Постанова
Іменем України
26 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 520/7845/16-ц
провадження № 61-27712св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С.Ю., Петрова Є.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси в складі судді Прохорова П.А. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 19 липня 2017 року в складі суддів: Черевка П.М., Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.,
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу.
Позов мотивовано тим, що 21 грудня 2010 року між ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 був укладений договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу - Іллічовою Н.А., та зареєстрований за № 13258. За умовами вказаного договору ОСОБА_1 та ОСОБА_5 отримали від ОСОБА_3 позику в розмірі 419 198 грн 64 коп., що за курсом Національного банку України на час укладення договору було еквівалентно 52 640 доларам США, та зобов`язались повернути отримані кошти до 26 вересня 2012 року, без сплати відсотків за користування позикою.
З метою забезпечення виконання позичальниками своїх зобов`язань за вказаним вище договором позики 21 грудня 2010 року між ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки, зареєстрований за № 13259, за умовами якого позикодавцеві було передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .
Також 03 листопада 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_6, яка діяла на підставі довіреності № 5447 від 09 липня 2011 року, був укладений договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу - Іллічовою Н.А., та зареєстрований за № 11257. За умовами указаного ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_3 позику в розмірі 187673 грн 14 коп., що за курсом Національного банку України на час укладення договору було еквівалентно 23 520 доларам США, та зобов`язалась повернути отримані кошти до 03 травня 2012 року, без сплати відсотків за користування позикою.
З метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за вказаним вище договором позики 03 листопада 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки, зареєстрований за № 11258, за умовами якого позикодавцеві було передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_2 .
24 червня 2016 року з інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно позивачу стало відомо про те, що 23 травня 2016 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу - Янковською О.С. було посвідчено договори купівлі-продажу переданих у іпотеку квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .
Жодних повідомлень, про намір ОСОБА_3 відчужити одержані в іпотеку квартири ОСОБА_1 не отримувала.
Указуючи на те, що при укладенні оспорюваних договорів купівлі-продажу ОСОБА_3 було порушено право ОСОБА_1 на пріоритетний викуп переданих у іпотеку квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 через неповідомлення її про намір продажу указаних квартир, а також на те, що ціна зазначених квартир була визначена із порушенням вимог законодавства, що свідчить про відсутність згоди сторін щодо такої істотної умови договорів, позивач просила суд визнати договори купівлі-продажу квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 недійсними на підставі статті 215 ЦК України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 09 березня 2017 року у позові відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою суду від 09 вересня 2016 року.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оспорювані договори купівлі-продажу переданих в іпотеку квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 були укладені у відповідності до положень статті 38 Закону України "Про іпотеку" та при їх укладенні права позивача ОСОБА_1 порушені не були. За таких обставин підстави передбачені статтею 215 ЦК України для визнання указаних вище договорів недійсними відсутні.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 19 липня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, на думку скаржника, не повно дослідили зібрані у справі докази та дійшли помилкових висновків про відмову в позові, необ`єктивно і упереджено вирішили спір.
Зокрема скаржник указує на те, що ОСОБА_1 не було повідомлена про час та дату укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу, у зв`язку з чим була позбавлена права на обговорення ціни продажу квартири.
Також у касаційній скарзі представник позивача зазначає, що на час укладення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 один із співвласників вказаної квартири - ОСОБА_5, який передав в іпотеку належну йому 1/3 частину квартири, був померлим, відтак згідно із статтею 1270 ЦК України існувала заборона відчуження 1/3 частини квартири, що за життя належала ОСОБА_5
Доводи інших учасників справи
Заперечення на касаційну скаргу не надходило.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 вересня 2019 року й відкрито касаційне провадження й витребувано з Київського районного суду м. Одеси цивільну справу № 520/7845/16-ц.
У травні 2018 року цивільна справа надійшла до Верховного Суду.
Обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 21 грудня 2010 року між ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 був укладений договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу - Іллічовою Н.А., та зареєстрований за № 13258.
За умовами вказаного договору ОСОБА_1 та ОСОБА_5 отримали від ОСОБА_3 позику в розмірі 419 198 грн 64 коп., що за курсом Національного банку України на час укладення договору було еквівалентно 52 640 доларам США, та зобов`язались повернути отримані кошти до 26 вересня 2012 року, без сплати відсотків за користування позикою.
З метою забезпечення виконання позичальниками своїх зобов`язань за вказаним вище договором позики 21 грудня 2010 року між ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки, зареєстрований за № 13259, за умовами якого позикодавцеві було передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 63,1 м2.
Також 03 листопада 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_6, яка діяла на підставі довіреності № 5447 від 09 липня 2011 року, був укладений договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу - Іллічовою Н.А., та зареєстрований за № 11257. За умовами указаного ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_3 позику в розмірі 187673 грн 14 коп., що за курсом Національного банку України на час укладення договору було еквівалентно 23 520 доларам США, та зобов`язалась повернути отримані кошти до 03 травня 2012 року, без сплати відсотків за користування позикою.
З метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за вказаним вище договором позики 03 листопада 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки, зареєстрований за № 11258, за умовами якого позикодавцеві було передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 33,6 м2.
Узятих на себе зобов`язань за договорами позики від 21 грудня 2010 року та від 03 листопада 2011 року, щодо повернення позики у визначені договорами строки позичальники не виконали. Вказані обставини сторонами не оспорювались.