Постанова
Іменем України
26 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 274/611/18
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/4805/195/18
Провадження № 51 - 1499 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів: Марчука О.П., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Трутенко А.Ю.,
прокурора Ємця І.І.,
засудженого ОСОБА_1,
його захисників адвокатів Педика І.В., Аністратенка О.І.,
потерпілого ОСОБА_2,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017060000000238 від 09 грудня 2017 року, щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Воронівці Хмільницького району Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
за ст. 286 ч. 3 КК України,
за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04 вересня 2018 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 16 січня 2019 року щодо нього.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04 вересня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 286 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 вказано рахувати з дня приведення вироку до виконання.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 : на користь потерпілої ОСОБА_3 12 778 гривень 50 копійок на відшкодування матеріальної шкоди та 200 000 гривень моральної шкоди; на користь потерпілої ОСОБА_4 200 000 гривень на відшкодування моральної шкоди; на користь потерпілої ОСОБА_5 200 000 гривень на відшкодування моральної шкоди; на користь держави 4 576 гривень процесуальних витрат за проведення судових експертиз.
Ухвалено стягнути з ПАТ "Страхова компанія "Країна": на користь потерпілої
ОСОБА_3 115 200 гривень на відшкодування матеріальної шкоди; на користь потерпілої ОСОБА_4 4 572 гривні 50 копійок на відшкодування матеріальної шкоди; на користь потерпілої ОСОБА_5 3 138 гривень 18 копійок на відшкодування матеріальної шкоди.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 09 грудня
2017 року приблизно о 10 годині 15 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем марки "Renault Logan" державний номерний знак НОМЕР_1 з неправильним встановленням шин, що впливає на безпеку дорожнього руху та не відповідає вимогам пункту 31.1. Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), рухався по автодорозі "Бердичів-Хмільник" зі сторони м. Бердичева Житомирської області в напрямку м. Хмільник Вінницької області.
На 06 км зазначеної автодороги поблизу с. Любомирівка Бердичівського району Житомирської області ОСОБА_1, будучи завчасно попередженим дорожнім знаком 1.13 ПДР - "Слизька дорога" з табличками до нього 7.12 ПДР - "Ожеледиця" та 7.2.1 ПДР - "Зона дії 4 км", проігнорував їх та, рухаючись у правій смузі руху по лівобічному заокругленню дороги, позначеному дорожніми знаками 1.4.2 ПДР - "Напрямок повороту" в світлу пору доби та в умовах достатньої видимості, порушив вимоги пунктів 1.5, 2.3.б), 10.1, 12.1 ПДР і лінії горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 ПДР, проявив безпечність і неуважність до дорожньої обстановки та її змін, невірно оцінив її та при виїзді із зазначеного заокруглення автодороги не обрав безпечної швидкості руху з урахуванням дорожніх умов (ожеледиці), не впорався з керуванням, допустив занос свого автомобіля ліворуч з виїздом на смугу зустрічного руху, де зіткнувся задньою правою боковою частиною свого автомобіля з передньою частиною автомобіля марки "Toyota Corolla" державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, яка не мала можливості своїми односторонніми діями уникнути зіткнення транспортних засобів з моменту виникнення небезпеки для її руху.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажирам автомобіля марки "Renault Logan" ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 спричинено смерть, а водію автомобіля марки "Toyota Corolla" ОСОБА_5 заподіяно середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 16 січня 2019 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без зміни, а апеляційну скаргу його захисника - адвоката Паламарчука С.В. - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, а також короткий зміст поданих заперечень
У касаційній скарзі від 12 квітня 2019 року засуджений ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить змінити вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо нього, призначити більш м`яке покарання із застосуванням статей 69, 75 КК України. Вважає, що при призначені покарання суд в повній мірі не врахував, що він повністю визнав свою вину та щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину, є особою похилого віку та інвалідом 3-ї групи, раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується та займається суспільно корисною працею, частково відшкодував заподіяну шкоду, обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
У доповненнях до касаційної скарги від 08 травня 2019 року ОСОБА_1 просить вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо нього скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.
У доповненнях до касаційної скарги від 09 вересня 2019 року ОСОБА_1 просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо нього і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
У зазначених доповненнях до касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального правопорушення, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Зазначає, що з ним, як учасником дорожньо-транспортної пригоди, так і не було проведено слідчий експеримент та, як наслідок, його показання не враховані експертами під час проведення транспортно-трасологічної експертизи та експертизи механізму і обставин дорожньо-транспортної пригоди, а тому висновки зазначених експертиз вважає неправильними. Указує на те, що після заносу двигун його автомобіля вимкнувся і автомобіль зупинився, а автомобіль марки "Тойота", яким керувала ОСОБА_5, знаходився на відстані 300 метрів і остання мала змогу уникнути зіткнення шляхом маневру об`їзду перешкоди, про що вона зазначала в інтерв`ю журналістам. Указує на те, що апеляційний суд не встановив і не усунув вказаних порушень, про які він зазначав у доповненні до апеляційної скарги.
У запереченнях на касаційну скаргу засудженого потерпіла ОСОБА_5 зазначає про безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі, та просить залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . кожна у своєму зверненні до Верховного Суду вказують на суворість призначеного ОСОБА_9 покарання, просять врахувати дані про його особу, обставини кримінального правопорушення та обмежитись мінімальним покаранням.
Від інших учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений та його захисники у судовому засіданні висловили доводи на підтримання касаційної скарги, зазначали про обґрунтованість доводів касаційної скарги та просили її задовольнити, скасувати судові рішення щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Потерпілий ОСОБА_2 вважав касаційну скаргу обґрунтованою і просив її задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 необґрунтованою і просив залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.