ПОСТАНОВА
Іменем України
24 вересня 2019 року
Київ
справа №2а-9964/10/1370
касаційне провадження №К/9901/4061/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.02.2011 (суддя - Потабенко В.А.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2014 (головуючий суддя - Нос С.П., судді - Рибачук А.І., Клюба В.В.) у справі за позовом Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області (далі - Інспекція) до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Відділ реєстраційно-екзаменаційної роботи Державної автомобільної інспекції ГУ МВС у Львівській області (далі - ВРЕР ДАІ ГУ МВС у Львівській області), про стягнення податку,
УСТАНОВИВ:
У березні 2011 року Інспекція звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 58610,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані порушенням ОСОБА_1 . Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" при здійсненні 16.03.2010 первинної реєстрації транспортного засобу - автомобіля марки Iveco Ford 2000 року випуску з об`ємом двигуна 5861 см3, д.н.з. НОМЕР_1 .
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 17.02.2011, залишеною без змін ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27.02.2014, позов задовольнив повністю: стягнув з ОСОБА_1 податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин у розмірі 58610,00 грн.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 у 2010 році здійснив державну реєстрацію автомобіля марки Iveco Ford 2000 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, тоді як докази сплати ним податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 58610,00 грн. матеріали справи не містять.
ОСОБА_1 оскаржив рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 13.05.2014 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені із порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що: він не являється та ніколи не був власником автомобіля Iveco Ford 2000 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, ніколи не володів, не користувався ним, ніколи його не бачив та не звертався до ВРЕР ДАІ ГУ МВС у Львівській області по питаннях його державної реєстрації; з наявних в матеріалах справи копій документів, на підставі яких було здійснено реєстрацію автомобіля Iveco Ford 2000 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, він був придбаний у Республіці Німеччина 10.09.2008 згідно договору купівлі продажу, покупцем у якому виступав особисто ОСОБА_1, тоді як згідно закордонного паспорта, виданого 08.01.2008, ОСОБА_1 вперше отримав візу Республіки Польща 25.09.2008, а Шенгенську візу - 31.03.2009, тобто фізично ОСОБА_1 не міг бути у Республіці Німеччина у день укладення договору купівлі-продажу автомобіля; в силу положень пункту 24 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388, транспортні засоби, що належать фізичним особам, реєструються за місцем їх проживання, з огляду на що, якби даний автомобіль належав ОСОБА_1, то він би зареєстрував його за місцем свого проживання, а саме - у Жовківському РЕР ДАІ; за фактом протиправної реєстрації посадовими особами Львівського РЕР ДАІ автомобілів Залізничним РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12013150060001639, що підтверджується повідомленням старшого слідчого СВ Залізничного РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області від 10.12.2013 № 16/14-13028.
У запереченні на касаційну скаргу Інспекція просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 26.06.2018 прийняв касаційну скаргу ОСОБА_1 до провадження та витребував матеріали справи із суду першої інстанції, а ухвалою від 20.09.2019 - призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 24.09.2019.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що згідно листа Львівського ВРЕР ДАІ № 9/2074 від 31.08.2010 на ім`я ОСОБА_1 16.03.2010 здійснено першу реєстрацію автомобіля Iveco Ford 2000 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, однак, квитанція про сплату податку з власників транспортних засобів відсутня.
Згідно довідки ДПІ у Жовківському районі Львівської області № 11695/17-0 від 17.08.2010 відомостей про сплату ОСОБА_1 податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у базах даних 9електронних реєстрах) немає.
Відсутність надходження до місцевого бюджету коштів зі сплати податку з власників транспортних засобів у сумі 58610,00 грн. за реєстрацію у березні 2010 року автомобіля Iveco Ford 2000 року випуску д.н.з. НОМЕР_1 стала фактичною підставою для звернення Інспекції до суду із вказаним позовом.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об`єктами оподаткування.
Відповідно до частини 1 статті 5 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується, зокрема, фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.
Частиною 4 статті 5 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що фізичні особи - платники податку зобов`язані пред`являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.
Згідно з частиною 6 статті 5 зазначеного Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні, реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і технічний огляд транспортних засобів не провадяться.