ПОСТАНОВА
Іменем України
24 вересня 2019 року
Київ
справа №160/166/16-а
адміністративне провадження №К/9901/8865/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Жука А.В.,
Мартинюк Н.М.,
за участі:
секретаря судового засідання Кравченко Р.О.
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_2
на постанову Локачинського районного суду Волинської області від 12.05.2016 (головуючий суддя - В.С. Корнелюк)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2016 (головуючий суддя - Р.П. Сеник, судді - І.М. Обрізко, Я.С. Попко)
у справі № 160/166/16-а
за позовом ОСОБА_2
до Локачинської районної ради Волинської області
про визнання розпорядження протиправним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Локачинської районної ради Волинської області, в якому просила визнати протиправним розпорядження від 14.04.2016 № 10-ос про звільнення її з посади головного бухгалтера виконавчого апарату Локачинської районної ради, поновити її на посаді головного бухгалтера виконавчого апарату Локачинської районної ради, стягнути з Локачинської районної ради на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що розпорядженням голови Локачинської районної ради її було звільнено з посади головного бухгалтера виконавчого апарату Локачинської районної ради за одноразове грубе порушення трудових обов`язків, що полягало в невиконанні розпорядження голови районної ради від 03.03.2016 №1-в "Про відпустку ОСОБА_3 " та розпорядження від 15.12.2015 №22-ос "Про збереження середньої заробітної плати за ОСОБА_4 ". Посилаючись на незаконність розпоряджень №22-ос та №1-в, вважає, що відсутніми є і підстави для притягнення її до дисциплінарної відповідальності за їх невиконання.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Постановою Локачинського районного суду Волинської області від 12.05.2016 у справі № 160/166/16-а, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2016, у задоволенні позову відмовлено повністю.
4. При прийнятті рішень, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що рішення суб`єкта владних повноважень прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі позивач просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
6. В обґрунтування вимог касаційної скарги вказує на те, що суд першої інстанції, встановивши певні обставини у даній справі, неправильно застосував до спірних правовідносин положення пункту 1 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України, а суд апеляційної інстанції даної грубої помилки суду першої інстанції не усунув.
Позиція інших учасників справи
7. В запереченнях на касаційну скаргу відповідач вказує, що жодних порушень норм матеріального та процесуального права суди попередніх інстанцій не допустили, рішення є законними та обґрунтованими, натомість касаційну скаргу вважає безпідставною, оскільки відповідачем в судах попередніх інстанцій доведено, що спірне рішення прийнято в межах повноважень голови районної ради.
Рух касаційної скарги
8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.11.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 .
9. Ухвалою Верховного Суду від 15.08.2019 прийнято адміністративну справу до провадження та призначено справу до касаційного розгляду у судовому засіданні на 10.09.2019.
10. 30.08.2019 на адресу суду від відповідача надійшло повідомлення про неможливість прибуття за викликом суду, в якому відповідач просить провести розгляд справи без присутності представників Локачинської районної ради Волинської області на підставі наявних матеріалів справи.
11. 03.09.2019 до суду повернувся конверт із повісткою про виклик, яка була надіслана позивачу.
12. У зв`язку із неналежним повідомленням позивача судове засідання відкладено на 24.09.2019.
13. 24.09.2019 у судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги касаційної скарги з підстав, викладених в касаційній скарзі, просив рішення судів попередніх інстанцій скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
14. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Розпорядженням голови Локачинської районної ради від 14.04.2016 № 10-ос ОСОБА_2 звільнено з посади головного бухгалтера виконавчого апарату відповідно до частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України за одноразове грубе порушення трудових обов`язків, зокрема, невиконання розпоряджень голови районної ради від 03.03.2016 №1-в "Про відпустку ОСОБА_3 " та від 15.12.2015 №22-ос "Про збереження середньої заробітної плати за ОСОБА_4 ".
