ПОСТАНОВА
Іменем України
30 вересня 2019 року
Київ
справа №420/1244/16-а
адміністративне провадження №К/9901/13184/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 420/1244/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області
про визнання протиправними дій та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року (у складі колегії: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів Шишова О.О., Чебанова О.О.),
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - Управління), в якому просив визнати противоправними дії Управління щодо відмови йому у перерахунку пенсії з врахуванням винагороди за участь в антитерористичній операції та матеріальної допомоги, зобов`язати Управління здійснити перерахунок йому призначеної пенсії по інвалідності, з урахуванням у складі грошового забезпечення позивача, з якого призначається пенсія, фактично отриманих ним сум щомісячної додаткової грошової винагороди за участь в антитерористичній операції та матеріальної допомоги, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 11 вересня 2014 року по 31 жовтня 2015 року включно з дня призначення пенсії.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Новопсковського районного суду Луганської області від 01 вересня 2016 року адміністративний позов було задоволено повністю.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що матеріальна допомога та винагорода за участь в АТО, з яких сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області задоволено, постанову Новопсковського районного суду Луганської області від 01 вересня 2016 року скасовано, а у задоволені позову ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії - відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що допомога на оздоровлення, винагорода за участь в АТО не мають систематичного характеру, а мають тимчасовий характер, залежать від певних обставин, їх розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вони не включаються до складу грошового забезпечення при звільненні з військової служби.
Тому пенсійним органом при призначенні пенсії дотримано вимоги статті 43 Закону № 2262-XII та пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" від 17 липня 1992 року N 393.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції не встановив належним чином обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та зробив помилковий висновок про наявність підстав для задоволення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга надійшла до суду 16 грудня 2016 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі № 420/1244/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Верховний Суд ухвалою від 27 вересня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 420/1244/16-а та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 30 вересня 2019 року.
Разом з касаційною скаргою подано клопотання про участь в судовому засіданні, в задоволенні якого було відмовлено ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2019 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено те, що ОСОБА_1 з 07 листопада 2015 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує пенсію за вислугою років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
25 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з врахуванням зазначеної вище довідки Головного управління МВС України у Луганській області управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку №859/111/22-2016 від 20 квітня 2016 року.
Із наданої суду довідки Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України у Луганській області № ВДЗ/19/А від 01 грудня 2015 року про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України встановлено, що ОСОБА_1 дійсно у період з 11 вересня 2014 року по 06 листопада 2015 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області. Підстава: накази першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) від 12 грудня 2014 №97, від 17 листопада 2015 року №321.
З довідки Головного управління МВС України у Луганській області управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку від 20.04.2016 встановлено, що за основним місцем роботи ОСОБА_1, ідентифікацій номер НОМЕР_1, з 11 вересня 2014 року по 06 листопад 2015 року була нарахована винагорода за безпосередню участь в АТО в сумі 97463 грн. та матеріальна допомога у розмірі 30433,29 грн.
Із зазначених сум сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та інші відрахування.
Проте, Управлінням 20 травня 2016 року було відмовлено у перерахунку пенсії з врахуванням вищевказаної довідки.
Вважаючи, що його права, свободи та законні інтереси порушені, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що положеннями частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" (далі - Постанова № 393) встановлюють перелік видів грошового забезпечення з яких обраховується пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 упорядкована структура та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схими посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців.
Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов`язана із обсягом та складністю роботи, що виконуються під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення, а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.
Вищевказані норми матеріального права, на думку позивача, дають підстави вважати, що одноразова грошова винагорода за участь в АТО відноситься до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Тому, на думку позивача, судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції залишенню в силі.
Від відповідача відзиву або заперечень на касаційну скаргу позивача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року відповідає, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:
1) посадовий оклад;
2) оклад за військовим званням;