.2019 (згідно реєстраційним номером ВС) Відкритим акціонерним товариством "Укртурінвест" безпосередньо до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2015 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 у справі № 910/15932/14.
14. Витягом з протоколу автоматизованого розподілу касаційної скарги між суддями від 22.07.2019 у справі № 910/15932/14 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Краснов Є.В., Мачульський Г.М.
15. Ухвалою Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 910/15932/14 касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Укртурінвест" залишено без руху до 02.09.2019 на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником не було додано доказів, в підтвердження повноважень в.о. голови правління ВАТ "Укртурінвест" Супрун А.М., встановлено ВАТ "Укртурінвест" строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.
16. 02.09.2019 скаржник звернувся до Касаційного господарського суду із заявою на виконання ухвали Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 910/15932/14. До заяви скаржник долучив завірену копію наказу ВАТ "Укртурінвест" № 03/к від 12.03.2013 та завірену копію Протоколу засідання комісії з перетворення ВАТ "Укртурінвест" № 2 від 12.06.2013.
17. 16.07.2019 (згідно реєстраційним номером АГС) Київською міською радою до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2015 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 у справі № 910/15932/14.
18. Витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.09.2019 року у справі № 910/15932/14 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Краснов Є.В., Мачульський Г.М.
19. 04.09.2019 суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційними скаргами Відкритого акціонерного товариства "Укртурінвест" та Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2015 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 по справі та призначення до розгляду на 25.09.2019, якою повідомлено учасників справи про дату, час і місце розгляду скарги та визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 20.09.2019.
20. В судове засідання зʼявилися представники відповідачів 1 і 2, які просили суд задовольнити касаційні скарги, скасувати судові рішення, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Представники позивача також зʼявилися у судове засідання, просили у задоволенні касаційних скарг відмовити, а оскаржувані рішення та постанову залишити в силі, представник реєстраційної служби надав свої пояснення. Представник третьої особи не зʼявився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду касаційної скарги.
ІV. Короткий зміст касаційних скарг і заперечень на неї
21. У касаційній скарзі Відкрите акціонерне товариство "Укртурінвест" просить рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2015 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
22. Скаржник наголошує, що суд мав давати оцінку правомірності оскаржуваному договору купівлі-продажу, а не вдаватись до припущень незаконності майбутнього будівництва. Разом з цим, права на земельну ділянку прибудинкової території багатоквартирного будинку не набувається автоматично з реєстрацією ОСББ, а набуттю такого права передує відповідне волевиявлення, однак в матеріалах справи відсутні докази виникнення у позивача права власності або намагання сформувати земельну ділянку, на яку претендує позивач. При цьому посилається на пропуск позовної давності за заявленими вимогами.
23. У поданій касаційній скарзі Київська міська рада також просить вказані вище судові рішення у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
24. Такі вимоги Рада мотивує тим, що спірний договір не порушує прав позивача або його інтересів. Вказує, що позивач не оформив права користування спірною ділянкою, а будинок навіть не перебуває на балансі позивача. Не погоджується скаржник з тим, що встановлені у справі №2а-2235/11 обставини утворюють преюдицію для даної справи, та з висновками судів про звернення з позовом у межах позовної давності.
25. Від позивача отримано відзив на касаційну скаргу відповідача-2, яким підтримано оскаржувані рішення.
V. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
26. 12.04.1995 Печерською районною у місті Києві Державною адміністрацією було зареєстровано юридичну особу - ТВК "Літа", яке створено за рішенням власників квартир багатоквартирного будинку № 14/12 по вул. Суворова у м. Києві, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи.
27. Статтею 7 Статуту ТВК "Літа" встановлено, що воно організує утримання будинку, забезпечення його опаленням, газом водою, електроенергією, а також участь усіх власників квартир у роботах і витратах пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території (зони охорони пам`ятки архітектури), проводить роботу серед членів товариства та інших мешканців щодо раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів і зберігання будинку.
28. Рішенням КМР від 03.04.2001 №254/1231 "Про погодження місць розташування об`єктів" відповідачу-2 було погоджено місце розташування офісно-житлових прибудов до будинку №12/14 на вул. Гайцана, 12 у Печерському районі м. Києва на землях міської забудови.
29. Рішенням КМР від 14.07.2005 №778/3353 "Про передачу відкритому акціонерному товариству "Укртурінвест" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-житлової прибудови до будинку по вул. М. Гайцана, 12/14 у Печорському районі м . Києва" передано в оренду земельну ділянку площею 0,17 га.
За актом приймання-передачі земельної ділянки від 15.02.2006, складеним відповідно до договору оренди від 13.02.2006, КМР, як орендодавець, передала, а ВАТ "Укртурінвест", як орендар, прийняло в оренду земельну ділянку по вул. Миколи Гайцана, 12/14, в Печерському районі м.Києва, розміром 0,1743 га, за цільовим призначенням - для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-житлової прибудови до будинку кадастровий номер земельної ділянки - 8000000000:82:342:0008. Місце розташування земельної ділянки, що передається в оренду, зазначене на плані земельної ділянки, що є невід`ємною частиною до договору оренди земельної ділянки.
