ПОСТАНОВА
Іменем України
30 вересня 2019 року
Київ
справа №826/17373/15
адміністративне провадження №К/9901/12836/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" Матвієнка Андрія Анатолійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тертя особа - Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Кузьменка В.А. від 30 червня 2016 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду України у складі колегії суддів: Чаку Є.В., Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І. від 27 березня 2019 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, відповідач 1) та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" (далі - Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "Імексбанк", відповідач 2), третя особа - Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" (далі - ПАТ "Імексбанк", третя особа), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" щодо невключення ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_1, виданий Приморським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 13 вересня 2006 року, ІПН: НОМЕР_2, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за договором банківського вкладу від 22 січня 2015 року № 240129382, укладеним між ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_2 ) та Публічним акціонерним товариством "Імексбанк";
- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_2 ) як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у Публічному акціонерному товаристві "Імексбанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Імексбанк" за рахунок Фонду.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач протиправно не включив ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів ФГВФО, оскільки таке невключення суперечить вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та порушує право позивача на отримання гарантованої суми вкладу.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2016 року позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не надано, а судом не встановлено підстав, визначених частиною третьою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вважати правочин, укладений між позивачем та ПАТ "Імексбанк", нікчемним.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду України від 27 березня 2019 року апеляційні скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2016 року у справі у частині позовних вимог про зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Імексбанк" за рахунок Фонду скасовано та прийнято в цій частині нову постанову, якою відмовлено у задоволенні цієї позовної вимоги. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2016 року залишено без змін.
Апеляційний суд виходив з того, що Фонд формує Загальний реєстр вкладників на підставі переліку або додаткової інформації, які, в свою чергу, формуються Уповноваженою особою Фонду. В даному випадку Фонд не отримував ні переліку вкладників з відомостями про позивача, ні додаткової інформації про позивача, як вкладника, на кошти якого поширюються гарантії Фонду, а тому відсутні підстави для висновку про порушення Фондом прав позивача та, відповідно, підстави для задоволення позову у цій частині.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2016 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду України від 27 березня 2019 року, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Імексбанк" звернулася з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано 03 травня 2019 року.
Ухвалою Верховного суду від 20 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 826/17373/15, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу.
Разом з касаційною скаргою скаржником подано клопотання про зупинення виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2016 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду України від 27 березня 2019 року до закінчення розгляду справи у касаційному порядку, у задоволенні якого відмовлено ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2019 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 22 січня 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Імексбанк" було укладено договір банківського вкладу № 240129382, відповідно до умов якого банк (відповідач) відкриває клієнту (позивач по справі) поточний рахунок у гривні № НОМЕР_4/ НОМЕР_3 та вкладний рахунок у гривні № НОМЕР_5/НОМЕР_6, здійснює його розрахунково-касове обслуговування протягом операційного часу та здійснює нарахування процентів, на умовах та у порядку, визначених договором та чинним законодавством України.
Відповідно до умов договору банк прийняв від вкладника грошові кошти в сумі 200000,00 грн.
Квитанцією від 22 січня 2015 року підтверджується факт внесення грошових коштів на вкладний/поточний рахунок. Оригінал досліджено в судовому засіданні суду першої інстанції (ксерокопія залучена до матеріалів справи).
Постановою Правління Національного банку України від 26 січня 2015 року № 50 "Про віднесення ПАТ "Імексбанк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26 січня 2015 року № 16 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Імексбанк", згідно з яким з 27 січня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію у ПАТ "Імексбанк".
Відповідно до постанови Правління НБУ від 21 травня 2015 року № 330 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Імексбанк" Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27 травня 2015 року № 105 "Про початок процедури ліквідації АТ "Імексбанк" та призначення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації АТ "Імексбанк" та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "Імексбанк" Северина Юрія Петровича строком на 1 рік з 27 травня 2015 року до 26 травня 2016 року включно.
Листом Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" № 6942 від 26 травня 2015 року було повідомлено ОСОБА_1 про те, що у результаті проведеної перевірки було встановлено, що у період до моменту запровадження тимчасової адміністрації за його участі в установі АТ "Імексбанк" було проведено ряд операцій (які за своєю суттю є правочинами), що за попередніми висновками можуть містити ознаки нікчемності та підпадати під критерії нікчемності, передбачені пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а нетиповий характер їх вчинення - свідчити про здійснення спроби клієнтами за штучно створених підстав отримати задоволення своїх вимог з коштів Фонду.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом. Відтак, зазначає, що судами не враховано тієї обставини, що договір про приєднання укладено між ОСОБА_1, як вкладником, та ПАТ "Імексбанк" в особі начальника відділення № 24 ОСОБА_1, який діяв на підставі довіреності № 071212/24 від 07 грудня 2012 року, є нікчемним.
Від інших учасників справи відзиву на касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
НОРМИ ПРАВА ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2016 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2019 року відповідають не повністю, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково обґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Отже, Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.