Постанова
Іменем України
25 вересня 2019 року
місто Київ
справа № 753/2187/17
провадження № 61-12899св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", ОСОБА_2,
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Марченко Олена Іванівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 жовтня 2017 року у складі судді Вовка Є. І. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 13 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Махлай Л. Д., Кравець В. А.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 у лютому 2017 року звернулася до суду з позовом про визнання недійсним договору іпотеки.
Позивач обґрунтовувала заявлені вимоги тим, що відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав від 29 серпня 2014 року № 13-430/к, вона придбала майнові права на квартиру АДРЕСА_1 у Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер" (далі - ТОВ "ДБК-Партнер"). 13 липня 2015 року між сторонами договору підписаний акт прийому-передачі квартири, за умовами якого продавець побудував та передав, а покупець сплатив 100 % вартості та прийняв квартиру АДРЕСА_2 .
З метою державної реєстрації цієї квартири позивач звернулась до Київської міської ради із відповідною заявою, за результатом розгляду якої їй відмовлено у здійсненні державної реєстрації, оскільки реєстратором встановлені наявні обтяження речових прав на нерухоме майно, зокрема зареєстрована іпотека та відповідна заборона щодо квартири АДРЕСА_2 .
Позивач зазначила, що іпотека та заборона на відчуження нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_3, зареєстровані 03 квітня 2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко О. І. (далі - ПН КМНО Марченко О. І.).
Майнові права на квартиру, на яку наявні обтяження та відомості про іпотеку, належать ОСОБА_2 ; квартира розташована у незакінченому будівництвом об`єкті, який належав Товариству з обмеженою відповідальністю "Градострой" (далі - ТОВ "Градострой") за адресою: АДРЕСА_2. Зазначений об`єкт до цього часу є незавершеним будівництвом, не введений в експлуатацію, без будівельної та поштової адреси.
Позивач, посилаючись на те, що укладеним між відповідачами іпотечним договором порушено її права та інтереси, оскільки вона не може зареєструвати право власності на свою квартиру, просила з підстав, передбачених статтями 215, 216 ЦК України, визнати недійсним іпотечний договір.
Стислий виклад заперечень відповідачів
Відповідач ПАТ "Укрсоцбанк" заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, зазначив, що між позивачем та банком відсутній предмет спору, оскільки оспорюваний договір іпотеки стосується інших майнових прав та будинку на АДРЕСА_4, а тому позов є безпідставним.
Відповідач ОСОБА_2 заперечував проти позовних вимог, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 17 жовтня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду міста Києва від 13 лютого 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій обґрунтовувались тим, що майнові права на квартиру, на яку наявні обтяження та іпотека, під № НОМЕР_1, належать ОСОБА_2 Зазначена квартира розташована у незакінченому будівництвом об`єкті, який належав ТОВ "Градострой" та мав адресу: АДРЕСА_2 (кадастровий номер земельної ділянки 8 000 000 000:90:146:0027). Зазначений об`єкт не введений в експлуатацію, відсутня будівельна та поштова адреси.
Разом з тим, квартира НОМЕР_2, майнові права на яку визнано за ОСОБА_1, знаходиться у будинку, який введений в експлуатацію, та якому присвоєна поштова адреса: АДРЕСА_4, будинок знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 8 000 000 000:63:293:0005.
Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що в одному будівельному кварталі здійснювалося будівництво двох будинків різними забудовниками за однією і тією ж будівельною адресою.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій ОСОБА_1 у березні 2018 року до Верховного Суду, заявник просила скасувати рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 13 лютого 2018 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. Заявник, зазначає, що судами не наведено правового аналізу положень Закону України
"Про іпотеку", які діяли на час укладання спірного договору іпотеки. Відповідно до статті 5 зазначеного Закону, майнові права взагалі не були віднесені до предмета іпотеки. Судом апеляційної інстанції не проаналізовано з посиланням на норми матеріального права, чи наявні підстави для визнання спірного договору іпотеки недійсним, не наведений аналіз можливості застосування до спірних правовідносин норм параграфа другого глави 16 ЦК України. Судами першої та апеляційної інстанцій не зазначено, в чому полягає недоведеність та необґрунтованість позовних вимог з відповідним законодавчим обґрунтуванням та посиланням на відповідні докази.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не подано.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 06 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За частиною першою статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 213 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року) та в статті 263 ЦПК України.
Відповідно до статті 213 ЦПК України 2004 року судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд вислухав суддю-доповідача, перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи, за результатами чого зробив висновок, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам законності та обґрунтованості, визначеним положеннями статті 213 ЦПК України 2004 року та статті 263 ЦПК України, а отже касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 14 березня 2006 року між Закритими акціонерним товариством інвестиційна компанія "Обрій Капітал" (далі - ЗАТ ІК "Обрій Капітал", торговець), з однієї сторони, та ТОВ "Градострой" (далі - емітент), з другої сторони, та з ОСОБА_2
(далі - покупець) укладено договір № 1/2004-Е-Б 138 купівлі-продажу облігацій ТОВ "Градострой".
Пунктом 2.1. договору передбачено, що торговець зобов`язується передати, а ОСОБА_2 зобов`язується прийняти у власність та оплатити курсову вартість повного пакета облігацій.
Відповідно до пункту 2.2. договору оплата повного пакета облігацій надає покупцю виключне майнове право на придбання (отримання) об`єкта. Покупець зобов`язується виконати всі умови договору та повністю оплатити вартість повного пакета облігацій, а емітент з моменту оплати першого пакета облігацій закріплює за покупцем об`єкт в будинку. За умови належного виконання своїх зобов`язань покупець має право отримати об`єкт у власність протягом одного місяця з моменту введення будинку в експлуатацію шляхом укладення емітентом договору купівлі-продажу об`єкта, за яким покупець передає придбаний за цим договором повний пакет облігацій емітенту в розрахунок за об`єкт.
У пункті 2.3. договору визначено характеристики об`єкта відповідно до проектно-кошторисної документації, а саме: номер квартири - НОМЕР_1, поверх будинку - 19, кількість кімнат - 2, загальна площа - 71, 69 кв. м, житлова площа - 34, 67 кв. м. У пункті 2.4. договору зазначено характеристики будинку: район забудови – Дарницький район міста Києва , будівельна адреса - АДРЕСА_9, проектна кількість поверхів - 25.
03 квітня 2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (далі - іпотекодержатель, АКБ СР "Укрсоцбанк") та ОСОБА_2 (далі - іпотекодавець) укладено іпотечний договір
№ 02-10/689, за умовами якого ОСОБА_2 передав в іпотеку банку на забезпечення виконання іпотекодавцем зобов`язань за договором кредиту № 42 06 07 063 від 03 квітня 2006 року, укладеним між іпотекодержателем та іпотекодавцем, майнові права на незакінчену будівництвом двокімнатну квартиру АДРЕСА_10 та АДРЕСА_9 .
У підпункті 1.1.1 іпотечного договору зазначено, що предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі договору від 14 березня 2006 року № 1/2004-Е-Б 138 купівлі-продажу облігацій ТОВ "Градострой", укладеного між іпотекодавцем, ТОВ "Градострой" та ЗАТ ІК "Обрій Капітал".
Наведене стосується майнових прав на незакінчену будівництвом квартиру, належну відповідачу ОСОБА_2
Стосовно майнових прав, належних позивачу, то суди встановили, що 29 серпня 2014 року між ТОВ "ДБК-Партнер" та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 13-430/к.
Пунктом 1.1. договору передбачено, що за цим договором продавець продає, а покупець придбаває майнові права на квартиру АДРЕСА_1, на умовах та в порядку, що визначені у цьому договорі.
Відповідно до пункту 1.2. договору під майновими правами сторони розуміють право продавця набути у власність квартиру, яке виникне у продавця на підставі договору від 21 березня 2013 року № 21/05-13 з замовником будівництва - Публічним акціонерним товариством "Домобудівний комбінат № 4" (далі - ПАТ "Домобудівний комбінат № 4"), якому надано право користування земельною ділянкою згідно з рішенням Київської міської ради від 26 квітня 2012 року № 530/7867, договором оренди земельної ділянки від 16 липня 2012 року, за реєстровим № 312, зареєстрованим Головним управлінням земельних ресурсів КМДА 17 липня 2012 року за № 63-6-00660, і дозволом на будівництво житлового будинку згідно з експертним звітом від 08 серпня 2013 року № 00-0622-13/ЦБ та дозволом на виконання будівельних робіт від 13 серпня 2013 року № ІУ115132250060.
Відповідно до акта прийому-передачі майнових прав на квартиру до договору купівлі-продажу майнових прав від 29 серпня 2014 року № 13-430/к, складеного 01 вересня 2014 року, ТОВ "ДБК-Партнер" передав, а ОСОБА_1 прийняла в повному обсязі майнові права на квартиру у житловому будинку з такими характеристиками: адреса забудови: місто Київ, житловий АДРЕСА_11 квартира НОМЕР_2 .
13 липня 2015 року згідно з актом прийому-передачі квартири
ТОВ "ДБК-Партнер" побудував та передав, а ОСОБА_1 сплатила 100 % вартості та прийняла квартиру АДРЕСА_2 .
З метою державної реєстрації права власності на квартиру ОСОБА_1 звернулась до Київської міської ради із відповідною заявою.
Згідно з рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Канівець Любові Миколаївни від 16 червня 2016 року № 30076420 ОСОБА_1 відмовлено у державній реєстрації права власності, форма власності: приватна на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 . В рішенні зазначено про відсутність підстави для реєстрації прав за ОСОБА_1, оскільки встановлено наявність зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно, зокрема зареєстрована іпотека та заборона на квартиру АДРЕСА_2, за якою іпотекодавцем визначена інша особа, відмінна від заявника.