ПОСТАНОВА
Іменем України
24 вересня 2019 року
Київ
справа №520/8684/18
адміністративне провадження №К/9901/21923/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Мартинюк Н.М.,
суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Івашка О.Л.,
представника відповідачів - ГУ МВС України в Харківській області, ГУ НП в Харківській області - Биковченко Н.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 січня 2019 року (головуючий суддя - Горшкова О.О.)
і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року (головуючий суддя - Ральченко І.М., судді - Катунов В.В., Бершов Г.Є.)
у справі №520/8684/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Харківського районного відділу (з обслуговування Харківського району та міста Люботин) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Головного управління Національної поліції в Харківській області, третя особа: Міністерство внутрішніх справ України,
про поновлення на посаді й зобов`язання вчинити дії.
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у жовтні 2018 року звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (далі - "ГУ МВС України в Харківській області"), Харківського районного відділу (з обслуговування Харківського району та м. Люботин) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (далі - "Харківський РВ ГУ МВС України в Харківській області"), Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - "ГУ НП в Харківській області"), третя особа: Міністерство внутрішніх справ України (далі - "МВС України"), в якому просив:
- визнати незаконним звільнення дільничного інспектора міліції СДІМ відділу міліції (м. Люботин) Харківського РВ ГУ МВС України в Харківській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 /М-131385/ з 17 серпня 2018 року у запас Збройних Сил за пунктом 64 "г" (скорочення штатів) та скасувати наказ про його звільнення;
- поновити ОСОБА_1 на посаді дільничного інспектора міліції СДІМ відділу міліції (м. Люботин) Харківського РВ ГУ МВС України в Харківській області;
- зобов`язати ГУ МВС України в Харківській області та ГУ НП у Харківській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 жовтня 2015 року і прийняти його на службу в органи Національної поліції в Харківській області за аналогічною посадою, що заміщується у відповідності до пункту 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VIII (враховуючи невиконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 року у справі №820/11676/15 щодо поновлення ОСОБА_1 на публічній службі);
- зобов`язати ГУ МВС України в Харківській області, Харківський РВ ГУ МВС України в Харківській області сплатити податки, збори та інші обов`язкові платежі з грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, нарахованого ОСОБА_1 за період з 6 листопада 2015 року до дня поновлення на роботі;
- стягнути з ГУ МВС України в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 448133,09 грн;
- допустити виконання судового рішення до негайного виконання в частині поновлення на посаді і стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах виплат за один місяць.
В обґрунтування позовних вимог, позивач вказав, що ГУ МВС України в Харківській області прийнято протиправний наказ від 17 серпня 2018 року №73 о/с, яким його було звільнено відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України в запас Збройних сил за пунктом 63 підпункту "г", що привело до порушення його трудових прав. Позивач, вважає, що суб`єкт владних повноважень належним чином не розглянув його заяву від 22 жовтня 2015 року, що також перешкодило йому перейти на службу в органи Національної поліції в Харківській області за аналогічною посадою, що заміщується, у відповідності до пункту 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" (враховуючи невиконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 року у справі №820/11676/15 щодо поновлення ОСОБА_1 на публічній службі).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 23 січня 2019 року, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року (апеляційне провадження №5140/19), позов задовольнив частково:
- скасував наказ ГУ МВС України в Харківській області від 17 серпня 2018 року №73 о/с про звільнення старшого лейтенанта ОСОБА_1, дільничного інспектора міліції СДІМ відділу міліції (м. Люботин) Харківського РВ ГУ МВС України в Харківській області;
- зобов`язав ГУ МВС України в Харківській області розглянути по суті рапорт ОСОБА_1 від 22 жовтня 2015 року з прийняттям відповідного рішення;
- поновив ОСОБА_1 на посаді дільничного інспектора міліції СДІМ відділу міліції (м. Люботин) Харківського РВ ГУ МВС України в Харківській області;
- стягнув з ГУ МВС України в Харківській області (в особі Ліквідаційної комісії) на користь ОСОБА_1, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 17 серпня 2018 року до 23 січня 2019 року;
- звернув до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах виплат за один місяць.
В задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Суди попередніх інстанцій зазначили, що Законом України "Про національну поліцію" передбачена альтернатива вибору працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, зокрема прийняття на службу за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Пункти 9 та 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про національну поліцію" передбачають вирішення питання подальшого проходження служби діючими співробітниками міліції до 6 листопада 2015 року включно.
При прийнятті наказу про звільнення ГУ МВС України протиправно не запропонував позивачу жодної посади в новостворених органах Національної поліції. Суди визнали звільнення позивача таким, що порушило його право на працю в частині гарантій на зайняття певних посад у порядку, визначеному розділом ХІ Закону України "Про Національну поліцію".
Також суди дійшли висновку про необхідність поновити позивача на тій посаді та в тому органі, з якого він був протиправно звільнений. Суди не взяли до уваги доводи позивача про те, що середній заробіток за час вимушеного прогулу йому необхідно обчислювати в межах діючого аналогічного грошового забезпечення працівника поліції у званні "офіцер поліції" відповідно до посади дільничного офіцера поліції, оскільки відповідно до пункту 8 розділу 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 1995 року №100, обчислення середньої заробітної плати, у тому числі тієї, яка виплачується за час вимушеного прогулу, здійснюється з розрахунку середньої заробітної плати за останні два місяці роботи.
Крім того, суди зазначили, що відповідачі не обмежені обов`язком працевлаштувати працівника міліції, який виявив бажання проходити службу в поліції на тотожній посаді, яку він обіймав в органах внутрішніх справ. Законодавцем встановлено право суб`єкта владних повноважень запропонувати особі, яка виявила бажання проходити службу в поліції, рівнозначну, вищу або нижчу посаду. Суди встановили, що рапорт позивача про призначення його на посаду в органах Національної поліції у встановленому пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про національну поліцію" не розглядався, а тому дійшли висновку про необхідність зобов`язати відповідачів розглянути рапорт позивача з прийняттям відповідного рішення.
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 18 червня 2019 року (апеляційне провадження №5215/19) прийняв у цій справі додаткове рішення, яким відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині зобов`язання ГУ МВС України в Харківській області, Харківський РВ ГУ МВС України в Харківській області сплатити податки, збори та інші обов`язкові платежі з грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, нарахованого ОСОБА_1 за період з 6 листопада 2015 року до дня поновлення на роботі, та стягнення з ГУ МВС України в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 448133,09 грн.
Додаткове рішення прийнято судом апеляційної інстанції у зв`язку з тим, що судом першої інстанції у рішенні від 23 січня 2019 року не зазначено жодних підстав і мотивів щодо залишення зазначеної вище частини позовних вимог без задоволення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзивів (заперечень)
У касаційній скарзі позивач просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.
Зокрема, скаржник зазначає, що його звільнення з органів внутрішніх справ було не тільки передчасним, а й таким, що порушило його право на працю в частині гарантій на зайняття певних посад у порядку, визначеному розділом ХІ Закону України "Про національну поліцію". Вважає, що ГУ МВС України в Харківській області і ГУ НП в Харківській області області мають надати йому рівнозначну посаду, яка не погіршує умови праці, які він мав станом на момент ще його першого звільнення 6 листопада 2015 року, працюючи на посаді дільничного інспектора міліції. Також скаржник зазначив, що ГУ МВС України в Харківській області при поновленні його на посаді не встановили складові розміру грошового забезпечення (оклад, надбавки тощо) та не нарахували грошового забезпечення з мотивів відсутності нормативного регулювання. Тому, на думку позивача, розрахунок слід проводити відповідно до довідки Головного управління статистики у Харківській області від 25 вересня 2018 року про розмір середньої заробітної плати з урахуванням встановлених вимог Порядку №100.
ГУ НП в Харківській області надало відзив на касаційну скаргу, яким просить судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Зазначає, що позивач поновлений на службі в ГУ МВС України в Харківській області, а тому його прийом на службу до поліції може здійснюватися виключно на підставі розділу VI Закону України "Про національну поліцію". Вважає позовну вимогу до ГУ НП в Харківській області спробою змінити встановлений законом порядок прийняття на службу в поліцію.
Харківський РВ ГУ МВС України в Харківській області надав відзив на касаційну скаргу, яким просить судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Зазначає, що вирішення питання подальшого проходження служби працівниками міліції, поновленими на службі в органах внутрішніх справ за рішеннями судів, відноситься до компетенції ліквідаційних комісій ГУ МВС України. Наразі МВС України і його територіальні органи, у тому числі і ліквідаційні комісії, не наділені повноваженнями щодо призначення особи на посади в органах та підрозділах Національної поліції України, процедура прийому на службу до якої визначена Законом України "Про національну поліцію" та передбачає здійснення його виключно на конкурсній основі.
Крім того, у відзиві зазначено, що позивач посилається на самостійно проведені розрахунки на підставі довідки Головного управління статистики у Харківській області про розмір середньої заробітної плати. Відповідач вважає ці посилання необґрунтованими, оскільки порядок та умови виплати грошового забезпечення працівників міліції були врегульовані спеціальними законодавчими актами.
Також у відзиві зазначено, що грошове забезпечення позивачу не нараховувалось та не виплачувалось з огляду на те, що установа перебуває у стані припинення. Позивача поновили на посаді, але він не приступив до виконання службових обов`язків, оскільки нормативні акти щодо його службової діяльності та правові підстави для нарахування грошового забезпечення відсутні. Наголошує, що Харківський РВ ГУ МВС України в Харківській області перебуває в стані припинення своєї діяльності, на теперішній час процедура ліквідації триває.
Решта учасників справи не подали відзиву на касаційну скаргу.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 2 квітня 2007 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ і наказом ГУ МВС України від 26 червня 2013 року №228 о/с призначений на посаду дільничного інспектора міліції СДІМ відділу міліції (м. Люботин).
Згідно з наказом ГУ МВС України в Харківській області від 23 грудня 2014 року №601 о/с на підставі медичної довідки з 23 грудня 2014 року до 27 листопада 2015 року позивач перебував у відпустці по догляду за дитиною.
Наказом ГУ МВС України від 5 листопада 2015 року №594 о/с відповідно до пункту 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року №114 (далі - "Положення №114"), позивача звільнено з органів внутрішніх справ у запас через скорочення штатів з 6 листопада 2015 року.
ОСОБА_1 оскаржив зазначений наказ у судовому порядку.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 18 травня 2016 року у справі №820/11676/15 адміністративний позов задовольнив частково. Скасував наказ ГУ МВС України в Харківській області від 5 листопада 2015 року №594 о/с. Поновив позивача на посаді дільничного інспектора міліції СДІМ відділу міліції (м.Люботин) Харківського РВ ГУ МВС України в Харківській області. В частині поновлення на посаді позивача постанову суду звернуто до негайного виконання. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 15 листопада 2016 року скасував постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 року в частині відмови в задоволенні адміністративного позову про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з прийняттям в цій частині нової постанови про стягнення з ГУ МВС України в Харківській області на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 2364,57 грн. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 року залишено без змін.
Наказом Голови ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Харківській області від 7 червня 2016 року №15 о/с ОСОБА_1 поновлено на посаді дільничного інспектора міліції СДІМ відділу міліції (м. Люботин) Харківського РВ ГУ МВС У в Харківській області з 6 листопада 2015 року, що підтверджується записом у послужному списку позивача. Проте, фактично до робочого місця та виконання службових обов`язків позивача допущено не було.
Листом від 14 червня 2018 року ГУ МВС України в Харківській області позивача повідомлено, що Закон України "Про міліцію" та наказ МВС України від 31 жовтня 2007 року №499 втратили чинність, тому відсутні нормативні акти щодо регулювання службової діяльності ОСОБА_1 і нарахування йому грошового забезпечення. Крім того, зазначено, що функціональні обов`язки ОСОБА_1, його робоче місце та графік роботи не можуть існувати у ліквідованому органі. Отже, відсутність посад, які замішуються особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ в ліквідованому ГУ МВС України, унеможливлює подальше використання ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ. У зв`язку з чим ОСОБА_1 було попереджено про подальше звільнення через скорочення штатів та запропоновано перейти у встановленому порядку на роботу (службу) в інші органи через проходження позивачем конкурсу на заміщення вакантних посад поліцейських у будь-якому регіоні України.
26 червня 2018 року позивач звернувся із заявою до Голови ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Харківській області, в якій просив:
- розглянути рапорт від 22 жовтня 2015 року як кандидата на посаду поліцейського відповідно до Закону України "Про Національну поліцію", та рапорт від 13 липня 2016 року про бажання проходити службу в поліції, отриманий ГУ МВС України в Харківській області 14 липня 2016 року;
- повторно розглянути по суті його заяви від 13 липня 2016 року і від 28 листопада 2016 року;
- враховуючи його бажання проходити службу в органах поліції, запропонувати відповідну посаду поліцейського і видати наказ про призначення його на посаду поліцейського в органах поліції;
- виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 7 червня 2016 року до фактичного працевлаштування і виконати обов`язок щодо сплати податків і обов`язкових платежів із заробітної плати.
ГУ МВС в Харківській області листом повідомило позивача про оголошення конкурсу на заміщення вакантних посад у підрозділах ГУ НП в Харківській області і про те, що після повної ліквідації ГУ МВС України в Харківській області ОСОБА_1 буде звільнено через скорочення штатів. Також повідомило про те, що органи Національної поліції України не є правонаступниками органів міліції.
Згідно витягу з наказу ГУ МВС України в Харківській області від 17 серпня 2018 року №73 о/с, позивача повторно звільнено у запас Збройних Сил України з 17 серпня 2018 року.