ПОСТАНОВА
Іменем України
30 вересня 2019 року
Київ
справа №365/752/16-а
адміністративне провадження №К/9901/39042/18, К/9901/39044/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Мороз Л.Л., Стеценка С.Г.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №365/752/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Переяслав - Хмельницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, Управління Державної казначейської служби України у Згурівському районі Київської області про визнання протиправними дій та рішення, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, провадження по якій відкрито
за касаційними скаргами ОСОБА_1 та Переяслав - Хмельницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Згурівського районного суду Київської області від 13 червня 2017 року (головуючий суддя - Денисенко Н.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Глущенко Я.Б., суддів: Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Переяслав - Хмельницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, у якому просив:
1.1. визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні йому перерахунку пенсії за віком з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст.ст. 28, 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 01.09.2015 року;
1.2. зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
1.3. стягнути з відповідача моральну шкоду, заподіяну протиправною бездіяльністю останнього у розмірі 56 800 грн.
2. Позовна заява мотивована тим, що Управління Пенсійного фонду України в Згурівському районі Київської області двічі відмовляло позивачу у призначенні пенсії за віком. Лише на підставі судових рішень Згурівського районного суду Київської області та Київського апеляційного адміністративного суду призначило йому пенсію в мінімальному розмірі 949 грн без врахування мінімального розміру пенсії, що встановлюється на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме - 1074 грн. Позивач вважає, що своїми неправомірними діями відповідач майже на рік залишив його без засобів існування, двічі відмовляв у призначенні пенсії, що становило загрозу для його життя та принижувало людську гідність.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Згурівського районного суду Київської області від 13 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року, позов задоволено частково. Визнано дії Переяслав-Хмельницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за віком з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст.ст. 28, 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" протиправними з 10 травня 2016 року та зобов`язано відповідача провести позивачу перерахунок та виплату вказаної пенсії з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 10 травня 2016 року, за виключенням суми фактично проведених виплат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Рішення судів мотивовані тим, що розмір пенсійних виплат, які проводяться позивачу, є меншим, ніж встановлений законом розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, що суперечить конституційному принципу верховенства права та ст. 46 Конституції України. Відмовляючи у решті позовних вимог, суди вказали, що не призначення та невиплата відповідачем пенсії, так само як і потреба позивача в коштах на придбання ліків, носить майновий характер та не охоплюється поняттям моральної шкоди. Медичні довідки, які містяться в матеріалах справи, не підтверджують причинно-наслідкового зв`язку між теперішніми станом здоров`я позивача та протиправними діями відповідача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, ОСОБА_1 та Переяслав - Хмельницьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області звернулися до Вищого адміністративного суду України із касаційними скаргами, в яких просять: ОСОБА_1 - скасувати рішення судів в частині відмови у задоволенні позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині; Переяслав - Хмельницьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області - скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позову.
6. Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 07.11.2017 року та 18.10.2017 року відкриті провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 та Переяслав - Хмельницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Згурівського районного суду Київської області від 13 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року.
7. Верховний Суд ухвалою від 26 вересня 2019 року прийняв до провадження вищезазначені касаційні скарги.
8. В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 зазначив, що пропуск строків на звернення до суду зумовлено об`єктивними обставинами, які полягали у безпідставному не призначенні Згурівським районним відділом ПФУ пенсії за віком та відсутністю належної юридичної допомоги у вигляді адвоката із центру безоплатної правової допомоги.
9. Переяслав - Хмельницьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області свою касаційну скаргу мотивувало тим, що з 1 вересня 2015 року збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, із 949 грн до 1074 грн. У зв`язку з цим перераховано мінімальні розміри пенсій за віком, призначені згідно зі статтею 28 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV), за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу (якщо пенсія призначена після 01.10.2011). За наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено частиною першою цієї статті, пенсія за віком встановлюється в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком. Пенсія позивачу призначена після 01.10.2015. Його страховий стаж становить 15 років 05 місяців 12 днів, тобто менше 35 років, а тому розмір його пенсії не підлягає перерахунку з 01.09.2015.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Позивач перебуває на обліку у Переяслав - Хмельницькому об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області та з 16.12.2014 року отримує пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на підставі постанови Згурівського районного суду Київської області від 14.07.2015 року.
11. Пенсія позивачу призначена за наявності страхового стажу 15 років 05 місяців 12 днів у мінімальному розмірі 949 грн. на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність станом на 16.12.2014 року.
12. 02 жовтня 2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у зв`язку зі збільшенням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01.09.2015.
13. Відповідач відмовив позивачу в перерахунку пенсії, посилаючись на те, що страховий стаж позивача менший ніж передбачений у ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та пенсія позивачу призначена після 01.10.2011 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
15. Вирішуючи питання обґрунтованості заявлених касаційних скарг, колегія суддів Верховного Суду виходить з наступного.
16. Відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
17. Спеціальним законом, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду є Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).
18. Відповідно до частини третьої статті 4 Закону №1058-IV виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються умови, норми та порядок призначення, нарахування і виплати пенсій.
19. Частиною першою статті 5 Закону №1058-IV встановлено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
20. Статтею 1 Закону №1058-IV надано визначення термінів, які вживаються у цьому Законі, зокрема:
- мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом;
- Накопичувальний пенсійний фонд (далі - Накопичувальний фонд) - цільовий позабюджетний фонд, який створюється відповідно до цього Закону, акумулює страхові внески застрахованих осіб, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках та інвестуються з метою отримання інвестиційного доходу на користь застрахованих осіб, пенсійні активи якого використовуються для оплати договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, а у випадках, передбачених цим Законом, членам їхніх сімей чи спадкоємцям та на інші цілі, передбачені цим Законом;
- пенсійні виплати - грошові виплати в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, що здійснюються у вигляді пенсії, довічної пенсії або одноразової виплати;
- пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом;
- соціальні послуги - послуги, що надаються особам за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку, визначених цим Законом;
- страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
21. Відповідно до частини першої ст.26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.
Частиною першою ст. 28 Закону №1058-IV визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі зменшується на розмір зазначеної пенсії.
Частиною другою даної статті передбачено, що за наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено частиною першою цієї статті, пенсія за віком встановлюється в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком.
Отже, наведеними нормами встановлено право на отримання особою мінімальної пенсії за віком за умови виконання двох умов - досягнення пенсійного віку та наявність необхідного страхового стажу. Поєднання вказаних умов передбачає об`єктивно обґрунтоване застосування механізму загальнообов`язкового державного пенсійного страхування з позицій настання визначених страхових ризиків (непрацездатність за віком) та економічної забезпеченості функціонування самоврядної солідарної системи фінансування (страхового стажу як періоду (строку) сплати страхових внесків для капіталізації страхової системи).