Постанова
Іменем України
26 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 2-1464/11
провадження № 61-33164св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
заявник - публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит",
заінтересовані особи: - державний виконавець Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Єфімова Юлія Анатоліївна, ОСОБА_1 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2016 року у складі судді Світлицької В. М. та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 30 березня 2017 року у складі суддів: Гончар М. С., Маловічко С. В., Кочеткової І. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит") звернулося до суду зі скаргою на рішення, дії (бездіяльність) державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Єфімової Ю. А.
Скарга мотивована тим, що 27 вересня 2016 року державним виконавцем Олександрівського ВДВС м. Запоріжжя Єфімовою Ю. А. винесено постанову № 52354265 про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-1464/2011, виданого 18 травня 2012 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" у розмірі 965 220 грн 40 коп. Причиною відмови у відкритті виконавчого провадження зазначено відсутність печатки юридичної особи на довіреності представника, який звернувся із заявою про відкриття виконавчого провадження.
Посилаючись на зазначені обставини, просить суд визнати дії державного виконавця незаконними, визнати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження № 52354265 від 27 вересня 2016 року неправомірною та скасувати її, зобов`язати державного виконавця усунути порушення та відкрити виконавче провадження № 52354265 за виконавчим документом № 2-1464/2011, виданого 18 травня 2012 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" у розмірі 965 220 грн 40 коп.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2016 року скаргу задоволено частково. Визнано неправомірною та скасовано постанову державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Єфімової Ю.А. про відмову у відкритті виконавчого провадження № 52354265 від 27 вересня 2016 року. Зобов`язано державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області розглянути заяву представника ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" від 26 вересня 2016 року про примусове виконання виконавчого документа № № 2-1464/2011, виданого 18травня 2012 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя. В іншій частині скарги відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ненадання стягувачем копії довіреності представника разом із заявою про відкриття виконавчого провадження, не може бути підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 30 березня 2017 року ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2016 року залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що судом першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження, оскільки надана представником банку (стягувачем) копія довіреності ОСОБА_2. від 09 вересня 2016 року, яка видана та оформлена відповідно до вимог закону, підтверджує наявність у останньої станом на час подання 26 вересня 2016 року виконавчого листа та заяви про примусове його виконання до Олександрівського ВДВС м. Запоріжжя повноважень на вчинення таких дій.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, ухвалу апеляційного суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні скарги, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що Закон України "Про виконавче провадження" не містить вичерпний перелік підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження. Суди не взяли до уваги положення Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року, згідно якої документи, що посвідчують повноваження представника повинні бути оформлені відповідно до вимог чинного законодавства. Отже копія довіреності повинна бути засвідчена особою чи органом, який її видав, з прикладенням печатки для посвідчення підпису особи. Надана до виконавчої служби представником довіреність не містила печатки банку, тому державним виконавцем правомірно було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Суди установили, що 18 травня 2012 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя видано виконавчий лист у справі № 2-1464/2011 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованості у розмірі 963 400 грн 40 коп., судового збору у розмірі 1 700 грн та 120 грн на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Постановою про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) від 27вересня 2016 року державним виконавцем Олександрівського ВДВС м. Запоріжжя Єфімовою Ю. А. відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-1464/2011, виданого 18 травня 2012 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя на підставі пункту 8 частини першої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження". В обґрунтування постанови зазначено, що довіреність представника стягувача не відповідає вимогам частини третьої статті 42 ЦПК України.