15. Розпорядженням від 03.03.2016 №1-в "Про відпустку ОСОБА_3 " останній надано частину невикористаної щорічної основної відпустки тривалістю три календарних дні за період роботи з 11.07.2014 по 10.07.2015 з 09.03.2016 по 11.03.2016 включно та прийнято виплатити ОСОБА_3 матеріальну допомогу для оздоровлення за 2016 рік в розмірі середньомісячної заробітної плати.
16. Згідно із вказаним розпорядженням ОСОБА_2, як головний бухгалтер районної ради повинна була виплатити головному спеціалісту загального відділу з питань юридичного забезпечення діяльності ради ОСОБА_3 відпускні за 3 дні відпустки та матеріальну допомогу на оздоровлення за 2016 рік.
17. Дані виплати ОСОБА_2 повинна була нарахувати до початку відпустки, чого зроблено не було. Відпускні і матеріальну допомогу на оздоровлення за 2016 рік ОСОБА_3 було нараховано лише в квітні 2016 року, при авансі за квітень.
18. Дії ОСОБА_2 призвели до того, що відпускні і матеріальна допомога на оздоровлення не були виплачені вчасно і не були враховані при обчисленні середньої заробітної плати при наданні оплачуваної відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами ОСОБА_3, оскільки страховий випадок настав у квітні, то останнім місяцем періоду, за який обчислюється середня заробітна плата є березень.
19. Розпорядження голови Локачинської районної ради від 15.12.2015 № 22-ос "Про збереження середньої заробітної плати за ОСОБА_4 " здійснено збереження за ОСОБА_4 на період його працевлаштування, але не більше шести місяців (з 09.12.2015 по 08.06.2016 включно) середньої заробітної плати, яку він одержував на посаді голови районної ради.
20. Відповідно до вказаного розпорядження ОСОБА_2, як головний бухгалтер районної ради повинна була виплатити ОСОБА_4 середню заробітну плату.
21. Вищенаведене розпорядження позивачем також не було виконано. Причиною невиплати середньої заробітної плати ОСОБА_4 ОСОБА_2 вказала відсутність кошторисних призначень на даний період.
22. Невиконання вказаного розпорядження призвело до того, що відповідно до довідки Пенсійного фонду України, виданої ОСОБА_4 в Пенсійному фонді України відсутні дані про суму заробітку для нарахування пенсії і страховий стаж за березень 2016 року.
23. Невиконання вказаних розпоряджень позивачем стало підставою для прийняття відповідачем Розпорядження від 14.04.2016 № 10-ос про звільнення ОСОБА_2 з посади головного бухгалтера виконавчого апарату районної ради на підставі пункту 1 статті 41, статті 147 Кодексу законів про працю України.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)
24. Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
25. Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 51 Кодексу законів про працю України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
26. Відповідно до статті 7 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про статус депутатів місцевих рад", "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", цим та іншими законами України.
27. Абзацом третім статті 7 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" передбачено, що на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
28. Згідно статті 147 Кодексу законів про працю України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана, 2) звільнення.
29. Відповідно до пункту 1 статті 41 Кодексу законів про працю України за одноразове грубе порушення трудових обов`язків трудовий договір може бути розірвано лише з керівником підприємства, установи, організації (філії, представництва, відділення, іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також із службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів контролю за цінами.
30. З огляду на те, що звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України за своєю природою є дисциплінарним, то воно має здійснюватися з дотриманням порядку і строків, викладених у статей 148, 149 Кодексу законів про працю України.
31. Згідно статті 148 Кодексу законів про працю України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
32. Вимогами статті 149 Кодексу законів про працю України визначено порядок застосування дисциплінарних стягнень. Так, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника.
Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
33. Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 № 950 затверджено Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
34. Пунктом 1 Порядку передбачено, що відповідно до цього Порядку стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування може бути проведено службове розслідування, зокрема, у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об`єднанню громадян; у разі недодержання ними законодавства про державну службу, службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства.