Постанова
Іменем України
26 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 2-231/11
провадження № 61-21848св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,
учасники справи:
заявник - Публічне акціонерне товариство "Банк Золоті Ворота",
заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лісова Мавка", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справу за заявою Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота" про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісова Мавка", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті ворота" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота" на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 лютого 2017 року у складі судді Ковальчук Л. М. та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 28 березня 2017 року у складі колегії суддів: Фінагєєва В. О., Сушко Л. П., Яворського М. А.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
У червні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Банк Золоті Ворота" (далі - ПАТ "Банк Золоті Ворота", банк) звернулося до суду з указаною заявою, в якій просило вирішити питання про видачу дублікатів виконавчих листів у справі № 2-231/2011 та поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчих листів у зазначеній справі.
Заява обґрунтована тим, що рішенням суду від 24 січня 2011 року позов ПАТ "Банк Золоті Ворота" задоволено. Розірвано договір про надання кредиту від 28 листопада 2007 року. Стягнуто солідарно з ТОВ "Лісова мавка", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ "Банк Золоті Ворота" 6 200 401,14 грн заборгованості за кредитним договором та судові витрати. Під час ознайомлення з цивільною справою заявнику стало відомо, що на виконання вищевказаного рішення суду представнику банку були видані виконавчі листи.
За результатами службової перевірки, проведеної уповноваженою особою фонду на ліквідацію банку, встановлено відсутність у банку ПАТ "Банк Золоті Ворота" оригіналів вказаних виконавчих листів. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень у відділах виконавчої служби за місцем реєстрації або місцезнаходження майна боржників вказані виконавчі листи не надходили.
На підставі вимог статей 370, 371 ЦПК України (в чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції) заявник просив заяву задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Києво-Святошинський районний суд Київської області ухвалою від 06 лютого 2017 року в задоволенні заяви відмовив.
Суд першої інстанції мотивував ухвалу тим, що при зверненні із заявою про видачу виконавчих листів та поновлення строків для їх пред`явлення до виконання, заявник не надав належних і допустимих доказів на обґрунтування своїх вимог.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Апеляційний суд Київської області ухвалою від 28 березня 2017 року ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 лютого 2017 року
залишив без змін.
Ухвалу апеляційний суд мотивував тим, що суд першої інстанції по суті дійшов вірного висновку про відсутність підстав для видачі дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, ухвала суду є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї, їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій 18 квітня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ "Банк Золоті Ворота" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Золоті Ворота" просить скасувати ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 28 березня 2017 року, постановити нову ухвалу про задоволення заяви.
Касаційна скарга мотивована тим, що постановою Правління Національного банку України від 04 грудня 2014 року № 781 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Золоті Ворота", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 05 грудня 2014 року № 142 "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк Золоті Ворота" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Золоті Ворота" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "Банк Золоті Ворота" Єрмака В. О. (далі - Уповноважена особа), яка згідно зі статтею 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконує повноваження органів управління банку.
Чинне процесуальне законодавство України не дає чіткої норми, яка б визначала поняття "поважна причина", її загальні ознаки і немає переліку поважних причин чи певного кола обставин, які можна вважати підставою для поновлення пропущених процесуальних строків. Ні Уповноважена особа особисто, ні через свого представника не брала участі у судових засіданнях у справі № 2-231/11, а тому не була обізнана про прийняте 24 січня 2011 Києво-Святошинським районним судом Київської області рішення, та не отримувала виконавчих документів у цій справі. Рішення не було внесено до ЄДРСР, а з`явилось лише згодом, у липні 2016 року.
Строк пред`явлення виконавчих листів до виконання сплинув ще 05 лютого 2014 року, тобто до призначення ліквідаційної процедури в банку.
За таких обставин, в строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", пред`явлення Уповноваженою особою виконавчих листів у справі № 2-231/11 до виконання було неможливим, оскільки на момент введення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб процедури ліквідації в банку та призначення Уповноваженої особи на ліквідацію - строк пред`явлення виконавчих листів до виконання вже сплинув.
Крім того, з невідомих причин суд першої інстанції резолютивну частину додаткового рішення від 28 березня 2011 викладено не у відповідності із вимогами позивача, викладеними у заяві від 24 березня 2011 року про ухвалення додаткового рішення.
30 червня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення ОСОБА_1 на касаційну скаргу, мотивоване тим, що можливість оскарження в касаційному порядку ухвали суду, якою вирішувалось питання щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання (пункт 19 частина перша стаття 293 ЦПК України (в чинній на час постановлення оскаржуваних ухвал редакції) цивільним процесуальним законодавством не передбачена, вона не міститься у переліку ухвал, вказаних у статті 324 ЦПК України (в чинній на час постановлення оскаржуваних ухвал редакції).
Та обставина, що в судовому засіданні не брала участі уповноважена особа Фонду чи її представник правового значення при розгляді заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання не має, оскільки ні Фонд, ні його уповноважена особа чи їх представники об`єктивно не могли брати участь ні в розгляді справи, ні в судовому засіданні 24 березня 2011 року, - за три роки до процедури ліквідації.
Призначення Уповноваженої особи не змінює порядку обчислення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та не може безумовно свідчити про поважність причин його пропуску.
Касаційна скарга не містить доводів про незаконність судових рішень в частині відмови у задоволенні заяви про відмову у видачі дублікатів виконавчих листів.
Додаткове рішення суду від 28 березня 2011 року не є предметом касаційного оскарження, тому відсутня доцільність висловлювати міркування щодо доводів заявника в касаційній скарзі про його незаконність.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали зКиєво-Святошинського районного суду Київської області.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
26 квітня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Зайцеву А. Ю.
Фактичні обставини справи встановлені судами