30. Рішенням Київської міської ради від 08.02.2007 №125/786 "Про продаж земельної ділянки відкритому акціонерному товариству "Укртурінвест" для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-житлової прибудови до будинку по вул. М. Гайцана, 12/14 у Печерському районі м. Києва" затверджено умови продажу земельної ділянки та вирішено після сплати повної вартості земельної ділянки оформити та видати ВАТ "Укртурінвест" в установленому законом порядку державний акт на право власності на земельну ділянку.
Між КМР та ВАТ "Укртурінвест" 02.04.2007 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки (далі - договір), за умовами якого ВАТ "Укртурінвест" купив земельну ділянку за адресою вул. Миколи Гайцана, 12/14 у Печерському районі м. Києва, площею 1 743 кв.м.
На підставі зазначеного договору купівлі-продажу ВАТ "Укртурінвест" видано державний акт на право власності на земельну ділянку по вул. Миколи Гайцана, 12/14 (серія КВ № 1375421 державна реєстрація за № 02-8-00194 від 30.10.2008; далі - акт).
VІ. Короткий виклад мотивів судових рішень судів попередніх інстанцій
31. За наслідками розгляду справи суд першої інстанції, який підтримала апеляційна інстанція, прийшов до висновку, що спірний договір суперечить земельному та цивільному законодавству, та підлягає визнанню недійсним. Державний акт на право власності на земельну ділянку, який виданий на підставі спірного договору, також підлягає визнанню недійсним.
VІІ. Позиція Верховного Суду
32. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК):
"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обовʼязковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."
З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, повʼязані з переоцінкою доказів та встановленням по новому обставин справи.
33. Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України:
"1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу."
Статтею 203 ЦК України у ч.ч. 1-3, 5 і 6 встановлено:
"1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
34. Судами встановлено, що у пункті 1.1 спірного договору вказано, що продавець (КМР) на підставі рішення Київської міської ради від 08.02.2017 року №125/786 продав, а покупець (ВАТ "Укртурінвест") купив земельну ділянку, місцерозташування якої на вулиці Миколи Гайцана, 12/14, у Печерському районі м.Києва, площею 1743 кв.м. у межах, які перенесені у натуру (на місцевість) і зазначені у технічній документації земельної ділянки.
35. Разом з цим, судами зʼясовано, що постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 19.12.2011 у справі №2-а-2235/11, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.11.2013, визнано протиправними та скасовано пункт 4 рішення КМР від 03.04.2001 № 254/1231 "Про погодження місця розташування об`єктів", а також рішення від 14.07.2005 №778/3353 "Про передачу відкритому акціонерному товариству "Укртурінвест" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-житлової прибудови до будинку по вул. М.Гайцана, 12/14 у Печерському районі м. Києва" та рішення КМР від 08.02.2007 №125/786 "Про продаж земельної ділянки відкритому акціонерному товариству "Укртурінвест" для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-житлової прибудови до будинку по вул. М. Гайцана, 12/14 у Печерському районі м. Києва".
36. Судовими рішеннями у справі №2а-2235/11 встановлені, зокрема, наступні обставини щодо земельної ділянки, яка була відчужена за спірним договором:
- згідно з черговим кадастровим планом, наданим станом на 04.11.2008, земельна ділянка, щодо якої укладено Договір, включає в себе прибудинкову територію будинку по вул. Суворова, 14/12, а також сам будинок;
- будинок по вул. Суворова, 14/12 є пам`яткою історії та культури початку 20 сторіччя, охоронний № 258 відповідно до рішення КМР від 18.11.1986 №1107, розташований на трикутнику землі, що обмежено вулицями Суворова-Гайцана-Царика. Інших будинків на вказаній ділянці землі немає. Земельна ділянка розташована в зоні забудови першої категорії, як вбачається з листа Головного управління охорони культурної спадщини від 14.03.2008;
- з відповіді Київської міської державної адміністрації від 27.02.2008 вбачається, що ВАТ "Укртурінвест" було надано архітектурно-планувальне завдання для розробки проектної документації розширення пам`ятки історії та культури по вул. Суворова, 14/12. Але вказані дії відповідно до експертних висновків, наданих архітектором, членом консультативних рад Комітету охорони пам`яток історії, культури та історичного середовища м. Києва та Київської міської організації Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, призведуть до знищення пам`ятки архітектури початку 20 сторіччя;
- ділянка на вул. Суворова, 14/12, знаходиться в центральній планувальній зоні, історичному ареалі міста, зоні регулювання забудови першої категорії, на землях історико-культурного значення (рішення КМР від 28.03.2002 № 370/1804), відповідно до листа Головного управління охорони культурної спадщини від 22.01.2009 №241;
- як вбачається з відповіді на звернення Головного управління охорони культурної спадщини від 16.11.2007 проектна документація стосовно будинку-пам`ятки по вул. Суворова, 14/12, на розгляд та погодження не надавалась;
- будинок по вул . Суворова, 14/12, знаходиться на обліку як пам`ятка архітектури;
- отже, земельна ділянка, яка була виділена, надана в оренду та, в подальшому, продана ВАТ "Укртурінвест" КМР, є прибудинковою територією будинку по вул. Суворова, 14/12, та прибудова буде здійснюватись саме до вказаного будинку;
- 23.10.2007 проведено громадські слухання членів територіальної громади Печерського району м. Києва, на яких розглядалося питання з приводу рішень КМР щодо продажу земельної ділянки ВАТ "Укртурінвест". На вказаних слуханнях було заслухано експертний висновок архітектора щодо відповідності прибудови до будинку по вул. Суворова, 14/12, будівельним нормам та стандартам. Архітектором було зроблено висновок, що неможливо створити надбудову та створити автопаркінг у внутрішньому дворищі пам`ятки архітектури початку 20 століття, не зруйнувавши її;
- в результаті на слуханнях громадська думка була сформована проти даного будівництва.
19.12.2007 було проведено громадське обговорення, на якому також розглядалося питання щодо правомірності продажу КМР земельної ділянки по вул. Суворова, 14/12, та забудови її ВАТ "Укртурінвест".
У результаті вказаних громадських слухань було ухвалено рішення звернутися до КМР з вимогою про скасування рішень КМР від 14.07.2005 №778/3353 та від 08.02.2007 №125/786. Крім того, було зібрано територіальною громадою 1 300 підписів за скасування вказаних рішень КМР. Підготовлено позитивні висновки комісій КМР щодо скасування пункту 4 рішення від 03.04.2001, рішення від 14.06.2005, рішення від 08.02.2007;
- відповідно до положень статті 5 Закону України "Про основи містобудування" при винесенні рішень відповідачем не враховані інтереси територіальної громади та мешканців будинку, порушено норми статті 18 Закону України "Про планування і забудову території" щодо повного інформування населення про забудову території;
- відповідно до статті 22 Закону України "Про охорону культурної спадщини" пам`ятки, їхні частини, пов`язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця;
- відповідно статті 34 Закону України "Про охорону культурної спадщини" території пам`яток, охоронних зон, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації;
- відповідач (КМР) порушив вимоги чинного законодавства та права позивачів як членів територіальної громади Печерського району м. Києва, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.
37. Відповідно до ч.3 ст. 35 ГПК України (в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваного рішення суду першої інстанції, до 15.12.2017):
"3. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини."
Частиною 4 ст. 75 ГПК України (в редакції, що діє з 15.12.2017 та була чинною на час ухвалення оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції) також встановлено, що:
"4. Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом."
38. Відповідно до п.41 Доповіді, схваленої Венеційською Комісією на 86 му пленарному засіданні (Венеція, 25-26 березня 2011 року), "Верховенство права" одним з обовʼязкових елементів поняття "верховенство права" є юридична визначеність.
Згідно з п.п.44, 46, 50 даної Доповіді:
"44. Принцип юридичної визначеності є істотно важливим для питання довіри до судової системи та верховенства права. Він є істотно важливим також і для плідності бізнесової діяльності, з тим щоб генерувати розвиток та економічний поступ. Аби досягти цієї довіри, держава повинна зробити текст закону (the law) легко доступним. Вона також зобовʼязана дотримуватись законів (the laws), які запровадила, і застосовувати їх у передбачуваний спосіб та з логічною послідовністю. Передбачуваність означає, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед - до його застосування, та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку.
46. Юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними. Зворотна дія [юридичних норм] також суперечить принципові юридичної визначеності, принаймні у кримінальному праві (ст. 7 ЄКПЛ), позаяк субʼєкти права повинні знати наслідки своєї поведінки; але це також стосується і цивільного та адміністративного права - тієї мірою, що негативно впливає на права та законні інтереси [особи]. На додаток, юридична визначеність вимагає дотримання принципу res judicata. Остаточні рішення судів національної системи не повинні бути предметом оскарження. Юридична визначеність також вимагає, щоб остаточні рішення судів були виконані. У приватних спорах виконання остаточних судових рішень може потребувати допомоги з боку державних органів, аби уникнути будь-якого ризику "приватного правосуддя", що є несумісним з верховенством права. Системи, де існує можливість скасовувати остаточні рішення, не базуючись при цьому на безспірних підставах публічного інтересу, та які допускають невизначеність у часі, несумісні з принципом юридичної визначеності.