ПОСТАНОВА
Іменем України
30 вересня 2019 року
Київ
справа №414/736/17
адміністративне провадження №К/9901/45890/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Саприкіної І.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 414/736/17
за позовом ОСОБА_1
до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області,
третя особа Комунальне підприємство "Кремінна-Комунсервіс"
про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області
на постанову Кремінського районного суду Луганської області від 14 червня 2017 року (у складі головуючого судді Акулов Є.М.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року (у складі колегії: головуючого судді Василенко Л.А., суддів Гайдара А.В., Ханової Р.Ф.),
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - Рубіжанське ОУПФУ), третя особа: Комунальне підприємство "Кремінна-Комунсервіс" (далі - КП "Кремінна-Комунсервіс"), в якому просив:
визнати незаконною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області (далі - УПФУ в Кремінському районі Луганської області);
зобов`язати УПФУ в Кремінському районі Луганської області зарахувати до страхового стажу період роботи в КП "Кремінна-Комунсервіс" з 01 серпня 2014 року по 30 листопада 2015 року;
зобов`язати УПФУ в Кремінському районі Луганської області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 10 грудня 2015 року з урахуванням стажу роботи у КП "Кремінна-Комунсервіс" з 01 серпня 2014 року по 30 листопада 2015 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Кремінського районного суду Луганської області від 14 червня 2017 року зазначений позов ОСОБА_1 задоволений частково, а саме: визнано протиправними дії Рубіжанського ОУПФУ щодо неврахування до страхового стажу ОСОБА_1 період його роботи в КП "Кремінна-Комунсервіс" з 01 серпня 2014 року по 30 листопада 2015 року; зобов`язано Рубіжанське ОУПФУ зарахувати ОСОБА_1 період його роботи в КП "Кремінна-Комунсервіс" з 01 серпня 2014 року по 30 листопада 2015 року до страхового стажу і здійснити з 01 листопада 2016 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням цього стажу; в іншій частині вимоги позивача залишено без розгляду в зв`язку із пропуском строку звернення до суду.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що, оскільки страхові внески позивача відраховувались роботодавцем із заробітної плати, спірний період роботи позивача на підприємстві, з 01 серпня 2014 року по 30 листопада 2015 року підлягає зарахуванню до страхового стажу, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе страхувальник, тобто Комунальне підприємство, в якому працював позивач.
Відповідач не погодився з рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року апеляційну скаргу Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області задоволено частково. Постанову Кремінського районного суду Луганської області від 14 червня 2017 року скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, третя особа: КП "Кремінна-Комунсервіс" про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано незаконною бездіяльність Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо незарахування стажу роботи ОСОБА_1 в КП "Кремінна-Комунсервіс" за період з 01 січня 2015 року по 30 листопада 2015 року до страхового. Зобов`язати Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в КП "Кремінна-Комунсервіс" з 01 січня 2015 року по 30 листопада 2015 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що внаслідок неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків суду обставинам справи, суд першої інстанції частково невірно вирішив спір, внаслідок чого постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нової про часткове задоволення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга надійшла до суду 04 вересня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 414/736/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Верховний Суд ухвалою від 29 вересня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 414/736/17 та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 30 вересня 2019 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено те, що ОСОБА_1 з 10 грудня 2015 року знаходиться на обліку в УПФУ в Кремінському районі Луганської області та отримує пенсію по інвалідності, призначену згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
В січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до УПФУ в Кремінському районі Луганської області з заявою про зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01 серпня 2014 року по 30 листопада 2015 року в КП "Кремінна-Комунсервіс".
Листом УПФУ в Кремінському районі Луганської області №4/С-14 від 08 лютого 2017 року позивачеві повідомлено, що на момент звернення за призначенням пенсії у відповідача не було підстав для зарахування до загального страхового стажу періоду роботи позивача з 01 серпня 2014 року по 30 листопада 2015 року, оскільки згідно з даними індивідуальних відомостей про застраховану особу була відсутня сплата страхових внесків по КП "Кремінна - Комунсервіс" за період з 01 серпня 2014 року по 30 листопада 2015 року.
В подальшому КП "Кремінна - Комунсервіс" за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу сплатило страхові внески за період з серпня по листопад 2014 року. Розпорядженням відповідача від 07 лютого 2017 року до електронної бази включено стаж і заробітну плату за період з серпня до листопада 2014 року та перераховано пенсію ОСОБА_1 з 10 грудня 2015 року. Не зарахування стажу обумовлено несплатою щомісячних платежів з єдиного соціального внеску за період з грудня 2014 року по листопад 2015 року КП "Кремінна - Комунсервіс", що є порушенням вимог частини першої статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до довідки КП "Кремінна - Комунсервіс" №58 від 30 січня 2017 року у період з 28 грудня 2012 року по 10 грудня 2015 року з заробітної плати позивача здійснювалися утримання єдиного соціального внеску у розмірі 3,6%.
За даними індивідуальних відомостей про застраховану особу встановлено, що за період з січня по листопад 2014 року з заробітної плати позивача перераховано страхові внески.
Відповідно до листа КП "Кремінна - Комунсервіс" від 04 травня 2017 року №204 ОСОБА_1 у період з 28 грудня 2012 року по 10 грудня 2015 року працював на підприємстві електромонтером з ремонту та обслуговування обладнання. З його заробітної плати підприємством утримувався єдиний соціальний внесок у розмірі 3,6%, але в повному обсязі не перераховувався у зв`язку з фінансовими труднощами, відсутністю на підприємстві коштів, тому комунальне підприємство з цього виду податку має заборгованість.
З листа Рубіжанського ОУПФУ від 19 травня 2017 року №15/56/С-14 встановлено, що в лютому 2017 року позивачеві здійснено перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу до 30 листопада 2014 року та в травні 2017 року здійснено перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу до 31 грудня 2014 року; після перерахунку стаж позивача склав 34 роки 01 місяць 16 днів. Також повідомлено про не зарахування до загального страхового стажу періоду роботи з 01 січня 2015 року по 30 листопада 2015 року у зв`язку з відсутністю сплати підприємством страхових внесків за цей період.
Вказані обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга відповідача обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції незаконно, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права частково задоволено позовні вимоги. Зокрема, відповідач зазначає, що спірний період трудового стажу позивача не може бути зараховано до страхового стажу, з якого обраховується пенсія, оскільки КП "Кремінна-Комунсервіс" не перераховувалися до органів пенсійного фонду страхові внески, відраховані із заробітної плати позивача.
25 вересня 2017 року до суду надійшли заперечення позивача на касаційну скаргу відповідача, в яких позивач зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року відповідає, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.