Постанова
Іменем України
24 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 362/2391/17
провадження № 51-676км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Слинька С. С.,
суддів Кишакевича Л. Ю., Щепоткіної В. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Гапон С. А.,
прокурора Міщенко Т. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110140001455 від 09 червня 2016 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя
АДРЕСА_1 ), раніше судимого за вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 серпня 2015 року за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 180 годин,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 389 КК України,
за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на вирок Київського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Обухівського районного суду Київської області від 17 липня 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено до покарання у виді обмеження волі: за ч. 2 ст. 190 КК України - на строк 1 рік; за ч. 2 ст. 389 цього Кодексу - на строк
2 роки. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю
1 рік і покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу.
За вироком місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він, будучи раніше засудженим, на шлях виправлення не став і вчинив злочини за таких обставин.
20 травня 2016 року ОСОБА_1 о 12:30 у квартирі
АДРЕСА_2 з метою повторного заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою під приводом здійснення телефонного дзвінка попросив у ОСОБА_2 мобільний телефон марки "Aphone 5s", не маючи наміру його повертати.
ОСОБА_2 передав зазначений телефон ОСОБА_1 Останній, удаючи, що здійснює телефонний дзвінок, та скориставшись тим, що ОСОБА_2 не звертає на нього уваги, зник із телефоном, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 5457 грн.
Крім цього, ОСОБА_1, будучи засудженим за вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 серпня 2015 року за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 180 годин, у період
із 19 травня 2016 року по 04 травня 2017 року не прибув до Данилівської сільської ради для відбування вказаного покарання, а також 07-го та 21 червня, 05-го та 19 липня 2016 року не з`явився для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції, тобто всупереч вимогам ч. 3 ст. 40 КВК України умисно ухилився від відбування зазначеного покарання.
У результаті розгляду кримінального провадження Київський апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу прокурора, скасував вирок районного суду від
17 липня 2018 року в частині призначеного покарання та ухвалив свій, яким ОСОБА_1 визначено вважати засудженим за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 389 КК України та призначено йому покарання у виді обмеження волі: за ч. 2 ст. 190 КК України - на строк 1 рік; за ч. 2 ст. 389 цього Кодексу - на строк 2 роки.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
На підставі статей 71, 72 цього Кодексу за сукупністю вироків до призначеного за цим вироком покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 серпня 2015 року у виді громадських робіт на строк 180 годин та остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 20 днів.
У решті вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 суд залишив без зміни.
Вимоги, викладені у касаційних скаргах, та узагальнені доводи осіб, які їх подали, а також позиції інших учасників кримінального провадження
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення кримінального процесуального закону, просить скасувати вирок апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор зазначає, що апеляційний суд усупереч п. 2 ч. 3 ст. 374 та ч. 2 ст. 420 КПК України не сформулював обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, та при викладенні змісту вироку суду першої інстанції взагалі не навів обставин вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України.