Постанова
Іменем України
26 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 761/14409/13-к
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/824/497/2018
Провадження № 51 - 1239 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів: Марчука О.П., Могильного О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Трутенко А.Ю.,
прокурора Ємця І.І.,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013110100002944 від 19 лютого 2013 року, щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Лозова Харківської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,
за ст. 203-2 ч. 1 КК України,
за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - Горбаня В.В . на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 01 червня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 12 грудня 2018 року щодо ОСОБА_3 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 01 червня 2018 року
ОСОБА_3 визнано невинуватою у пред`явленому обвинуваченні за ст. 203-2 ч. 1 КК України та виправдано, оскільки не доведено, що в діянні обвинуваченої є склад кримінального правопорушення.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачувалася в тому, що вона 19 лютого 2013 року, неофіційно працюючи касиром у приміщенні грального закладу, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, у порушення вимог ст. 2 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні", займалася гральним бізнесом, а саме повідомляла клієнтів про можливість здійснення азартних ігор за допомогою спеціальних програм, які містилися на комп`ютерах клубу, роз`яснювала умови та порядок доступу до азартних ігор, отримувала від клієнтів гроші та за допомогою спеціальної комп`ютерної програми надавала останнім коди доступу до азартних ігор, а по закінченню ігор видавала клієнтам виграш у виді грошей. У результаті здійснення працівниками ВДСБЕЗ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві перевірки вимог Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" злочинна діяльність ОСОБА_3 була припинена, з приміщення зазначеного інтернет-клубу вилучено 10 системних блоків персональних комп`ютерів, за допомогою яких здійснювався доступ до електронних (віртуальних) казино-програм, у результаті гри на яких виграш залежав від випадковості.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 грудня 2018 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_3 залишено без зміни, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Бейка Б.П. - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_3 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Зазначає, що суд першої інстанції прийняв передчасне рішення про невинуватість ОСОБА_3 , не дочекавшись висновку комп`ютерно-технічної експертизи, призначеної за клопотанням сторони обвинувачення, та у порушення вимог статей 85, 86, 94 КПК України надав неправильну оцінку протоколу огляду місця події від 19 лютого 2013 року та не надав належної оцінки показанням свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Указує на те, що в мотивувальній та резолютивній частинах вироку не зазначено підставу для виправдання ОСОБА_3 Вважає, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог
ст. 419 КПК України належним чином не розглянув доводів апеляційної скарги прокурора та не надав на кожен з них відповідь, повторно не допитав зазначених свідків.
Заперечень на касаційну скаргу прокурора від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу обґрунтованою і просив її задовольнити частково, скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_3 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Статтею 62 Конституції України гарантовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначені права і свободи мають своє відображення у загальних засадах кримінального провадження, а саме у презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка відповідно до ст. 17 ч. 1 КПК України полягає у тому, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "indubioproreo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах "Ірландія проти Сполученого Королівства", "Яременко проти України", "Нечипорук і Йонкало проти України", "Кобець проти України").