ПОСТАНОВА
Іменем України
30 вересня 2019 року
Київ
справа №316/1392/16-а
адміністративне провадження №К/9901/42821/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 316/1392/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області
про визнання неправомірною відмови щодо перерахунку пенсії по стажу та заробітній платі,
за касаційною скаргою Енергодарського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
на постанову Енергодарського міського суду Запорізької області від 01 лютого 2017 року (у складі головуючого судді Капустинського М.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року (у складі колегії: головуючого судді Чумака С. Ю., суддів Гімона М.М. Юрко І.В.),
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії по стажу та заробітній платі;
зобов`язати відповідача здійснити з 01 липня 2016 року ОСОБА_1 перерахунок пенсії по стажу та заробітній платі з урахування періоду роботи з жовтня 2014 року по квітень 2015 року на підприємстві ТОВ "Електроналадка".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Енергодарского міського суду Запорізької області від 01 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою суду апеляційної інстанції, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку пенсії по стажу та заробітній платі. Зобов`язано відповідача здійснити позивачу з 01 липня 2016 року перерахунок пенсії по стажу та заробітній платі з урахуванням періоду роботи з жовтня 2014 року по квітень 2015 року на підприємстві ТОВ "Електроналадка", з урахуванням проведених виплат. В задоволенні решти вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вимоги позивача щодо визнання протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку пенсії по стажу та заробітній платі та зобов`язання управління Пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області здійснити позивачу з 01 липня 2016 року перерахунок пенсії по стажу та заробітній платі з урахуванням періоду роботи з жовтня 2014 року по квітень 2015 року на підприємстві ТОВ "Електроналадка" - підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга надійшла до суду 19 травня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі №316/1392/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Верховний Суд ухвалою від 27 вересня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу №316/1392/16-а та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 30 вересня 2019 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій, на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що з січня 2011 року позивач перебуває на обліку в УПФУ в м. Енергодарі Запорізької області та отримує пенсію за віком.
У відповідності до записів трудової книжки № 30 з 23 квітня 2013 року ОСОБА_1 прийнята в ТОВ "Електроналадка" на посаду провідного спеціаліста відділу по супроводженню проектів Запорізької ТЕС по переводу з ВП "ДТЕК Запорізька ТЕС" ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго". 12 лютого 2016 року позивач звільнена за згодою сторін (запис трудової книжки № 32).
В березні 2014 року позивачу проведено перерахунок пенсії з урахуванням стажу та заробітної плати, як працюючому пенсіонеру, за період роботи з 01 березня 2011 року по 30 січня 2014 року.
04 липня 2016 року позивач звернулась до відповідача із заявою та відповідними документами за перерахунком пенсії по стажу роботи та заробітній платі, з урахуванням довідки № 94-ОУП від 13 липня 2016 року, виданої ТОВ "Електроналадка".
25 липня 2016 року листом № 3824/02 відповідач відмовив позивачу в проведенні перерахунку, оскільки за даними персоніфікованого обліку страховий стаж ОСОБА_1 після попереднього перерахунку пенсії складає 18 місяців, у зв`язку з відсутністю даних про сплату страхових внесків за період роботи з жовтня 2014 року по квітень 2015 року.
27 липня 2016 року позивач направила на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області лист, в якому просила здійснити розгляду питання щодо перерахунку пенсії по стажу та заробітної плати.
06 вересня 2016 року листом № 736/К-1 ГУПФУ в Запорізькій області роз`яснив позивачу, що оскільки згідно з частиною другою статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, та набутий страховий стаж складає 18 місяців (без урахування заробітної плати за період роботи), для проведення перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати та стажу підстав не має.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернулася до суду.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що судами першої та апеляційної інстанцій незаконно, з неправильним застосуванням норм матеріального права частково задоволено позовні вимоги. Крім того відповідач зазначає, що ТОВ "Електроналадка" зобов`язане подати звітність за період з жовтня 2014 року по квітень 2015 року до міжрегіонального ГУ ДФС у м. Дніпропетровську, враховуючи факт, що заробітна плата позивача нараховувалась і виплачувалась, про що свідчить довідка №04, видана ТОВ "Електроналадка". Однак, ТОВ "Електроналадка", яке є платником єдиного внеску, не виконало норми частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та інших норм законодавства, та у зв`язку із неподанням звітності позбавило позивача права на перерахунок пенсії, визначеного законом. Крім того, відповідач звертає увагу суду на скасування пункту 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та невірне тлумачення судами положень скасованого пункту.
16 червня 2016 року до суду надійшли заперечення позивача на касаційну скаргу Енергодарського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в яких позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів попередніх інстанцій відповідають, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Норми матеріального права, в цій справі, суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон № 1058-IV).
Згідно зі статтею 1 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з частинами першою-третьою статті 20 Закону № 1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
У відповідності до статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.
Згідно із частиною одинадцятою та дванадцятою статті 9 Закону України № 2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, юридичною адресою ТОВ "Електроналадка" є: Донецька область, місто Донецьк, перебуває на обліку у місті Дніпро, поштовою адресою є: б-р. Вінтера, б. 3-А м. Запоріжжя.
Позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсію по стажу та заробітній платі, в якій також просив врахувати дані за період з 01 жовтня 2014 року по 30 квітня 2015 року відповідно до довідки ТОВ "Електроналадка" від 13 липня 2016 року, за якою позивачу в період з жовтня 2014 року по квітень 2015 року нараховано відповідну заробітну плату, з якої нараховано страхові внески (єдиний внесок).
Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ, який діяв в період з 15 жовтня 2014 року та до внесення змін Законом від 24 грудня 2015 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", в пункт 9-4 розділу VІІІ "Прикінцеві та перехідні положення", передбачено наступне: